№22/260152-еп
Присвоєння звання Героя України (посмертно) Чусовітіну Андрію Володимировичу позивний «Механік», 08.10.1981р.н. За особисту мужність, самовідданість та героїзм, проявлені під час виконання бойових завдань із захисту суверенітету та територіальної цілісності України
Автор (ініціатор): Чусовітіна Вікторія Ярославівна
Дата оприлюднення: 12 лютого 2026
Пане Президенте!
Прошу Вас присвоїти звання Герой України (посмертно) Чусовітіну Андрію Володимировичу, позивний «Механік»,за особисту мужність, самовідданість та героїзм, проявлені під час виконання бойових завдань із захисту суверенітету та територіальної цілісності України, командиру взводу 2-ої стрілецької роти 215-го батальйону 125-ої бригади сержанту військової частини А7390
Командир Чусовітін Андрій із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини 24.03.2022р.вступив добровольцем до лав 125 ТрО.
Андрій, батько двох неповнолітніх дітей, бачив себе на передовій, не боявся подивитись смерті у вічі, лише хотів, щоб мир і спокій запанував на нашій рідній землі.
Виконував бойові завдання на східному напрямку фронту. Брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, перебуваючи у Краматорському районі Донецької області, у Липецькій СТГ Харківської області, у Гуляйпільській МТГ і Малинівській СТГ Запорізької області.
Тричі був поранений під час виконання бойових завдань: 08.01.2023р. та 29.01.2023р біля н.п.Зарічне Донецької області; 21.06.2023р. внаслідок гранатометного обстрілу поблизу н.п.Торське Донецької області. Після лікування відразу повертався на передову, назад у свою бригаду.
Героїчно загинув 07.07.2025р. в стрілецькому бою біля н.п. Малинівка Пологівського району Запорізької області, отримавши поранення несумісні з життям. До останнього подиху був вірним своїм побратимам та державі.
Особиста мужність, сміливість і відданість Україні Андрія Чусовітіна стали прикладом для наслідування. Андрій залишився взірцем справедливості, високого рівня відповідальності, незламності духу та справжнього патріотизму, він ніколи не зупинявся перед труднощами, завжди був там, де найбільша небезпека, захищаючи усіх нас. Присвоєння звання Герой України (посмертно) стане справедливим визнанням його героїзму, самопожертви та безмежної любові до України.
Прошу Вас присвоїти звання Герой України (посмертно) Чусовітіну Андрію Володимировичу, позивний «Механік»,за особисту мужність, самовідданість та героїзм, проявлені під час виконання бойових завдань із захисту суверенітету та територіальної цілісності України, командиру взводу 2-ої стрілецької роти 215-го батальйону 125-ої бригади сержанту військової частини А7390
Командир Чусовітін Андрій із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини 24.03.2022р.вступив добровольцем до лав 125 ТрО.
Андрій, батько двох неповнолітніх дітей, бачив себе на передовій, не боявся подивитись смерті у вічі, лише хотів, щоб мир і спокій запанував на нашій рідній землі.
Виконував бойові завдання на східному напрямку фронту. Брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, перебуваючи у Краматорському районі Донецької області, у Липецькій СТГ Харківської області, у Гуляйпільській МТГ і Малинівській СТГ Запорізької області.
Тричі був поранений під час виконання бойових завдань: 08.01.2023р. та 29.01.2023р біля н.п.Зарічне Донецької області; 21.06.2023р. внаслідок гранатометного обстрілу поблизу н.п.Торське Донецької області. Після лікування відразу повертався на передову, назад у свою бригаду.
Героїчно загинув 07.07.2025р. в стрілецькому бою біля н.п. Малинівка Пологівського району Запорізької області, отримавши поранення несумісні з життям. До останнього подиху був вірним своїм побратимам та державі.
Особиста мужність, сміливість і відданість Україні Андрія Чусовітіна стали прикладом для наслідування. Андрій залишився взірцем справедливості, високого рівня відповідальності, незламності духу та справжнього патріотизму, він ніколи не зупинявся перед труднощами, завжди був там, де найбільша небезпека, захищаючи усіх нас. Присвоєння звання Герой України (посмертно) стане справедливим визнанням його героїзму, самопожертви та безмежної любові до України.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Маційовська Галина Михайлівна
22 квітня 2026
2.
Андрусів Галина Василівна
22 квітня 2026
3.
Боєва Віра Василівна
22 квітня 2026
4.
Пахолок Анастасія Михайлівна
22 квітня 2026
5.
Ходько Ольга Василівна
22 квітня 2026
6.
Мега Роман Васильович
22 квітня 2026
7.
Чутко Марія Петрівна
22 квітня 2026
8.
Пилип'як Вікторія Володимирівна
22 квітня 2026
9.
Мельник Діана Володимирівна
22 квітня 2026
10.
Костюченко Любов Анатоліївна
22 квітня 2026
11.
Гук Ірина Миколаївна
22 квітня 2026
12.
Боз Олена Володимирівна
22 квітня 2026
13.
Литвиненко Микола Миколайович
22 квітня 2026
14.
Мельник Ірина Юріївна
22 квітня 2026
15.
Лантух Катерина Петрівна
22 квітня 2026
16.
Головень Лілія Андріївна
22 квітня 2026
17.
Скопець Тетяна Миколаївна
22 квітня 2026
18.
Береза Галина Григорівна
22 квітня 2026
19.
Куляс Зоряна Юріївна
22 квітня 2026
20.
Ласка Юлія Вікторівна
22 квітня 2026
21.
Хім'як Зоряна Валеріївна
22 квітня 2026
22.
Петренко Алла Василівна
22 квітня 2026
23.
Зарічна Ганна Євгенівна
22 квітня 2026
24.
Леуш Роман Петрович
22 квітня 2026
25.
Чутко Олег Мирославович
22 квітня 2026
26.
Гречана Світлана Юріївна
22 квітня 2026
27.
Стовба Дар'я Миколаївна
22 квітня 2026
28.
Бурдюжа Олег Володимирович
22 квітня 2026
29.
Смужаниця Тетяна Олександрівна
22 квітня 2026
30.
Вандика Ольга Володимирівна
22 квітня 2026
23106
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 20 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.