щодо присвоєння звання Героя України (посмертно)
Мірошніченку Владиславу Володимировичу
Шановний пане Президенте!
Просимо Вас розглянути питання щодо присвоєння найвищого державного звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України Мірошніченку Владиславу Володимировичу — мужньому офіцеру, який до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та Українському народові.
Мірошніченко Владислав Володимирович народився 30 листопада 1970 року у місті Бобруйськ Могильовської області Республіки Білорусь у сім’ї військовослужбовця.
У вересні 1978 року пішов до першого класу середньої школи №5 м. Бобруйськ. У 1987 році закінчив вісім класів цієї школи та у зв’язку з переїздом родини того ж року переїхав до м. Суми. У 1989 році закінчив середню школу №1 м. Суми.
З 1 серпня 1989 року через Сумський ОМВК вступив до Сумське вище артилерійське командне училище ім. М.В. Фрунзе, яке закінчив у червні 1993 року, здобувши фах офіцера-артилериста.
Проходження військової служби
З 01.08.1989 по 12.06.1993 — курсант Сумського вищого артилерійського командного училища ім. М.В. Фрунзе.
З 23.06.1993 по 01.08.1994 — командир реактивного артилерійського взводу реактивної артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону, в/ч А0242 (с. Веселий Кут, Одеська область).
З 01.08.1994 по 10.12.1996 — командир реактивного артилерійського взводу — старший офіцер батареї, в/ч А0242.
З 10.02.2000 по 15.01.2003 — заступник командира самохідно-артилерійського дивізіону з озброєння, в/ч А0242.
З 15.01.2003 по 05.02.2003 — заступник командира гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону з озброєння, в/ч А0242.
З 05.02.2003 по 30.11.2005 — начальник бронетанкової служби технічної частини, в/ч А0242.
З 31.11.2005 по 26.01.2006 — у розпорядженні командира в/ч А3955 (м. Білгород-Дністровський, Одеська область).
З 26.01.2006 по 17.01.2014 — заступник командира батальйону з озброєння — начальник технічної частини, в/ч А0749 (м. Котовськ, Одеська область).
З 17.01.2014 по 19.09.2015 — заступник командира батальйону радіаційного, хімічного та біологічного захисту з озброєння, в/ч А0563 (м. Охтирка, Сумська область).
З 19.09.2015 по 21.09.2021 — заступник командира батальйону РХБз, в/ч А0563 (м. Охтирка).
З 15.03.2023 по 18.07.2025 — заступник командира військової частини А4749 оперативного командування «Схід».
З 18.07.2025 — заступник командира 1221 окремого батальйону підтримки Оперативного командування «Схід» Сухопутних військ Збройних Сил України.
Вірний військовій присязі, мужньо виконуючи бойові завдання із захисту незалежності та територіальної цілісності України, Владислав Володимирович отримав тяжкі поранення.
20 січня 2026 року він помер у Військово-медичний клінічний центр Північного регіону міста Харків внаслідок поранень, отриманих у бою за Україну, її свободу та незалежність.
Його життя — це приклад багаторічної відданої служби державі, честі офіцера, професіоналізму та безмежної любові до Батьківщини. Своєю мужністю та самопожертвою він довів вірність українському народові до останнього подиху.
Враховуючи вагомий особистий внесок у захист України, багаторічну бездоганну службу, проявлену мужність та героїзм, просимо Вас присвоїти Мірошніченку Владиславу Володимировичу звання Героя України (посмертно).
Вічна пам’ять Герою.
З повагою,
Кобзар Оксана Володимирівна
0661844863