№22/260118-еп
Петиція про присвоєння звання Героя України (посмертно) Васильєву Герману Руслановичу
Автор (ініціатор): Гнатенко Діана Миколаївна
Дата оприлюднення: 11 лютого 2026
Шановний пане Президенте!
Прошу розглянути петицію про присвоєння звання Героя України (посмертно) Васильєву Герману Руслановичу 03.03.1995-31.05.2025 військовослужбовцю та учаснику бойових дій військової частини А7382, 39-ї окремої бригади берегової оборони 30-го корпусу морської піхоти Зенітно Ракетно-Артилерійського Дивізіону, з позивним (Кіт).
Васильєв Герман Русланович з початком повномасштабного вторгнення добровільно став на захист Батьківщини. Завдяки своїй мужності й вірності присязі, він пройшов тяжкий шлях від стрільця до сапера. Були перші бойові виходи в Кринки що на Херсонщині, там тривали найзапекліші бої і завдяки відповідальності та професіоналізму Германа не зважаючи на свій страх він виходив звідти цілим і неушкодженим. Згодом він став командиром інженерно-саперного відділення. У 2023 році був офіційно визнаний учасником бойових дій, за проявлену мужність був нагороджений державною нагородою. Потім був на Донецькому напрямку де отримав поранення, та після двох тижнів лікування повернувся на службу і далі проявляв свою відвагу. Але на превеликий жаль 24.05.2025 на Херсонському напрямку від вибуху міни отримав тяжке поранення і травматичну ампутацію обох кінцівок, після чого ще тиждень боровся за своє життя, але травми були не сумісні з життям і 31.05.2025 його серце зупинилося в лікарні м.Миколаїв. До останнього подиху Герман залишався в строю-вірним присязі, побратимам і народу України.
Васильєв Герман Русланович був сиротою, його виховувала бабуся, не дивлячись на тяжкі життєві обставини був відданим патріотом, неймовірно люблячим хлопцем, турботливим батьком та сином, гарним братом, уважним племінником, та просто хорошою та чуйною людиною. Завжди йшов на допомогу побратимам, які його поважали та й досі тепло про нього відгукуються. Він був готовий підтримати кожного, хто цього потребував.
Але віддав найцінніше- своє життя за вільну та незалежну Україну. Його вчинок є прикладом самопожертви, відваги та мужності.
Вважаю, що Васильєв Герман Русланович який загинув під час захисту Батьківщини, заслуговує на найвищу державну нагороду- звання Героя України (посмертно).
Вічна пам’ять і слава Герою! Слава Україні!
Автор: Гнатенко Діана Миколаївна
Дата: 09.02.2026
Прошу розглянути петицію про присвоєння звання Героя України (посмертно) Васильєву Герману Руслановичу 03.03.1995-31.05.2025 військовослужбовцю та учаснику бойових дій військової частини А7382, 39-ї окремої бригади берегової оборони 30-го корпусу морської піхоти Зенітно Ракетно-Артилерійського Дивізіону, з позивним (Кіт).
Васильєв Герман Русланович з початком повномасштабного вторгнення добровільно став на захист Батьківщини. Завдяки своїй мужності й вірності присязі, він пройшов тяжкий шлях від стрільця до сапера. Були перші бойові виходи в Кринки що на Херсонщині, там тривали найзапекліші бої і завдяки відповідальності та професіоналізму Германа не зважаючи на свій страх він виходив звідти цілим і неушкодженим. Згодом він став командиром інженерно-саперного відділення. У 2023 році був офіційно визнаний учасником бойових дій, за проявлену мужність був нагороджений державною нагородою. Потім був на Донецькому напрямку де отримав поранення, та після двох тижнів лікування повернувся на службу і далі проявляв свою відвагу. Але на превеликий жаль 24.05.2025 на Херсонському напрямку від вибуху міни отримав тяжке поранення і травматичну ампутацію обох кінцівок, після чого ще тиждень боровся за своє життя, але травми були не сумісні з життям і 31.05.2025 його серце зупинилося в лікарні м.Миколаїв. До останнього подиху Герман залишався в строю-вірним присязі, побратимам і народу України.
Васильєв Герман Русланович був сиротою, його виховувала бабуся, не дивлячись на тяжкі життєві обставини був відданим патріотом, неймовірно люблячим хлопцем, турботливим батьком та сином, гарним братом, уважним племінником, та просто хорошою та чуйною людиною. Завжди йшов на допомогу побратимам, які його поважали та й досі тепло про нього відгукуються. Він був готовий підтримати кожного, хто цього потребував.
Але віддав найцінніше- своє життя за вільну та незалежну Україну. Його вчинок є прикладом самопожертви, відваги та мужності.
Вважаю, що Васильєв Герман Русланович який загинув під час захисту Батьківщини, заслуговує на найвищу державну нагороду- звання Героя України (посмертно).
Вічна пам’ять і слава Герою! Слава Україні!
Автор: Гнатенко Діана Миколаївна
Дата: 09.02.2026
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Сашкова Оксана Геннадіївна
11 травня 2026
2.
Сисюк Тетяна Павлівна
11 травня 2026
3.
Рапейко Тетяна Костянтинівна
11 травня 2026
4.
Вара Лариса Анатоліївна
11 травня 2026
5.
Шевчук Катерина Ігорівна
11 травня 2026
6.
Салтан Сергій Олександрович
11 травня 2026
7.
Грицак Оксана Ігорівна
10 травня 2026
8.
Степанець Євгеній Юрійович
10 травня 2026
9.
Мошняга Марина Михайлівна
10 травня 2026
10.
Сасс Микола Анатолійович
10 травня 2026
11.
Барановська Марина Вікторівна
10 травня 2026
12.
Пацула Олексій Анатолійович
10 травня 2026
13.
Левицька Майя Іванівна
10 травня 2026
14.
Орел Тетяна Іванівна
10 травня 2026
15.
Шпонарська Ірина Андріївна
10 травня 2026
16.
Гуз Тетяна Євгенівна
10 травня 2026
17.
Скляр Юлія Євгенівна
10 травня 2026
18.
Семчишин Галина Михайлівна
10 травня 2026
19.
Тихонова Людмила Володимирівна
10 травня 2026
20.
Николюк Леся Іванівна
10 травня 2026
21.
Нестеренко Ганна Миколаївна
09 травня 2026
22.
Мотовиліна Олена Анатоліївна
09 травня 2026
23.
Гаврильченко Наталя Станіславівна
09 травня 2026
24.
Блищак Анастасія Олегівна
09 травня 2026
25.
Шелест Олена Борисівна
09 травня 2026
26.
Фортуна Марія Володимирівна
09 травня 2026
27.
Вознюк Анна Василівна
09 травня 2026
28.
Марющенко Людмила Олександрівна
09 травня 2026
29.
Вєтрова Оксана Борисівна
09 травня 2026
30.
Петренко Олена Миколаївна
09 травня 2026