Прошу Вас присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) Шпонарському Ігореві Зіновійовичу старшому операторові,турботливому батькові,коханому чоловікові,чудовому синові,брату, завжди готовому прийти на допомогу побратимам,справжньому сину української землі,який віддав своє життя за свободу і мир для кожного з нас.
Ігор народився 17 травня 1991 року в селі Старий Яричів,Львівської обл., Кам'янко-Бузького району. Він був добрий, щирий,позитивний, найкращим батьком для нашої донечки та турботливим коханим чоловіком для мене.
В школі навчався добре, мав багато друзів,завжди був готовий їм підставити своє дружнє плече. Дуже любив життя, мав багато планів на майбутнє. Він був гордість для своїх рідних.Став Героєм для нашої донечки та гордістю для всієї України.
10 серпня 2023 року став на Захист України, був мобілізований до Збройних Сил України, де проходив службу в Військовій частині А4447. За час проходження служби старший солдат Шпонарський Ігор Зіновійович зарекомендував себе з найкращої сторони.
До виконання своїх службових обов'язків відносився добре,користувався авторитетом серед військовослужбовців.
Не схильний до порушень військової дисципліни.
Поставлені задачі виконував.
В складних умовах здатний приймати правельні рішення.
По характеру спокійний, відповідальний та дисциплінований. Службову характеристику написав та затвердив командир взводу протитанкових комплексів 2-го механізованого батальйону В/Ч. А4447.
28 листопада 2024 року зник безвісти під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Курахове, Покровського району, Донецької області внаслідок штурмових дій противника.
Цілий цей час жили з надією у пошуках. Та 15 вересня 2025 року ми отримали сповіщення, що Шпонарський Ігор Зіновійович був ідентифікований за допомогою ДНК експертизи. Рано близько 8год.,28 листопада 2024 року загинув,під час бойового завдання. До останнього подиху боронив Україну і нас з Вами.
Назавжди залишився на позиції. Ігореві назавжди залишиться 33! Він назавжди залишив: родину,дружину,нашу донечку,життя.
Ця петиція-найменше, що можна зробити для вшанування його пам'яті. Він віддав найцінніше для Вас з нами - своє життя!
Пане Президенте, я прошу Вас вшанувати пам'ять про мого чоловіка Шпонарського Ігоря Зіновійовича та присвоїти йому державне звання Героя України (посмертно)
Слава Україні!
Героям Слава!