№22/260500-еп
Петиція про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) Карпенку Віталію Володимировичу
Автор (ініціатор): Карпенко Назар Віталійович
Дата оприлюднення: 17 лютого 2026
Вельмишановний пане Президенте!
Звертаємося до Вас із проханням присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) молодшому сержанту помічнику гранатометника 54 ОМБр Карпенку Віталію Володимировичу
Віталій Володимирович народився 20 жовтня 1981 року в селі Владиславка що на Київщині.
Він здобув середню освіту в Владиславській школі 1-2 ступенів, після школи він вступив в аграрний коледж закінчивши навчання працював в рідному селищі на колективне господарство, згодом одружився та в нього народився син Назар. Коли російські загарбники прийшли на нашу землю в 2014 році, Віталій мобілізувався до лав Збройних Сил України та проходив службу у складі 72 ОМБр на посаді навідник оператор БМП-2. Після того як в 2016 році він повернувся до цивільного життя та працював на сільськогосподарському підприємстві фахівцем, за спеціальністю агроном.
Як почалося повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 році, Віталій не зміг продовжувати цивільне життя та повернувся до лав ЗСУ у складі 54 ОМБр та займав посаду помічника гранатометника в Донецькій області, Бахмутському районі, селище Новомихайлівка. Під час виконання бойового завдання 19 квітня 2022 року, прикриваючи відхід своїх побратимів залишившися сам на позиціях отримав поранення несумісні з життям.
Його смерть - це болюча втрата не лише для рідних, а й для всієї країни.
Йому назавжди тепер буде 41 рік.
Він відстоював правду, волю і долю нових поколінь.
Його людяність і героїзм гідні найвищого визнання держави, яку він захищав.
Посмертно молодший сержант Карпенко Віталій Володимирович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.У загиблого сержанта залишились батьки: мама та її чоловік Володимир, який з малечку виховував Віталія. Також у Віталія залишився син який після його смерті також долучився до лав ЗСУ.
Рідні Карпенка Віталія Володимировича, його побратими та громадськість, звертаємося до Вас, вельмишановний Володимире Олександровичу, з проханням вшанувати памʼять захисника країни та присвоїти йому найвищу державну нагороду - звання Героя України (посмертно).
Це буде справедливо по відношенню до бійця України, який мав законне право не йти до війська і продовжувати цивільне життя, але його сумління і біль за Україну, виявились сильнішими, він став на захист Батьківщини і склав голову за неї.
Вічна памʼять Віталію Карпенку та всім полеглим захисникам і захисницям!
Слава Україні!
Героям Слава!
Звертаємося до Вас із проханням присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) молодшому сержанту помічнику гранатометника 54 ОМБр Карпенку Віталію Володимировичу
Віталій Володимирович народився 20 жовтня 1981 року в селі Владиславка що на Київщині.
Він здобув середню освіту в Владиславській школі 1-2 ступенів, після школи він вступив в аграрний коледж закінчивши навчання працював в рідному селищі на колективне господарство, згодом одружився та в нього народився син Назар. Коли російські загарбники прийшли на нашу землю в 2014 році, Віталій мобілізувався до лав Збройних Сил України та проходив службу у складі 72 ОМБр на посаді навідник оператор БМП-2. Після того як в 2016 році він повернувся до цивільного життя та працював на сільськогосподарському підприємстві фахівцем, за спеціальністю агроном.
Як почалося повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 році, Віталій не зміг продовжувати цивільне життя та повернувся до лав ЗСУ у складі 54 ОМБр та займав посаду помічника гранатометника в Донецькій області, Бахмутському районі, селище Новомихайлівка. Під час виконання бойового завдання 19 квітня 2022 року, прикриваючи відхід своїх побратимів залишившися сам на позиціях отримав поранення несумісні з життям.
Його смерть - це болюча втрата не лише для рідних, а й для всієї країни.
Йому назавжди тепер буде 41 рік.
Він відстоював правду, волю і долю нових поколінь.
Його людяність і героїзм гідні найвищого визнання держави, яку він захищав.
Посмертно молодший сержант Карпенко Віталій Володимирович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.У загиблого сержанта залишились батьки: мама та її чоловік Володимир, який з малечку виховував Віталія. Також у Віталія залишився син який після його смерті також долучився до лав ЗСУ.
Рідні Карпенка Віталія Володимировича, його побратими та громадськість, звертаємося до Вас, вельмишановний Володимире Олександровичу, з проханням вшанувати памʼять захисника країни та присвоїти йому найвищу державну нагороду - звання Героя України (посмертно).
Це буде справедливо по відношенню до бійця України, який мав законне право не йти до війська і продовжувати цивільне життя, але його сумління і біль за Україну, виявились сильнішими, він став на захист Батьківщини і склав голову за неї.
Вічна памʼять Віталію Карпенку та всім полеглим захисникам і захисницям!
Слава Україні!
Героям Слава!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Козлова Ольга Григорівна
15 березня 2026
2.
Гуза Наталія Олексіївна
15 березня 2026
3.
Пінта Олена Григорівна
15 березня 2026
4.
Москвяк Катерина Миколаївна
15 березня 2026
5.
Фролова Світлана В'ячеславівна
15 березня 2026
6.
Лукаш Софія Костянтинівна
15 березня 2026
7.
Ульяненко Софія Дмитрівна
15 березня 2026
8.
Панасенко Галина Олександрівна
14 березня 2026
9.
Севастьянова Віра Іванівна
14 березня 2026
10.
Гладка Анастасія Олексіївна
14 березня 2026
11.
Ліпська Наталія Валеріївна
14 березня 2026
12.
Воронченко Олена Іванівна
14 березня 2026
13.
Погранична Вікторія Володимирівна
14 березня 2026
14.
Закусило Оксана Петрівна
14 березня 2026
15.
Якимів Ігор Богданович
14 березня 2026
16.
Сомова Наталія Анатоліївна
14 березня 2026
17.
Табан-Тарлова Людмила Валентинівна
14 березня 2026
18.
Косинська Майя Миколаївна
14 березня 2026
19.
Палій Софія Сергіївна
14 березня 2026
20.
Красова Марія Олександрівна
14 березня 2026
21.
Пономаренко Тетяна Василівна
14 березня 2026
22.
Тур Марія Іванівна
14 березня 2026
23.
Литвиненко Наталія Миколаївна
14 березня 2026
24.
Ярошенко Надія Іванівна
14 березня 2026
25.
Рахленко Олена Юріївна
14 березня 2026
26.
Бобко Вероніка Вікторівна
14 березня 2026
27.
Боцвін Марина Геннадіївна
14 березня 2026
28.
Коваль Алла Іванівна
13 березня 2026
29.
Федорчук Альона Анатоліївна
13 березня 2026
30.
Кузьмич Ірина Олександрівна
13 березня 2026
4441
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 64 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.