№22/260270-еп
Про присвоєння звання Героя України (посмертно) Партиці Василю Олеговичу
Автор (ініціатор): Партика Анастасія Василівна
Дата оприлюднення: 13 лютого 2026
Шановний пане Президенте України!
Прошу Вас розглянути питання щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) моєму батькові — Партиці Василю Олеговичу, 20 грудня 1986 року народження, який загинув 23 травня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новопокровське Покровського району Донецької області (напрямок Авдіївки).
Після зазначених подій протягом тривалого часу він вважався безвісти зниклим. Лише після проведення відповідних заходів та офіційного підтвердження стало відомо про його загибель. Упродовж 20 місяців родина жила з надією та болісною невідомістю, очікуючи звістки про його долю.
Солдат Партика Василь Олегович проходив службу у складі:
3-го єгерського відділення
2-го єгерського взводу
5-ї єгерської роти
2-го єгерського батальйону
68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша.
Відповідно до наданих офіційних документів, під час прибуття на зміну позицій розпочався інтенсивний обстріл. Унаслідок удару ворожого безпілотного літального апарата було уражено броньований автомобіль MaxxPro. Попри небезпеку для власного життя, солдат Партика кинувся евакуйовувати поранених побратимів та під час цього отримав поранення.
Після поранення він перемістився до укриття («Володар-4»), де, як згодом з’ясувалося, перебувала група ворожих військовослужбовців. За свідченнями військовослужбовця (номер обслуги 1-го єгерського відділення 3-го єгерського взводу 5-ї єгерської роти 2-го єгерського батальйону військової частини А4056), поранений солдат Партика перебував у тяжкому стані після мінометного обстрілу. Було чутно слова російською мовою «Добивайте його», після чого пролунала автоматна черга, і він перестав подавати ознаки життя.
Партика Василь Олегович до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та українському народові, проявив виняткову мужність, самопожертву та героїзм під час захисту державного суверенітету і територіальної цілісності України.
У нього залишилися мати, дві доньки, брати та сестри, для яких він був люблячим сином, батьком, братом і опорою. Його загибель — це непоправна втрата не лише для родини, а й для всієї України.
З огляду на його подвиг, відданість Україні, проявлену мужність і героїзм, а також зважаючи на тривалий період невизначеності, протягом якого він вважався безвісти зниклим, прошу присвоїти Партиці Василю Олеговичу звання Героя України (посмертно).
З повагою,
Партика Анастасія Василівна
Прошу Вас розглянути питання щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) моєму батькові — Партиці Василю Олеговичу, 20 грудня 1986 року народження, який загинув 23 травня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новопокровське Покровського району Донецької області (напрямок Авдіївки).
Після зазначених подій протягом тривалого часу він вважався безвісти зниклим. Лише після проведення відповідних заходів та офіційного підтвердження стало відомо про його загибель. Упродовж 20 місяців родина жила з надією та болісною невідомістю, очікуючи звістки про його долю.
Солдат Партика Василь Олегович проходив службу у складі:
3-го єгерського відділення
2-го єгерського взводу
5-ї єгерської роти
2-го єгерського батальйону
68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша.
Відповідно до наданих офіційних документів, під час прибуття на зміну позицій розпочався інтенсивний обстріл. Унаслідок удару ворожого безпілотного літального апарата було уражено броньований автомобіль MaxxPro. Попри небезпеку для власного життя, солдат Партика кинувся евакуйовувати поранених побратимів та під час цього отримав поранення.
Після поранення він перемістився до укриття («Володар-4»), де, як згодом з’ясувалося, перебувала група ворожих військовослужбовців. За свідченнями військовослужбовця (номер обслуги 1-го єгерського відділення 3-го єгерського взводу 5-ї єгерської роти 2-го єгерського батальйону військової частини А4056), поранений солдат Партика перебував у тяжкому стані після мінометного обстрілу. Було чутно слова російською мовою «Добивайте його», після чого пролунала автоматна черга, і він перестав подавати ознаки життя.
Партика Василь Олегович до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та українському народові, проявив виняткову мужність, самопожертву та героїзм під час захисту державного суверенітету і територіальної цілісності України.
У нього залишилися мати, дві доньки, брати та сестри, для яких він був люблячим сином, батьком, братом і опорою. Його загибель — це непоправна втрата не лише для родини, а й для всієї України.
З огляду на його подвиг, відданість Україні, проявлену мужність і героїзм, а також зважаючи на тривалий період невизначеності, протягом якого він вважався безвісти зниклим, прошу присвоїти Партиці Василю Олеговичу звання Героя України (посмертно).
З повагою,
Партика Анастасія Василівна
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Шпіцер Наталія Володимирівна
15 квітня 2026
2.
Жуленко Валентина Андріївна
14 квітня 2026
3.
Рудецька Ганна Ярославівна
14 квітня 2026
4.
Пігуля Аліна Анатоліївна
14 квітня 2026
5.
Болтава Вікторія Валентинівна
14 квітня 2026
6.
Завадська Юлія Володимирівна
14 квітня 2026
7.
Ходченко Антоніна Анатоліївна
14 квітня 2026
8.
Личак Надія Миколаївна
14 квітня 2026
9.
Паньків Інна Володимирівна
14 квітня 2026
10.
Цвелих Анастасія Олександрівна
14 квітня 2026
11.
Фомічова Катерина Валеріївна
14 квітня 2026
12.
Андреєва Наталія Василівна
14 квітня 2026
13.
Приходько Діана Ігорівна
14 квітня 2026
14.
Кісельова Ніла Степанівна
13 квітня 2026
15.
Лаврут Вікторія Анатоліївна
13 квітня 2026
16.
Штепа Олена Анатоліївна
13 квітня 2026
17.
Дисюк Жанна Іллівна
13 квітня 2026
18.
Короленко Тетяна Вікторівна
13 квітня 2026
19.
Пазєєва Ганна Михайлівна
13 квітня 2026
20.
Яковлєва Юлія Олександрівна
10 квітня 2026
21.
Ковальчук Ірина Володимирівна
09 квітня 2026
22.
Кулик Ірина Миколаївна
08 квітня 2026
23.
Фолюш Наталія Володимирівна
08 квітня 2026
24.
Балушкіна Валентина Володимирівна
08 квітня 2026
25.
Хабанець Юлія Олександрівна
07 квітня 2026
26.
Реброва Юлія Олександрівна
07 квітня 2026
27.
Нарівська Варвара Олексіївна
07 квітня 2026
28.
Довбаш Надія Іванівна
07 квітня 2026
29.
Сивак Оксана Іванівна
07 квітня 2026
30.
Любченко Наталія Олександрівна
07 квітня 2026
2834
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 29 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.