№22/260442-еп
Присвоєння звання героя України
Автор (ініціатор): Запорожець Ярослава Олександрівна
Дата оприлюднення: 17 лютого 2026
Шановний Пане Президенте!
До Вас звертається дружина зниклого безвісти (загиблого) військовослужбовця Запорожець Сергія Ігоровича. Прошу присвоїти почесне звання "Герой України" (посмертно) моєму чоловікові, батьку нашої донечки, відважному захиснику нашої Батьківщини, штаб-сержанту, комндиру зенітного артилерійського взводу роти вогневої підтримки, окремого розвідувального батальйону військової частини А1035, с-ще. Черкаське, Дніпропетровської області, Самарівського району.
Народився 02 липня 1991 року м. Орджонікідзе. Мій чоловік почав свою військову службу з 2011 року.
З 2014 року мій чоловік став на захист свободи і незалежності України. Він, не вагаючись, взяв до рук зброю, щоб захистити свою доньку, сім'ю, Батьківщину. Він ніколи не був багатослівним, але завжди своїми вчинками доводив, що він найкращий син, тато, коханий чоловік, брат, кум, друг, побратим…
Він вірив в світле майбутнє та був опорою для нас усіх. Був доброзичливим, привітним до людей, завжди усміхненим, турботливим, із щирою душею і добрим серцем. Від моменту перебування в зонах активних бойових дій, він ніколи не скаржився, що йому важко, навпаки старався підтримувати усіх, переконуючи, що все буде добре.
Сергій був відважним воїном, справжнім патріотом та захисником своєї Батьківщини. До останнього подиху він залишався вірним своїм побратимам, своєму народові та своїй Батьківщині.
Україна повинна знати своїх Героїв, своїх захисників, мужніх та відважних воїнів своєї Держави. Сергій був добрим, чуйним, скромним і водночас відважним. Мій чоловік вірний військовій присязі, виявивши мужність і стійкість під час бойового зіткнення із ворогом загинув на полі бою 30 серпня 2025 року в ході виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новоіванівка, Пологівського району, Запорізької області.
Хто його знав, говорить, що такі люди, як він – зустрічаються вкрай рідко. Сергій усе віддав за нас із вами, за вільну Україну та мир, віддав своє життя, маючи ще стільки планів та нездійснених мрій.
Всі пишаються Героєм України!
Слава Україні!
Героям Слава!
До Вас звертається дружина зниклого безвісти (загиблого) військовослужбовця Запорожець Сергія Ігоровича. Прошу присвоїти почесне звання "Герой України" (посмертно) моєму чоловікові, батьку нашої донечки, відважному захиснику нашої Батьківщини, штаб-сержанту, комндиру зенітного артилерійського взводу роти вогневої підтримки, окремого розвідувального батальйону військової частини А1035, с-ще. Черкаське, Дніпропетровської області, Самарівського району.
Народився 02 липня 1991 року м. Орджонікідзе. Мій чоловік почав свою військову службу з 2011 року.
З 2014 року мій чоловік став на захист свободи і незалежності України. Він, не вагаючись, взяв до рук зброю, щоб захистити свою доньку, сім'ю, Батьківщину. Він ніколи не був багатослівним, але завжди своїми вчинками доводив, що він найкращий син, тато, коханий чоловік, брат, кум, друг, побратим…
Він вірив в світле майбутнє та був опорою для нас усіх. Був доброзичливим, привітним до людей, завжди усміхненим, турботливим, із щирою душею і добрим серцем. Від моменту перебування в зонах активних бойових дій, він ніколи не скаржився, що йому важко, навпаки старався підтримувати усіх, переконуючи, що все буде добре.
Сергій був відважним воїном, справжнім патріотом та захисником своєї Батьківщини. До останнього подиху він залишався вірним своїм побратимам, своєму народові та своїй Батьківщині.
Україна повинна знати своїх Героїв, своїх захисників, мужніх та відважних воїнів своєї Держави. Сергій був добрим, чуйним, скромним і водночас відважним. Мій чоловік вірний військовій присязі, виявивши мужність і стійкість під час бойового зіткнення із ворогом загинув на полі бою 30 серпня 2025 року в ході виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новоіванівка, Пологівського району, Запорізької області.
Хто його знав, говорить, що такі люди, як він – зустрічаються вкрай рідко. Сергій усе віддав за нас із вами, за вільну Україну та мир, віддав своє життя, маючи ще стільки планів та нездійснених мрій.
Всі пишаються Героєм України!
Слава Україні!
Героям Слава!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Мовчан Тетяна Григорівна
17 травня 2026
2.
Сокол Валерія Сергіївна
17 травня 2026
3.
Поліщук Тетяна Володимирівна
17 травня 2026
4.
Щербина Іванна Олександрівна
17 травня 2026
5.
Анастасіна Карина Вікторівна
17 травня 2026
6.
Білецький Артем Сергійович
16 травня 2026
7.
Панцюк Максим Анатолійович
16 травня 2026
8.
Данкова Владислава Олександрівна
16 травня 2026
9.
Борзова Наталія Іванівна
16 травня 2026
10.
Яринчина Людмила Вікторівна
16 травня 2026
11.
Ковбан Анастасія Віталіївна
16 травня 2026
12.
Дудник Емілія Петрівна
16 травня 2026
13.
Парамуд Ольга Іванівна
16 травня 2026
14.
Чепель Юліана Русланівна
16 травня 2026
15.
Манюк Галина Іванівна
16 травня 2026
16.
Воробей Тетяна Володимирівна
16 травня 2026
17.
Недайборщ Олеся Миколаївна
16 травня 2026
18.
Лобасюк Ольга Миколаївна
16 травня 2026
19.
Чепак Ольга Семенівна
16 травня 2026
20.
Нікітіна Людмила Миколаївна
16 травня 2026
21.
Самосій Марина Олегівна
16 травня 2026
22.
Андрюк Надія Іванівна
16 травня 2026
23.
Прохорчук Соломія Богданівна
15 травня 2026
24.
Зобнів Оксана Богданівна
15 травня 2026
25.
Шевчук Надія Ярославівна
15 травня 2026
26.
Гребень Софія Олегівна
15 травня 2026
27.
Миколюк Світлана Володимирівна
15 травня 2026
28.
Лисецька Марина Олександрівна
15 травня 2026
29.
Чурікова Надія Василівна
15 травня 2026
30.
Курманська Ірина Валеріївна
15 травня 2026