Присвоїти почесне звання "Герой України" (посмертно) офіцеру Збройних Сил України НОЖЕНКУ Максиму Миколайовичу

Пане Президенте України!

Просимо Вас вшанувати подвиг молодшого лейтенанта НОЖЕНКА Максима Миколайовича, позивний «Шаміль», присвоївши йому почесне звання «Герой України» (посмертно).
Молодший лейтенант НОЖЕНКО Максим Миколайович, 14 червня 1975 року народження, офіцер Збройних Сил України, командир мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону 44-го ОСБ (в/ч А4049), а згодом – 115 ОМБр (в/ч А4053), до якої увійшов батальйон, самовіддано й героїчно захищав суверенітет та цілісність України, залишаючись відданим Батьківщині та бойовим побратимам, вірним військовій присязі до останнього подиху.

Молодший лейтенант Максим НОЖЕНКО загинув 18 листопада 2025 року неподалік н.п Новоплатонівка на Ізюмському напрямку Харківської області, виконуючи бойове завдання зі стримування наступальних дій ворога. НОЖЕНКО Максим Миколайович загинув героїчно, накривши собою ворожий дрон, і врятувавши тим самим життя чотирьох військовослужбовців, які перебували поряд. Героїчний вчинок молодшого лейтенанта НОЖЕНКА, його відвага і самопожертва – приклад справжнього воїна, офіцера, побратима, істинного сина України!
НОЖЕНКО Максим Миколайович, військовослужбовець із великим досвідом, мобілізувався до строкової служби в ЗСУ у 1994 році, зокрема у 1996 році брав участь у миротворчій місії ООН в Республіці Ангола.

У лютому 2022 року, з початком воєнної агресії російської федерації проти українського народу, Максим НОЖЕНКО доєднався до ТРО у м. Києві і брав участь в обороні міста та області.

03.05.2022 року Максим НОЖЕНКО з власної ініціативи приєднався до лав ЗСУ, ставши на захист України в складі 38-го ЗРП (в/ч А3880). Обіймаючи посаду головного сержанта зенітного ракетного взводу зенітної ракетної батареї, Максим Миколайович безпосередньо стримував просування ворога на Миколаївському та Херсонському фронтових напрямках, брав участь у звільненні острова Зміїний та міста Херсон.

Із 23.09.2023 року в складі 44-го ОСБ Максим НОЖЕНКО протистояв ворогу на Лиманському напрямку (с. Терни Краматорського району), на Куп'янському, Харківському та Ізюмському напрямках (с-ще Борова Ізюмського району). Брав безпосередню участь у боях за міста Бахмут, Ізюм, Лиман, Куп'янськ, селище Терни. Обіймав посади головного сержанта стрілецького взводу стрілецької роти, головного сержанта стрілецької роти, командира окремого розвідувального взводу, командира мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону, проявляючи мужність, патріотизм, ініціативність, стійкість, вміння приймати виважені дієві рішення, протистояти викликам фронту.

Завдяки власному професіоналізму, відвазі, лідерським якостям, високому рівню особистої підготовки молодший лейтенант Максим НОЖЕНКО неодноразово успішно утримував позиції під час штурмових дій ворога, проводив евакуацію поранених та загиблих бійців. Як командир підрозділу, розробляв успішні стратегії зі збереження життя особового складу, яке завжди було для нього пріоритетним.

За період служби, з 2022 року і до своєї загибелі, молодший лейтенант Максим НОЖЕНКО отримав 5 бойових поранень, після кожного з яких повертався до лав ЗСУ та продовжував відважно боронити Україну та український народ.

Був нагороджений: відзнакою «Зірка воїна», нагрудним знаком «За стійкість», медалями «За жертву крові в боях за волю України», «Учасник бойових дій», медаллю МОУ «Воїн-миротворець», «Честь. Слава. Держава», «За сприяння оборони Києва», Почесним нагрудним знаком ГК ЗСУ «Золотий хрест», відзнакою МОУ «Хрест пошани», «За оборону України».

Присвоєння НОЖЕНКУ Максиму Миколайовичу почесного звання «Герой України» (посмертно) стане визнанням його мужності, героїзму та самопожертви, а також знаком глибокої поваги й вдячності всього українського народу.

Пане Президенте, щиро просимо підтримати цю петицію та вшанувати пам'ять українського воїна, який віддав життя за мирну Україну та вільний український народ.

Вічна слава Герою!

З глибокою повагою та вірою в справедливість, дружина загиблого героя Рижій Аліса Леонідівна.

Слава Україні!