Андрій Дмитрович Мельник — старший солдат, військовослужбовець 13 ОМПБ, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Народився і виріс у селі Пролетарське(нині — Поліське) Коропського району, Чернігівської області, де й проживали його батьки.
Вивчився на помічника машиніста, закінчивши Козятинський технікум.
Під час строкової служби в армії служив розвідником.
Пізніше переїхав із сім'єю до Ніжина. Працював збірником-зварювальником сейфів.
У серпні 2014 року був призваний до армії, залишивши вдома шестирічну доньку і дружину на 9 місяці вагітності. Потрапив в аеромобільні десантні війська — у 81 ОАеМБр.
Проходив навчання у Костянтинівці(Донецька область). Після навчання потрапив у село Водяне, де й виконував бойові завдання. Брав безпосередню участь у боях за аеропорт «Донецьк» ім. С. Прокоф'єва, в якому бував на завданнях.
Контракт в Андрія закінчився у листопаді 2021, але 25 лютого йому знову зателефонували з військкомату.
І з військкомату вони явилися у 58 бригаду, а там не було нікого вже, ні зброї їм не дали, ні одягу, нічого.
Наш захисник загинув 18 березня 2022 року біля села Олишівка Чернігівського району.
Андрій Мельник нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) – за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі (Указ Президента України від 5 квітня 2022 року № 215/2022 «Про відзначення державними нагородами України»)