№22/260004-еп
Пане Президенте! Від імені родини, друзів та побратимів звертаємося до Вас із проханням присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) солдату Стасюку Сергію Олександровичу (03.03.2002 р. н.), мужньому захиснику, який боронив суверенітет нашої держави у складі 3-ї окремої штурмової бригади під позивним «Маузі».
Автор (ініціатор): Короленко Аліна Петрівна
Дата оприлюднення: 10 лютого 2026
Сергій — один із тих молодих добровольців, чия незламність духу стала щитом для України. Його шлях на війні розпочався із надзвичайного прояву волі: у 19 років, коли через юний вік йому неодноразово відмовляли у мобілізації, він не полишив спроб і врешті домігся свого — став до лав елітного підрозділу. Для нього захист Батьківщини був не обов’язком, а покликанням серця.
Протягом служби на Краматорському напрямку та в інших гарячих точках фронту, солдат Стасюк зарекомендував себе як винятковий воїн. Сергій ніколи не нарікав на труднощі: ані люті зимові морози, ані виснажливі штурми, ані голод не могли похитнути його оптимізму. На всі тривожні запитання близьких він незмінно відповідав: «У мене все добре», оберігаючи їхній спокій навіть у найважчі хвилини.
Особливої шани заслуговує його рішення стати військовим медиком. Сергій закінчив спеціальні курси, щоб безпосередньо в зоні бойових дій рятувати життя своїх побратимів. Він неодноразово ризикував собою, надаючи допомогу під обстрілами, демонструючи найвищий ступінь самопожертви.
Сергій прожив коротке, але надзвичайно гідне життя. Хлопець, який з дитинства не мав повноцінної сім’ї, понад усе мріяв створити власну, побудувати дім і подарувати коханій дівчині те щастя, якого йому самому колись бракувало. Він мав стати батьком, чоловіком, опорою для своєї сімʼї. Проте у 23 роки він віддав усе — своє майбутнє, свої мрії та своє життя — заради того, щоб Україна була вільною.
Сьогодні у Сергія залишилися лише бабуся, тітка та двоюрідна сестра. Його загибель — це великий біль для кожного, хто знав цього світлого юнака.
Присвоєння Сергію Стасюку звання Героя України (посмертно) — це найменше, що держава може зробити для вшанування пам'яті воїна, який був вірний присязі до останнього подиху і став прикладом для цілого покоління українців.
Просимо Вас, пане Президенте, підписати петицію та надати Сергію Стасюку заслужене почесне звання. Його подвиг не має бути забутим.
Вічна пам’ять солдату «Маузі»!
Слава Україні!
Протягом служби на Краматорському напрямку та в інших гарячих точках фронту, солдат Стасюк зарекомендував себе як винятковий воїн. Сергій ніколи не нарікав на труднощі: ані люті зимові морози, ані виснажливі штурми, ані голод не могли похитнути його оптимізму. На всі тривожні запитання близьких він незмінно відповідав: «У мене все добре», оберігаючи їхній спокій навіть у найважчі хвилини.
Особливої шани заслуговує його рішення стати військовим медиком. Сергій закінчив спеціальні курси, щоб безпосередньо в зоні бойових дій рятувати життя своїх побратимів. Він неодноразово ризикував собою, надаючи допомогу під обстрілами, демонструючи найвищий ступінь самопожертви.
Сергій прожив коротке, але надзвичайно гідне життя. Хлопець, який з дитинства не мав повноцінної сім’ї, понад усе мріяв створити власну, побудувати дім і подарувати коханій дівчині те щастя, якого йому самому колись бракувало. Він мав стати батьком, чоловіком, опорою для своєї сімʼї. Проте у 23 роки він віддав усе — своє майбутнє, свої мрії та своє життя — заради того, щоб Україна була вільною.
Сьогодні у Сергія залишилися лише бабуся, тітка та двоюрідна сестра. Його загибель — це великий біль для кожного, хто знав цього світлого юнака.
Присвоєння Сергію Стасюку звання Героя України (посмертно) — це найменше, що держава може зробити для вшанування пам'яті воїна, який був вірний присязі до останнього подиху і став прикладом для цілого покоління українців.
Просимо Вас, пане Президенте, підписати петицію та надати Сергію Стасюку заслужене почесне звання. Його подвиг не має бути забутим.
Вічна пам’ять солдату «Маузі»!
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Шпіцер Наталія Володимирівна
15 квітня 2026
2.
Пойда Любов Федорівна
14 квітня 2026
3.
Рудецька Ганна Ярославівна
14 квітня 2026
4.
Пігуля Аліна Анатоліївна
14 квітня 2026
5.
Болтава Вікторія Валентинівна
14 квітня 2026
6.
Завадська Юлія Володимирівна
14 квітня 2026
7.
Ходченко Антоніна Анатоліївна
14 квітня 2026
8.
Паньків Інна Володимирівна
14 квітня 2026
9.
Цвелих Анастасія Олександрівна
14 квітня 2026
10.
Андреєва Наталія Василівна
14 квітня 2026
11.
Приходько Діана Ігорівна
14 квітня 2026
12.
Тинко Надія Василівна
14 квітня 2026
13.
Личак Надія Миколаївна
14 квітня 2026
14.
Головач Юлія Віталіївна
14 квітня 2026
15.
Кісельова Ніла Степанівна
13 квітня 2026
16.
Лаврут Вікторія Анатоліївна
13 квітня 2026
17.
Штепа Олена Анатоліївна
13 квітня 2026
18.
Жакун Марія Миколаївна
13 квітня 2026
19.
Величко Ірина Юріївна
13 квітня 2026
20.
Короленко Тетяна Вікторівна
13 квітня 2026
21.
Безпалько Катерина Володимирівна
13 квітня 2026
22.
Кусовська Наталя Олександрівна
13 квітня 2026
23.
Пазєєва Ганна Михайлівна
13 квітня 2026
24.
Яковлєва Юлія Олександрівна
10 квітня 2026
25.
Невмержицький Артем Анатолійович
10 квітня 2026
26.
Балушкіна Валентина Володимирівна
08 квітня 2026
27.
Кулик Ірина Миколаївна
07 квітня 2026
28.
Хабанець Юлія Олександрівна
07 квітня 2026
29.
Довбаш Надія Іванівна
07 квітня 2026
30.
Реброва Юлія Олександрівна
07 квітня 2026
3639
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 26 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.