Петиція щодо присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) СИДОРЕНКУ Вадиму Сергійовичу.

Вельмишановний пане Президенте!

Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) офіцеру прикордонної служби «Дозор-Херсон» Сидоренку Вадиму Сергійовичу, який загинув 28 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання із захисту незалежності та територіальної цілісності України.

Вадим Сидоренко народився 14 лютого 1995 року в місті Олешки Херсонської області.
Свідомий шлях служіння Україні він обрав ще у 2013 році, задовго до початку АТО та повномасштабної війни. Навчаючись у Криворізькому ліцеї з посиленою військовою підготовкою, Вадим ухвалив рішення присвятити життя службі в Державній прикордонній службі України.

З 2014–2015 років він захищав Україну в зоні АТО–ООС.
З 2018 року майстер-сержант проходив службу в 10
мобільному прикордонному загоні «Дозор-Херсон»виконуючи обовʼязки офіцера вогневої групи - бойового медика.
З початку повномасштабного вторгнення брав участь в обороні Києва, бойових діях на Харківському, Запорізькому, Авдіївському та Сумському напрямках, у штурмових і спеціальних операціях у взаємодії з підрозділами Сил оборони України та ГУР МО України.

Вадим постійно підвищував свою кваліфікацію: пройшов курси тактичної медицини, інструкторську підготовку, спеціалізований відбір та навчання, у тому числі за кордоном, де був відзначений іноземними інструкторами як один із кращих бойових медиків. Під час війни він здобув вищу освіту, не полишаючи службу, та планував продовжити навчання в магістратурі.

Як бойовий медик, під щільним артилерійським і мінометним вогнем, під атаками ворожих дронів, ризикуючи власним життям, Вадим неодноразово евакуйовував поранених з поля бою та палаючої бронетехніки, надавав медичну допомогу там, де рахунок ішов на хвилини.
За час повномасштабної війни він врятував понад 70 військовослужбовців, зберігши їм життя та кінцівки. Більшість із них змогли повернутися до строю й надалі захищати незалежність України.

28 вересня 2025 року Вадим Сидоренко загинув, до останнього виконуючи свій обовʼязок.

Він був людиною честі, відповідальності й внутрішньої гідності. Світлий, відкритий у житті — і безкомпромісний у бою. Його шлях був шляхом служіння, розвитку й віри у справу, якій він віддав себе повністю.

Присвоєння звання Героя України Вадиму Сидоренку стане гідним вшануванням воїна, чий особистий внесок вимірюється не лише роками служби, а врятованими життями.

Ми усвідомлюємо, що звання Героя України — це не просто відзнака, а відповідальне державне рішення. Саме тому ця петиція — не про біль утрати, а про справедливість визнання. Девіз Вадима Сидоренка — «Переможи себе — і ти виграєш тисячі битв» — став його життєвим шляхом і вибором, підтвердженим роками служби та врятованими життями.

Честь і слава Герою! Вічна пам’ять і шана воїну, який віддав найдорожче — своє життя — за свободу і мир для України.