№22/259954-еп
Про присвоєння звання Герой України (Посмертно) моєму сину
Автор (ініціатор): Колесникова Віра Володимирівна
Дата оприлюднення: 10 лютого 2026
Пане Президенте України!
Звертаюся до Вас із проханням присвоїти почесне звання Герой України (Посмертно) моєму сину - відданому захиснику України, старшому лейтенанту КОЛЕСНИКОВУ Микиті Олексійовичу, 04 липня 2003 року народження, уродженцю міста Кам’янка-Дніпровська Запорізької області, яке з перших днів повномасштабного вторгнення у 2022 році перебуває в тимчасовій окупації.
Микита з юних років обрав шлях служіння Україні та до кінця залишився вірним Військовій присязі народові України. Після закінчення 9 класу Кам’янсько-Дніпровської гімназії «Скіфія» він вступив до Запорізького військового ліцею «Захисник», а згодом - до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
У подальшому проходив службу як бойовий інструктор. У 2024 році обійняв посаду командира взводу військової частини А7015, 4-ї окремої танкової бригади, виконуючи бойові завдання на Харківському напрямку.
Мій син був справедливим, чесним і відповідальним командиром. Саме таким його пам’ятають побратими. Він не шукав легких шляхів, був відданий своїй бригаді, українському народові та своїй Батьківщині. Усіма силами прагнув наблизити Перемогу України.
31 березня 2025 року Микита Колесников загинув у бою в Харківській області, Куп’янському районі, селі Новоселівка, захищаючи незалежність і територіальну цілісність України.
Окрім мужнього воїна, він був люблячим сином і братом, наставником та прикладом для своїх молодших сестрички та братика. Для нашої родини він назавжди залишиться символом честі, мужності та самопожертви.
Закінчую звернення словами з вірша Микити «Моїй Україні», написаного ним у 2021 році:
Я був народжений на землях,
Де ми зривали кайдани,
Де найміцніше - що у серці,
Де воля мужніх козаків.
Ми пишаємося нашим воїном, сином, братом, нашим козаком. Просимо вшанувати подвиг Микити Колесникова, Захисника України з позивним «Fox», на найвищому державному рівні, щоб його ім’я назавжди залишилося в історії України та в пам’яті українського народу.
Звертаюся до Вас із проханням присвоїти почесне звання Герой України (Посмертно) моєму сину - відданому захиснику України, старшому лейтенанту КОЛЕСНИКОВУ Микиті Олексійовичу, 04 липня 2003 року народження, уродженцю міста Кам’янка-Дніпровська Запорізької області, яке з перших днів повномасштабного вторгнення у 2022 році перебуває в тимчасовій окупації.
Микита з юних років обрав шлях служіння Україні та до кінця залишився вірним Військовій присязі народові України. Після закінчення 9 класу Кам’янсько-Дніпровської гімназії «Скіфія» він вступив до Запорізького військового ліцею «Захисник», а згодом - до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
У подальшому проходив службу як бойовий інструктор. У 2024 році обійняв посаду командира взводу військової частини А7015, 4-ї окремої танкової бригади, виконуючи бойові завдання на Харківському напрямку.
Мій син був справедливим, чесним і відповідальним командиром. Саме таким його пам’ятають побратими. Він не шукав легких шляхів, був відданий своїй бригаді, українському народові та своїй Батьківщині. Усіма силами прагнув наблизити Перемогу України.
31 березня 2025 року Микита Колесников загинув у бою в Харківській області, Куп’янському районі, селі Новоселівка, захищаючи незалежність і територіальну цілісність України.
Окрім мужнього воїна, він був люблячим сином і братом, наставником та прикладом для своїх молодших сестрички та братика. Для нашої родини він назавжди залишиться символом честі, мужності та самопожертви.
Закінчую звернення словами з вірша Микити «Моїй Україні», написаного ним у 2021 році:
Я був народжений на землях,
Де ми зривали кайдани,
Де найміцніше - що у серці,
Де воля мужніх козаків.
Ми пишаємося нашим воїном, сином, братом, нашим козаком. Просимо вшанувати подвиг Микити Колесникова, Захисника України з позивним «Fox», на найвищому державному рівні, щоб його ім’я назавжди залишилося в історії України та в пам’яті українського народу.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Довгаль Олена Олександрівна
10 лютого 2026
2.
Хміль Валерія Миколаївна
10 лютого 2026
3.
Довгаль Поліна Валеріївна
10 лютого 2026
4.
Ільченко Тетяна Станіславівна
10 лютого 2026
5.
Волкова Світлана Василівна
10 лютого 2026
6.
Берегулько Уляна Романівна
10 лютого 2026
7.
Маллік Юлія Осипівна
10 лютого 2026
8.
Медвідь Ольга Миколаївна
10 лютого 2026
9.
Хімчак Василина Іванівна
10 лютого 2026
10.
Федоренко Ірина Петрівна
10 лютого 2026
11.
Десятник Тарас Петрович
10 лютого 2026
12.
Басюк Наталія Василівна
10 лютого 2026
13.
Качанова Ірина Семенівна
10 лютого 2026
14.
Ганчак Тетяна Михайлівна
10 лютого 2026
15.
Бабак Оксана Віталіївна
10 лютого 2026
16.
Ільїна Катерина Сергіївна
10 лютого 2026
17.
Гудзь Тетяна Григорівна
10 лютого 2026
18.
Козаченко Олена Андріївна
10 лютого 2026
19.
Клімчук Віталій Миколайович
10 лютого 2026
20.
Куляша Тарас Михайлович
10 лютого 2026
21.
Філь Тетяна Олександрівна
10 лютого 2026
22.
Серганчук Світлана Василівна
10 лютого 2026
23.
Гумен Єлизавета Павлівна
10 лютого 2026
24.
Яців Христина Ігорівна
10 лютого 2026
25.
Пшенична Тетяна Вікторівна
10 лютого 2026
26.
Дубовець Діана Валеріївна
10 лютого 2026
27.
Король Людмила Миколаївна
10 лютого 2026
28.
Клименко Ірина Віталіївна
10 лютого 2026
29.
Дисик Юлія Володимирівна
10 лютого 2026
30.
Ямкова Віра Іванівна
10 лютого 2026
110
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 89 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.