№22/260228-еп
Прошу Президента України посмертно присвоїти звання «Герой України» молодшому лейтенанту командиру 2 розвідувального взводу,розвідувальної роти військової частини А7400 Котовичу Юрію Романовичу 1999р.н. Загинув 28 червня 2025 року внаслідок бойового завдання при виконанні службових обовʼязків по захисту територіальної цілісності та суверенітету України в районі н.п. Андріївка Сумської області.
Автор (ініціатор): Котович Катерина Миколаївна
Дата оприлюднення: 13 лютого 2026
Шановний пане Президенте України!
Звертаюсь до вас як дружина загиблого Захисника України, молодшого лейтенанта,командира 2 розвідувального взводу, розвідувальної роти військової частини А7400 Котович Юрій Романович 05.05.1999 року народження,з проханням присвоїти йому почесне звання «Герой України»(посмертно).
Народився Котович Юрій Романович в місті Новий Розділ,Львівської області.
Призваний за мобілізацією 01.04.2024 році Миколаївським ТЦК, Львівської області,де був відправлений і прийнятий до служби у с.Старичі Яворівського району Львівської області, Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, де отримав військове звання молодший лейтенант.
15.11.2024 році був офіцером групи навчального-лабораторного забезпечення Військового ліцею.
18.04.2025 році був призначений командиром 2 розвідувального взводу розвідувальної роти в/ч А7400.
25.06.2025 році Котович Юрій Романович,виїхав на бойове завдання в н.п.Андріївка Сумської області.
28.06.2025 році зник безвісти, 6 місяців невідомості і 19 грудня підтвердилось ДНК.
Мій чоловік був,відповідальний у своїй сфері, щирим, веселим, завжди допомагав.Дуже любив життя,мав багато планів.
Світла пам’ять про нього назавжди житиме в серцях,тих,хто знав Юру. Мій чоловік віддав своє життя за нашу державу, за її свободу, незалежність і мирне майбутнє. Він до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та українському народові. Для мене і нашої родини це невимовний біль і втрата, яку неможливо загоїти. Але разом із болем живе й гордість — за його мужність, силу духу та самопожертву. Він назавжди залишиться Героєм для мене, для наших близьких і для всієї України.
Прошу вас посмертно присвоїти Котовичу Юрію Романовичу звання «Герой України»- як символ звання-про честь,про біль втрати,родини,побратимів і дружини.
Для мене та нашої родини надзвичайно важливо, щоб його подвиг був гідно відзначений державою. Прошу Вас підтримати звернення про присвоєння звання Герой України (посмертно) моєму чоловіку.
Звертаюсь до вас як дружина загиблого Захисника України, молодшого лейтенанта,командира 2 розвідувального взводу, розвідувальної роти військової частини А7400 Котович Юрій Романович 05.05.1999 року народження,з проханням присвоїти йому почесне звання «Герой України»(посмертно).
Народився Котович Юрій Романович в місті Новий Розділ,Львівської області.
Призваний за мобілізацією 01.04.2024 році Миколаївським ТЦК, Львівської області,де був відправлений і прийнятий до служби у с.Старичі Яворівського району Львівської області, Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, де отримав військове звання молодший лейтенант.
15.11.2024 році був офіцером групи навчального-лабораторного забезпечення Військового ліцею.
18.04.2025 році був призначений командиром 2 розвідувального взводу розвідувальної роти в/ч А7400.
25.06.2025 році Котович Юрій Романович,виїхав на бойове завдання в н.п.Андріївка Сумської області.
28.06.2025 році зник безвісти, 6 місяців невідомості і 19 грудня підтвердилось ДНК.
Мій чоловік був,відповідальний у своїй сфері, щирим, веселим, завжди допомагав.Дуже любив життя,мав багато планів.
Світла пам’ять про нього назавжди житиме в серцях,тих,хто знав Юру. Мій чоловік віддав своє життя за нашу державу, за її свободу, незалежність і мирне майбутнє. Він до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та українському народові. Для мене і нашої родини це невимовний біль і втрата, яку неможливо загоїти. Але разом із болем живе й гордість — за його мужність, силу духу та самопожертву. Він назавжди залишиться Героєм для мене, для наших близьких і для всієї України.
Прошу вас посмертно присвоїти Котовичу Юрію Романовичу звання «Герой України»- як символ звання-про честь,про біль втрати,родини,побратимів і дружини.
Для мене та нашої родини надзвичайно важливо, щоб його подвиг був гідно відзначений державою. Прошу Вас підтримати звернення про присвоєння звання Герой України (посмертно) моєму чоловіку.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Антонюк Анна Петрівна
14 лютого 2026
2.
Побережний Дмитро Петрович
14 лютого 2026
3.
Бранець Тетяна Анатоліївна
14 лютого 2026
4.
Рейзіна Таміла Василівна
14 лютого 2026
5.
Мартінчік Роман-Степан Валентинович
14 лютого 2026
6.
Беляк Олег Олегович
14 лютого 2026
7.
Вельган Ірина Олександрівна
14 лютого 2026
8.
Куціль Владислав Романович
14 лютого 2026
9.
Іваницька Ольга Михайлівна
14 лютого 2026
10.
Шуль Уляна Іванівна
14 лютого 2026
11.
Русов Маркіян Андрійович
14 лютого 2026
12.
Жук Тарас Володимирович
14 лютого 2026
13.
Жук Юлія Богдановна
14 лютого 2026
14.
Губернович Вікторія Володимирівна
14 лютого 2026
15.
Кметик Юлія Іванівна
14 лютого 2026
16.
Ознобіхін Артур Романович
14 лютого 2026
17.
Вовнянка Марія Романівна
14 лютого 2026
18.
Ремез Віталій Анатолійович
14 лютого 2026
19.
Дерев'янко Марта Олегівна
14 лютого 2026
20.
Стречень Тетяна Станіславівна
14 лютого 2026
21.
Каліщук Олег Богданович
14 лютого 2026
22.
Федорчук Тетяна Миколаївна
14 лютого 2026
23.
Довгополов Данило Костянтинович
14 лютого 2026
24.
Чикайло Андрій Степанович
14 лютого 2026
25.
Богданович Розаліна Аметівна
14 лютого 2026
26.
Чайка Юрій Тарасович
14 лютого 2026
27.
Добровольська Наталія Ігорівна
14 лютого 2026
28.
Остап'юк Олеся Любомирівна
14 лютого 2026
29.
Штучна Діна Василівна
14 лютого 2026
30.
Дацишин Ольга Іванівна
14 лютого 2026
1455
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 89 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.