№22/260270-еп
Про присвоєння звання Героя України (посмертно) Партиці Василю Олеговичу
Автор (ініціатор): Партика Анастасія Василівна
Дата оприлюднення: 13 лютого 2026
Шановний пане Президенте України!
Прошу Вас розглянути питання щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) моєму батькові — Партиці Василю Олеговичу, 20 грудня 1986 року народження, який загинув 23 травня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новопокровське Покровського району Донецької області (напрямок Авдіївки).
Після зазначених подій протягом тривалого часу він вважався безвісти зниклим. Лише після проведення відповідних заходів та офіційного підтвердження стало відомо про його загибель. Упродовж 20 місяців родина жила з надією та болісною невідомістю, очікуючи звістки про його долю.
Солдат Партика Василь Олегович проходив службу у складі:
3-го єгерського відділення
2-го єгерського взводу
5-ї єгерської роти
2-го єгерського батальйону
68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша.
Відповідно до наданих офіційних документів, під час прибуття на зміну позицій розпочався інтенсивний обстріл. Унаслідок удару ворожого безпілотного літального апарата було уражено броньований автомобіль MaxxPro. Попри небезпеку для власного життя, солдат Партика кинувся евакуйовувати поранених побратимів та під час цього отримав поранення.
Після поранення він перемістився до укриття («Володар-4»), де, як згодом з’ясувалося, перебувала група ворожих військовослужбовців. За свідченнями військовослужбовця (номер обслуги 1-го єгерського відділення 3-го єгерського взводу 5-ї єгерської роти 2-го єгерського батальйону військової частини А4056), поранений солдат Партика перебував у тяжкому стані після мінометного обстрілу. Було чутно слова російською мовою «Добивайте його», після чого пролунала автоматна черга, і він перестав подавати ознаки життя.
Партика Василь Олегович до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та українському народові, проявив виняткову мужність, самопожертву та героїзм під час захисту державного суверенітету і територіальної цілісності України.
У нього залишилися мати, дві доньки, брати та сестри, для яких він був люблячим сином, батьком, братом і опорою. Його загибель — це непоправна втрата не лише для родини, а й для всієї України.
З огляду на його подвиг, відданість Україні, проявлену мужність і героїзм, а також зважаючи на тривалий період невизначеності, протягом якого він вважався безвісти зниклим, прошу присвоїти Партиці Василю Олеговичу звання Героя України (посмертно).
З повагою,
Партика Анастасія Василівна
Прошу Вас розглянути питання щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) моєму батькові — Партиці Василю Олеговичу, 20 грудня 1986 року народження, який загинув 23 травня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новопокровське Покровського району Донецької області (напрямок Авдіївки).
Після зазначених подій протягом тривалого часу він вважався безвісти зниклим. Лише після проведення відповідних заходів та офіційного підтвердження стало відомо про його загибель. Упродовж 20 місяців родина жила з надією та болісною невідомістю, очікуючи звістки про його долю.
Солдат Партика Василь Олегович проходив службу у складі:
3-го єгерського відділення
2-го єгерського взводу
5-ї єгерської роти
2-го єгерського батальйону
68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша.
Відповідно до наданих офіційних документів, під час прибуття на зміну позицій розпочався інтенсивний обстріл. Унаслідок удару ворожого безпілотного літального апарата було уражено броньований автомобіль MaxxPro. Попри небезпеку для власного життя, солдат Партика кинувся евакуйовувати поранених побратимів та під час цього отримав поранення.
Після поранення він перемістився до укриття («Володар-4»), де, як згодом з’ясувалося, перебувала група ворожих військовослужбовців. За свідченнями військовослужбовця (номер обслуги 1-го єгерського відділення 3-го єгерського взводу 5-ї єгерської роти 2-го єгерського батальйону військової частини А4056), поранений солдат Партика перебував у тяжкому стані після мінометного обстрілу. Було чутно слова російською мовою «Добивайте його», після чого пролунала автоматна черга, і він перестав подавати ознаки життя.
Партика Василь Олегович до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та українському народові, проявив виняткову мужність, самопожертву та героїзм під час захисту державного суверенітету і територіальної цілісності України.
У нього залишилися мати, дві доньки, брати та сестри, для яких він був люблячим сином, батьком, братом і опорою. Його загибель — це непоправна втрата не лише для родини, а й для всієї України.
З огляду на його подвиг, відданість Україні, проявлену мужність і героїзм, а також зважаючи на тривалий період невизначеності, протягом якого він вважався безвісти зниклим, прошу присвоїти Партиці Василю Олеговичу звання Героя України (посмертно).
З повагою,
Партика Анастасія Василівна
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Губіліт Софія Ігорівна
12 травня 2026
2.
Хавроненко Тетяна Владиславівна
12 травня 2026
3.
Ковальова Світлана Федорівна
12 травня 2026
4.
Стельмашенко Світлана Василівна
12 травня 2026
5.
Манойло Вікторія Олексіївна
11 травня 2026
6.
Цабан Романна Юріївна
11 травня 2026
7.
Кириченко Інна Володимирівна
11 травня 2026
8.
Нестеренко Ганна Миколаївна
11 травня 2026
9.
Тюхай Оксана Олександрівна
11 травня 2026
10.
Крутікова Марина Олександрівна
11 травня 2026
11.
Співак Марія Володимирівна
11 травня 2026
12.
Братковська Ольга Володимирівна
11 травня 2026
13.
Фіцай Катерина Сергіївна
11 травня 2026
14.
Соловйовська Тетяна Григорівна
11 травня 2026
15.
Набока Оксана Василівна
11 травня 2026
16.
Дяченко Катерина Михайлівна
11 травня 2026
17.
Будчана Каріна Олексіївна
11 травня 2026
18.
Карпюк Тетяна Геннадіївна
11 травня 2026
19.
Дубовик Анна Михайлівна
11 травня 2026
20.
Зандер Світлана Вікторівна
11 травня 2026
21.
Сашкова Оксана Геннадіївна
11 травня 2026
22.
Капінос Поліна Олександрівна
11 травня 2026
23.
Рапейко Тетяна Костянтинівна
11 травня 2026
24.
Сисюк Тетяна Павлівна
11 травня 2026
25.
Шевчук Катерина Ігорівна
11 травня 2026
26.
Салтан Сергій Олександрович
11 травня 2026
27.
Грицак Оксана Ігорівна
10 травня 2026
28.
Степанець Євгеній Юрійович
10 травня 2026
29.
Мошняга Марина Михайлівна
10 травня 2026
30.
Пацула Олексій Анатолійович
10 травня 2026
3128
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 2 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.