№22/260442-еп
Присвоєння звання героя України
Автор (ініціатор): Запорожець Ярослава Олександрівна
Дата оприлюднення: 17 лютого 2026
Шановний Пане Президенте!
До Вас звертається дружина зниклого безвісти (загиблого) військовослужбовця Запорожець Сергія Ігоровича. Прошу присвоїти почесне звання "Герой України" (посмертно) моєму чоловікові, батьку нашої донечки, відважному захиснику нашої Батьківщини, штаб-сержанту, комндиру зенітного артилерійського взводу роти вогневої підтримки, окремого розвідувального батальйону військової частини А1035, с-ще. Черкаське, Дніпропетровської області, Самарівського району.
Народився 02 липня 1991 року м. Орджонікідзе. Мій чоловік почав свою військову службу з 2011 року.
З 2014 року мій чоловік став на захист свободи і незалежності України. Він, не вагаючись, взяв до рук зброю, щоб захистити свою доньку, сім'ю, Батьківщину. Він ніколи не був багатослівним, але завжди своїми вчинками доводив, що він найкращий син, тато, коханий чоловік, брат, кум, друг, побратим…
Він вірив в світле майбутнє та був опорою для нас усіх. Був доброзичливим, привітним до людей, завжди усміхненим, турботливим, із щирою душею і добрим серцем. Від моменту перебування в зонах активних бойових дій, він ніколи не скаржився, що йому важко, навпаки старався підтримувати усіх, переконуючи, що все буде добре.
Сергій був відважним воїном, справжнім патріотом та захисником своєї Батьківщини. До останнього подиху він залишався вірним своїм побратимам, своєму народові та своїй Батьківщині.
Україна повинна знати своїх Героїв, своїх захисників, мужніх та відважних воїнів своєї Держави. Сергій був добрим, чуйним, скромним і водночас відважним. Мій чоловік вірний військовій присязі, виявивши мужність і стійкість під час бойового зіткнення із ворогом загинув на полі бою 30 серпня 2025 року в ході виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новоіванівка, Пологівського району, Запорізької області.
Хто його знав, говорить, що такі люди, як він – зустрічаються вкрай рідко. Сергій усе віддав за нас із вами, за вільну Україну та мир, віддав своє життя, маючи ще стільки планів та нездійснених мрій.
Всі пишаються Героєм України!
Слава Україні!
Героям Слава!
До Вас звертається дружина зниклого безвісти (загиблого) військовослужбовця Запорожець Сергія Ігоровича. Прошу присвоїти почесне звання "Герой України" (посмертно) моєму чоловікові, батьку нашої донечки, відважному захиснику нашої Батьківщини, штаб-сержанту, комндиру зенітного артилерійського взводу роти вогневої підтримки, окремого розвідувального батальйону військової частини А1035, с-ще. Черкаське, Дніпропетровської області, Самарівського району.
Народився 02 липня 1991 року м. Орджонікідзе. Мій чоловік почав свою військову службу з 2011 року.
З 2014 року мій чоловік став на захист свободи і незалежності України. Він, не вагаючись, взяв до рук зброю, щоб захистити свою доньку, сім'ю, Батьківщину. Він ніколи не був багатослівним, але завжди своїми вчинками доводив, що він найкращий син, тато, коханий чоловік, брат, кум, друг, побратим…
Він вірив в світле майбутнє та був опорою для нас усіх. Був доброзичливим, привітним до людей, завжди усміхненим, турботливим, із щирою душею і добрим серцем. Від моменту перебування в зонах активних бойових дій, він ніколи не скаржився, що йому важко, навпаки старався підтримувати усіх, переконуючи, що все буде добре.
Сергій був відважним воїном, справжнім патріотом та захисником своєї Батьківщини. До останнього подиху він залишався вірним своїм побратимам, своєму народові та своїй Батьківщині.
Україна повинна знати своїх Героїв, своїх захисників, мужніх та відважних воїнів своєї Держави. Сергій був добрим, чуйним, скромним і водночас відважним. Мій чоловік вірний військовій присязі, виявивши мужність і стійкість під час бойового зіткнення із ворогом загинув на полі бою 30 серпня 2025 року в ході виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новоіванівка, Пологівського району, Запорізької області.
Хто його знав, говорить, що такі люди, як він – зустрічаються вкрай рідко. Сергій усе віддав за нас із вами, за вільну Україну та мир, віддав своє життя, маючи ще стільки планів та нездійснених мрій.
Всі пишаються Героєм України!
Слава Україні!
Героям Слава!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Повх Лілія Сергіївна
20 квітня 2026
2.
Венгерчук Ірина Григорівна
20 квітня 2026
3.
Миронюк Ярослава Фрізантівна
20 квітня 2026
4.
Римар Вікторія Олегівна
20 квітня 2026
5.
Візіренко Жанна Станіславівна
20 квітня 2026
6.
Кияшко Раїса Володимирівна
20 квітня 2026
7.
Теодорович Руслана Русланівна
20 квітня 2026
8.
Волошинська Ольга Володимирівна
20 квітня 2026
9.
Тарасевич Людмила Романівна
20 квітня 2026
10.
Легка Софія Тарасівна
19 квітня 2026
11.
Шептур Віра Григорівна
19 квітня 2026
12.
Лось Вікторія Вікторівна
19 квітня 2026
13.
Школьна Вікторія Юріївна
19 квітня 2026
14.
Кибал Олена Олексіївна
19 квітня 2026
15.
Паляниця Оксана Олександрівна
19 квітня 2026
16.
Глушакова Юлія Вікторівна
19 квітня 2026
17.
Яковлєва Юлія Олександрівна
19 квітня 2026
18.
Селенко Ірина Василівна
19 квітня 2026
19.
Скалозуб Валентина Пилипівна
18 квітня 2026
20.
Зеленська Віта Володимирівна
18 квітня 2026
21.
Кияшко Оксана Іванівна
18 квітня 2026
22.
Ватажко Анастасія Русланівна
17 квітня 2026
23.
Рустамова Людмила Рашидівна
17 квітня 2026
24.
Халтурін Роман Євгенович
17 квітня 2026
25.
Тарасенко Олена Іванівна
17 квітня 2026
26.
Гарасюк Ярослав Федорович
17 квітня 2026
27.
Пойда Любов Федорівна
17 квітня 2026
28.
Кузишин Анастасія Ростиславівна
17 квітня 2026
29.
Новак Христина Степанівна
17 квітня 2026
30.
Осадча Олена Василівна
17 квітня 2026
3215
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 27 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.