№22/260270-еп
Про присвоєння звання Героя України (посмертно) Партиці Василю Олеговичу
Автор (ініціатор): Партика Анастасія Василівна
Дата оприлюднення: 13 лютого 2026
Шановний пане Президенте України!
Прошу Вас розглянути питання щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) моєму батькові — Партиці Василю Олеговичу, 20 грудня 1986 року народження, який загинув 23 травня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новопокровське Покровського району Донецької області (напрямок Авдіївки).
Після зазначених подій протягом тривалого часу він вважався безвісти зниклим. Лише після проведення відповідних заходів та офіційного підтвердження стало відомо про його загибель. Упродовж 20 місяців родина жила з надією та болісною невідомістю, очікуючи звістки про його долю.
Солдат Партика Василь Олегович проходив службу у складі:
3-го єгерського відділення
2-го єгерського взводу
5-ї єгерської роти
2-го єгерського батальйону
68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша.
Відповідно до наданих офіційних документів, під час прибуття на зміну позицій розпочався інтенсивний обстріл. Унаслідок удару ворожого безпілотного літального апарата було уражено броньований автомобіль MaxxPro. Попри небезпеку для власного життя, солдат Партика кинувся евакуйовувати поранених побратимів та під час цього отримав поранення.
Після поранення він перемістився до укриття («Володар-4»), де, як згодом з’ясувалося, перебувала група ворожих військовослужбовців. За свідченнями військовослужбовця (номер обслуги 1-го єгерського відділення 3-го єгерського взводу 5-ї єгерської роти 2-го єгерського батальйону військової частини А4056), поранений солдат Партика перебував у тяжкому стані після мінометного обстрілу. Було чутно слова російською мовою «Добивайте його», після чого пролунала автоматна черга, і він перестав подавати ознаки життя.
Партика Василь Олегович до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та українському народові, проявив виняткову мужність, самопожертву та героїзм під час захисту державного суверенітету і територіальної цілісності України.
У нього залишилися мати, дві доньки, брати та сестри, для яких він був люблячим сином, батьком, братом і опорою. Його загибель — це непоправна втрата не лише для родини, а й для всієї України.
З огляду на його подвиг, відданість Україні, проявлену мужність і героїзм, а також зважаючи на тривалий період невизначеності, протягом якого він вважався безвісти зниклим, прошу присвоїти Партиці Василю Олеговичу звання Героя України (посмертно).
З повагою,
Партика Анастасія Василівна
Прошу Вас розглянути питання щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) моєму батькові — Партиці Василю Олеговичу, 20 грудня 1986 року народження, який загинув 23 травня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новопокровське Покровського району Донецької області (напрямок Авдіївки).
Після зазначених подій протягом тривалого часу він вважався безвісти зниклим. Лише після проведення відповідних заходів та офіційного підтвердження стало відомо про його загибель. Упродовж 20 місяців родина жила з надією та болісною невідомістю, очікуючи звістки про його долю.
Солдат Партика Василь Олегович проходив службу у складі:
3-го єгерського відділення
2-го єгерського взводу
5-ї єгерської роти
2-го єгерського батальйону
68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша.
Відповідно до наданих офіційних документів, під час прибуття на зміну позицій розпочався інтенсивний обстріл. Унаслідок удару ворожого безпілотного літального апарата було уражено броньований автомобіль MaxxPro. Попри небезпеку для власного життя, солдат Партика кинувся евакуйовувати поранених побратимів та під час цього отримав поранення.
Після поранення він перемістився до укриття («Володар-4»), де, як згодом з’ясувалося, перебувала група ворожих військовослужбовців. За свідченнями військовослужбовця (номер обслуги 1-го єгерського відділення 3-го єгерського взводу 5-ї єгерської роти 2-го єгерського батальйону військової частини А4056), поранений солдат Партика перебував у тяжкому стані після мінометного обстрілу. Було чутно слова російською мовою «Добивайте його», після чого пролунала автоматна черга, і він перестав подавати ознаки життя.
Партика Василь Олегович до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та українському народові, проявив виняткову мужність, самопожертву та героїзм під час захисту державного суверенітету і територіальної цілісності України.
У нього залишилися мати, дві доньки, брати та сестри, для яких він був люблячим сином, батьком, братом і опорою. Його загибель — це непоправна втрата не лише для родини, а й для всієї України.
З огляду на його подвиг, відданість Україні, проявлену мужність і героїзм, а також зважаючи на тривалий період невизначеності, протягом якого він вважався безвісти зниклим, прошу присвоїти Партиці Василю Олеговичу звання Героя України (посмертно).
З повагою,
Партика Анастасія Василівна
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Островська Світлана Василівна
14 лютого 2026
2.
Шуль Уляна Іванівна
14 лютого 2026
3.
Павлівець Світлана Богданівна
14 лютого 2026
4.
Кушка Олександра Ярославівна
14 лютого 2026
5.
Ляхова Василина Єгорівна
14 лютого 2026
6.
Стречень Тетяна Станіславівна
14 лютого 2026
7.
Богданович Розаліна Аметівна
14 лютого 2026
8.
Олійник Оксана Володимирівна
14 лютого 2026
9.
Савчук Оксана Ярославівна
14 лютого 2026
10.
Дороніна Сара Семенівна
14 лютого 2026
11.
Бартош Володимир Миколайович
14 лютого 2026
12.
Касьян Жанна Дмитрівна
14 лютого 2026
13.
Качула Тетяна Анатоліївна
14 лютого 2026
14.
Партика Уляна Петрівна
14 лютого 2026
15.
Андрушкевич Наталія Володимирівна
13 лютого 2026
16.
Герасимюк Ірина Сергіївна
13 лютого 2026
17.
Коваль Алла Іванівна
13 лютого 2026
18.
Гавлічек Павло Віталійович
13 лютого 2026
19.
Готвянська Марина Валеріївна
13 лютого 2026
20.
Райковська Ольга Михайлівна
13 лютого 2026
21.
Левицька Оксана Михайлівна
13 лютого 2026
22.
Зозуля Ксенія Вадимівна
13 лютого 2026
23.
Горбач Леся Миколаївна
13 лютого 2026
24.
Коростенська Оксана Ярославівна
13 лютого 2026
25.
Ярахмедова Ганна Олегівна
13 лютого 2026
26.
Серганчук Світлана Василівна
13 лютого 2026
27.
Лішко Юлія Олександрівна
13 лютого 2026
28.
Сніжко Тетяна Василівна
13 лютого 2026
29.
Яворська Наталя Анатоліївна
13 лютого 2026
30.
Цимерман Алла Володимирівна
13 лютого 2026
417
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 89 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.