Просимо Президента України розглянути питання щодо присвоєння звання Герой України (посмертно) штаб-сержанту КЛОЧКО Андрію Сергійовичу за проявлену мужність, героїзм та самопожертву під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності та незалежності України.
КЛОЧКО Андрій Сергійович проходив військову службу у складі 157 ОМБР.
Під час виконання бойового завдання проявив стійкість, відданість військовій присязі та до останнього залишався вірним Україні.
Вважаємо, що його подвиг заслуговує на найвище державне визнання та пам’ять українського народу.
№22/260210-еп
Просимо Президента України розглянути питання щодо присвоєння звання Герой України (посмертно) штаб-сержанту КЛОЧКО Андрію Сергійовичу за проявлену мужність, героїзм та самопожертву під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності та незалежності України.
КЛОЧКО Андрій Сергійович проходив військову службу у складі 157 ОМБР.
Під час виконання бойового завдання проявив стійкість, відданість військовій присязі та до останнього залишався вірним Україні.
Вважаємо, що його подвиг заслуговує на найвище державне визнання та пам’ять українського народу.
Звертаюся з проханням розглянути питання про присвоєння звання Герой України (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України Клочко Андрію Сергійовичу, 31 грудня 1983 року народження, штаб-сержанту, позивний «Прапор», який проявив виняткову мужність, самопожертву та відданість українському народові у боротьбі за незалежність і територіальну цілісність України.
З 2002 по 2017 рік Андрій Сергійович Клочко проходив службу в Державній прикордонній службі України. У 2014 році одним із перших був направлений у зону проведення антитерористичної операції в Луганській області, де героїчно виконував поставлені бойові завдання, захищаючи суверенітет та державні кордони України.
У 2017 році він звільнився зі служби. Після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації у 2022 році, перебуваючи разом із родиною в тимчасовій окупації у місті Куп’янськ Харківської області, зумів виїхати з окупованої території, подолавши надзвичайно складний і небезпечний шлях через країни Європи протяжністю понад 5 500 кілометрів, аби повернутися до України.
Після повернення добровільно звернувся до територіального центру комплектування та був мобілізований до лав Збройних Сил України. Проходив службу у складі 43-ї окремої механізованої бригади, брав безпосередню участь у бойових діях на Куп’янському напрямку понад пів року. Неодноразово відзначався командуванням за професіоналізм, стійкість та героїзм, зокрема за тривале утримання бойових позицій практично одноосібно.
За проявлену мужність і відданість Батьківщині був нагороджений державною нагородою України — медаллю «Захиснику Вітчизни» відповідно до Указу Президента України №215 від 03 квітня 2024 року.
У березні 2024 року під час виконання бойового завдання з підвозу боєприпасів на полі бою отримав поранення — вивих тазу. Після лікування був визнаний обмежено придатним до військової служби, однак, попри стан здоров’я, продовжив нести службу та виконувати бойові завдання.
У квітні 2025 року був направлений на Покровський напрямок. 22 квітня 2025 року зник безвісти під час виконання бойового завдання. У серпні 2025 року тіло штаб-сержанта Клочко Андрія Сергійовича було повернуто в Україну в рамках репатріації загиблих військовослужбовців.
Життєвий шлях, бойовий досвід і подвиг Клочко Андрія Сергійовича є прикладом справжнього патріотизму, незламності та самопожертви в ім’я України. Просимо гідно вшанувати його пам’ять шляхом присвоєння найвищого державного звання — Герой України (посмертно).
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.
Суть звернення:
Просимо Президента України розглянути питання щодо присвоєння звання Герой України (посмертно) штаб-сержанту КЛОЧКО Андрію Сергійовичу за проявлену мужність, героїзм та самопожертву під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності та незалежності України.
КЛОЧКО Андрій Сергійович проходив військову службу у складі 157 ОМБР.
Під час виконання бойового завдання проявив стійкість, відданість військовій присязі та до останнього залишався вірним Україні.
Вважаємо, що його подвиг заслуговує на найвище державне визнання та пам’ять українського народу.