№22/260152-еп
Присвоєння звання Героя України (посмертно) Чусовітіну Андрію Володимировичу позивний «Механік», 08.10.1981р.н. За особисту мужність, самовідданість та героїзм, проявлені під час виконання бойових завдань із захисту суверенітету та територіальної цілісності України
Автор (ініціатор): Чусовітіна Вікторія Ярославівна
Дата оприлюднення: 12 лютого 2026
Пане Президенте!
Прошу Вас присвоїти звання Герой України (посмертно) Чусовітіну Андрію Володимировичу, позивний «Механік»,за особисту мужність, самовідданість та героїзм, проявлені під час виконання бойових завдань із захисту суверенітету та територіальної цілісності України, командиру взводу 2-ої стрілецької роти 215-го батальйону 125-ої бригади сержанту військової частини А7390
Командир Чусовітін Андрій із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини 24.03.2022р.вступив добровольцем до лав 125 ТрО.
Андрій, батько двох неповнолітніх дітей, бачив себе на передовій, не боявся подивитись смерті у вічі, лише хотів, щоб мир і спокій запанував на нашій рідній землі.
Виконував бойові завдання на східному напрямку фронту. Брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, перебуваючи у Краматорському районі Донецької області, у Липецькій СТГ Харківської області, у Гуляйпільській МТГ і Малинівській СТГ Запорізької області.
Тричі був поранений під час виконання бойових завдань: 08.01.2023р. та 29.01.2023р біля н.п.Зарічне Донецької області; 21.06.2023р. внаслідок гранатометного обстрілу поблизу н.п.Торське Донецької області. Після лікування відразу повертався на передову, назад у свою бригаду.
Героїчно загинув 07.07.2025р. в стрілецькому бою біля н.п. Малинівка Пологівського району Запорізької області, отримавши поранення несумісні з життям. До останнього подиху був вірним своїм побратимам та державі.
Особиста мужність, сміливість і відданість Україні Андрія Чусовітіна стали прикладом для наслідування. Андрій залишився взірцем справедливості, високого рівня відповідальності, незламності духу та справжнього патріотизму, він ніколи не зупинявся перед труднощами, завжди був там, де найбільша небезпека, захищаючи усіх нас. Присвоєння звання Герой України (посмертно) стане справедливим визнанням його героїзму, самопожертви та безмежної любові до України.
Прошу Вас присвоїти звання Герой України (посмертно) Чусовітіну Андрію Володимировичу, позивний «Механік»,за особисту мужність, самовідданість та героїзм, проявлені під час виконання бойових завдань із захисту суверенітету та територіальної цілісності України, командиру взводу 2-ої стрілецької роти 215-го батальйону 125-ої бригади сержанту військової частини А7390
Командир Чусовітін Андрій із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини 24.03.2022р.вступив добровольцем до лав 125 ТрО.
Андрій, батько двох неповнолітніх дітей, бачив себе на передовій, не боявся подивитись смерті у вічі, лише хотів, щоб мир і спокій запанував на нашій рідній землі.
Виконував бойові завдання на східному напрямку фронту. Брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, перебуваючи у Краматорському районі Донецької області, у Липецькій СТГ Харківської області, у Гуляйпільській МТГ і Малинівській СТГ Запорізької області.
Тричі був поранений під час виконання бойових завдань: 08.01.2023р. та 29.01.2023р біля н.п.Зарічне Донецької області; 21.06.2023р. внаслідок гранатометного обстрілу поблизу н.п.Торське Донецької області. Після лікування відразу повертався на передову, назад у свою бригаду.
Героїчно загинув 07.07.2025р. в стрілецькому бою біля н.п. Малинівка Пологівського району Запорізької області, отримавши поранення несумісні з життям. До останнього подиху був вірним своїм побратимам та державі.
Особиста мужність, сміливість і відданість Україні Андрія Чусовітіна стали прикладом для наслідування. Андрій залишився взірцем справедливості, високого рівня відповідальності, незламності духу та справжнього патріотизму, він ніколи не зупинявся перед труднощами, завжди був там, де найбільша небезпека, захищаючи усіх нас. Присвоєння звання Герой України (посмертно) стане справедливим визнанням його героїзму, самопожертви та безмежної любові до України.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Ваврик Оксана Миколаївна
13 лютого 2026
2.
Буць Ростислав Богданович
13 лютого 2026
3.
Будай Василь Васильович
13 лютого 2026
4.
Кардаш Павло Миколайович
13 лютого 2026
5.
Кардаш Ірина Романівна
13 лютого 2026
6.
Кравчук Іванна Юріївна
13 лютого 2026
7.
Семеген Павло Петрович
13 лютого 2026
8.
Цюк Андрій Володимирович
13 лютого 2026
9.
Пришляк Катерина Йосипівна
13 лютого 2026
10.
Власюк Марія Володимирівна
13 лютого 2026
11.
Войтович Тетяна Федорівна
13 лютого 2026
12.
Головацька Світлана Георгіївна
13 лютого 2026
13.
Козачок Діана Юріївна
13 лютого 2026
14.
Труш Тетяна Степанівна
13 лютого 2026
15.
Будякова Світлана Микитівна
13 лютого 2026
16.
Осипова Галина Юріївна
13 лютого 2026
17.
Мащак Роман Степанович
13 лютого 2026
18.
Боровець Марина Валеріївна
13 лютого 2026
19.
Десятник Лілія Ярославівна
12 лютого 2026
20.
Федорчак Ганна Василівна
12 лютого 2026
21.
Базиляк Оксана Степанівна
12 лютого 2026
22.
Щепанська Оксана Василівна
12 лютого 2026
23.
Васильків Вікторія Василівна
12 лютого 2026
24.
Бондар Вікторія Дмитрівна
12 лютого 2026
25.
Федорик Вікторія Володимирівна
12 лютого 2026
26.
Здоровцова Діана Сергіївна
12 лютого 2026
27.
Івахно Ярослава Василівна
12 лютого 2026
28.
Михайляк Галина Василівна
12 лютого 2026
29.
Грицевич Тарас Любомирович
12 лютого 2026
30.
Кирейто Анастасія Олексіївна
12 лютого 2026
935
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 89 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.