№22/260152-еп
Присвоєння звання Героя України (посмертно) Чусовітіну Андрію Володимировичу позивний «Механік», 08.10.1981р.н. За особисту мужність, самовідданість та героїзм, проявлені під час виконання бойових завдань із захисту суверенітету та територіальної цілісності України
Автор (ініціатор): Чусовітіна Вікторія Ярославівна
Дата оприлюднення: 12 лютого 2026
Пане Президенте!
Прошу Вас присвоїти звання Герой України (посмертно) Чусовітіну Андрію Володимировичу, позивний «Механік»,за особисту мужність, самовідданість та героїзм, проявлені під час виконання бойових завдань із захисту суверенітету та територіальної цілісності України, командиру взводу 2-ої стрілецької роти 215-го батальйону 125-ої бригади сержанту військової частини А7390
Командир Чусовітін Андрій із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини 24.03.2022р.вступив добровольцем до лав 125 ТрО.
Андрій, батько двох неповнолітніх дітей, бачив себе на передовій, не боявся подивитись смерті у вічі, лише хотів, щоб мир і спокій запанував на нашій рідній землі.
Виконував бойові завдання на східному напрямку фронту. Брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, перебуваючи у Краматорському районі Донецької області, у Липецькій СТГ Харківської області, у Гуляйпільській МТГ і Малинівській СТГ Запорізької області.
Тричі був поранений під час виконання бойових завдань: 08.01.2023р. та 29.01.2023р біля н.п.Зарічне Донецької області; 21.06.2023р. внаслідок гранатометного обстрілу поблизу н.п.Торське Донецької області. Після лікування відразу повертався на передову, назад у свою бригаду.
Героїчно загинув 07.07.2025р. в стрілецькому бою біля н.п. Малинівка Пологівського району Запорізької області, отримавши поранення несумісні з життям. До останнього подиху був вірним своїм побратимам та державі.
Особиста мужність, сміливість і відданість Україні Андрія Чусовітіна стали прикладом для наслідування. Андрій залишився взірцем справедливості, високого рівня відповідальності, незламності духу та справжнього патріотизму, він ніколи не зупинявся перед труднощами, завжди був там, де найбільша небезпека, захищаючи усіх нас. Присвоєння звання Герой України (посмертно) стане справедливим визнанням його героїзму, самопожертви та безмежної любові до України.
Прошу Вас присвоїти звання Герой України (посмертно) Чусовітіну Андрію Володимировичу, позивний «Механік»,за особисту мужність, самовідданість та героїзм, проявлені під час виконання бойових завдань із захисту суверенітету та територіальної цілісності України, командиру взводу 2-ої стрілецької роти 215-го батальйону 125-ої бригади сержанту військової частини А7390
Командир Чусовітін Андрій із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини 24.03.2022р.вступив добровольцем до лав 125 ТрО.
Андрій, батько двох неповнолітніх дітей, бачив себе на передовій, не боявся подивитись смерті у вічі, лише хотів, щоб мир і спокій запанував на нашій рідній землі.
Виконував бойові завдання на східному напрямку фронту. Брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, перебуваючи у Краматорському районі Донецької області, у Липецькій СТГ Харківської області, у Гуляйпільській МТГ і Малинівській СТГ Запорізької області.
Тричі був поранений під час виконання бойових завдань: 08.01.2023р. та 29.01.2023р біля н.п.Зарічне Донецької області; 21.06.2023р. внаслідок гранатометного обстрілу поблизу н.п.Торське Донецької області. Після лікування відразу повертався на передову, назад у свою бригаду.
Героїчно загинув 07.07.2025р. в стрілецькому бою біля н.п. Малинівка Пологівського району Запорізької області, отримавши поранення несумісні з життям. До останнього подиху був вірним своїм побратимам та державі.
Особиста мужність, сміливість і відданість Україні Андрія Чусовітіна стали прикладом для наслідування. Андрій залишився взірцем справедливості, високого рівня відповідальності, незламності духу та справжнього патріотизму, він ніколи не зупинявся перед труднощами, завжди був там, де найбільша небезпека, захищаючи усіх нас. Присвоєння звання Герой України (посмертно) стане справедливим визнанням його героїзму, самопожертви та безмежної любові до України.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Павлуцька Олександра Олександрівна
05 травня 2026
2.
Гуровська Ольга Євгеніївна
05 травня 2026
3.
Петренко Руслана Іванівна
05 травня 2026
4.
Бєлік Євгенія Вікторівна
05 травня 2026
5.
Матвієнко Наталія Анатоліївна
05 травня 2026
6.
Гаврилова Олена Миколаївна
05 травня 2026
7.
Дуб'яга Олена Борисівна
05 травня 2026
8.
Борко Ольга Олександрівна
05 травня 2026
9.
Лук'янова Тетяна Анатоліївна
05 травня 2026
10.
Борулько Олена Михайлівна
05 травня 2026
11.
Катарина Христина Володимирівна
05 травня 2026
12.
Овчарик Сніжана Юріївна
05 травня 2026
13.
Кравченко Дарія Олександрівна
05 травня 2026
14.
Василюшко Ольга Богданівна
05 травня 2026
15.
Цікалишин Марія Григорівна
05 травня 2026
16.
Щербак Ганна Олександрівна
05 травня 2026
17.
Черній Наталія Володимирівна
05 травня 2026
18.
Войтенко Марина Олексіївна
05 травня 2026
19.
Петровська Олена Андріївна
04 травня 2026
20.
Коломієць Катерина Михайлівна
04 травня 2026
21.
Берневек Тетяна Василівна
04 травня 2026
22.
Толопка Анна Михайлівна
04 травня 2026
23.
Рудюк Ольга Олегівна
04 травня 2026
24.
Зіньківська Людмила Володимирівна
04 травня 2026
25.
Ярчак Лідія Миколаївна
04 травня 2026
26.
Гриневич Світлана Іванівна
04 травня 2026
27.
Крута Юлія Сергіївна
04 травня 2026
28.
Валинко Євгенія Сергіївна
04 травня 2026
29.
Кригіна Ірина Григорівна
04 травня 2026
30.
Назарова Ліна Євгеніївна
04 травня 2026