№22/260500-еп
Петиція про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) Карпенку Віталію Володимировичу
Автор (ініціатор): Карпенко Назар Віталійович
Дата оприлюднення: 17 лютого 2026
Вельмишановний пане Президенте!
Звертаємося до Вас із проханням присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) молодшому сержанту помічнику гранатометника 54 ОМБр Карпенку Віталію Володимировичу
Віталій Володимирович народився 20 жовтня 1981 року в селі Владиславка що на Київщині.
Він здобув середню освіту в Владиславській школі 1-2 ступенів, після школи він вступив в аграрний коледж закінчивши навчання працював в рідному селищі на колективне господарство, згодом одружився та в нього народився син Назар. Коли російські загарбники прийшли на нашу землю в 2014 році, Віталій мобілізувався до лав Збройних Сил України та проходив службу у складі 72 ОМБр на посаді навідник оператор БМП-2. Після того як в 2016 році він повернувся до цивільного життя та працював на сільськогосподарському підприємстві фахівцем, за спеціальністю агроном.
Як почалося повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 році, Віталій не зміг продовжувати цивільне життя та повернувся до лав ЗСУ у складі 54 ОМБр та займав посаду помічника гранатометника в Донецькій області, Бахмутському районі, селище Новомихайлівка. Під час виконання бойового завдання 19 квітня 2022 року, прикриваючи відхід своїх побратимів залишившися сам на позиціях отримав поранення несумісні з життям.
Його смерть - це болюча втрата не лише для рідних, а й для всієї країни.
Йому назавжди тепер буде 41 рік.
Він відстоював правду, волю і долю нових поколінь.
Його людяність і героїзм гідні найвищого визнання держави, яку він захищав.
Посмертно молодший сержант Карпенко Віталій Володимирович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.У загиблого сержанта залишились батьки: мама та її чоловік Володимир, який з малечку виховував Віталія. Також у Віталія залишився син який після його смерті також долучився до лав ЗСУ.
Рідні Карпенка Віталія Володимировича, його побратими та громадськість, звертаємося до Вас, вельмишановний Володимире Олександровичу, з проханням вшанувати памʼять захисника країни та присвоїти йому найвищу державну нагороду - звання Героя України (посмертно).
Це буде справедливо по відношенню до бійця України, який мав законне право не йти до війська і продовжувати цивільне життя, але його сумління і біль за Україну, виявились сильнішими, він став на захист Батьківщини і склав голову за неї.
Вічна памʼять Віталію Карпенку та всім полеглим захисникам і захисницям!
Слава Україні!
Героям Слава!
Звертаємося до Вас із проханням присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) молодшому сержанту помічнику гранатометника 54 ОМБр Карпенку Віталію Володимировичу
Віталій Володимирович народився 20 жовтня 1981 року в селі Владиславка що на Київщині.
Він здобув середню освіту в Владиславській школі 1-2 ступенів, після школи він вступив в аграрний коледж закінчивши навчання працював в рідному селищі на колективне господарство, згодом одружився та в нього народився син Назар. Коли російські загарбники прийшли на нашу землю в 2014 році, Віталій мобілізувався до лав Збройних Сил України та проходив службу у складі 72 ОМБр на посаді навідник оператор БМП-2. Після того як в 2016 році він повернувся до цивільного життя та працював на сільськогосподарському підприємстві фахівцем, за спеціальністю агроном.
Як почалося повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 році, Віталій не зміг продовжувати цивільне життя та повернувся до лав ЗСУ у складі 54 ОМБр та займав посаду помічника гранатометника в Донецькій області, Бахмутському районі, селище Новомихайлівка. Під час виконання бойового завдання 19 квітня 2022 року, прикриваючи відхід своїх побратимів залишившися сам на позиціях отримав поранення несумісні з життям.
Його смерть - це болюча втрата не лише для рідних, а й для всієї країни.
Йому назавжди тепер буде 41 рік.
Він відстоював правду, волю і долю нових поколінь.
Його людяність і героїзм гідні найвищого визнання держави, яку він захищав.
Посмертно молодший сержант Карпенко Віталій Володимирович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.У загиблого сержанта залишились батьки: мама та її чоловік Володимир, який з малечку виховував Віталія. Також у Віталія залишився син який після його смерті також долучився до лав ЗСУ.
Рідні Карпенка Віталія Володимировича, його побратими та громадськість, звертаємося до Вас, вельмишановний Володимире Олександровичу, з проханням вшанувати памʼять захисника країни та присвоїти йому найвищу державну нагороду - звання Героя України (посмертно).
Це буде справедливо по відношенню до бійця України, який мав законне право не йти до війська і продовжувати цивільне життя, але його сумління і біль за Україну, виявились сильнішими, він став на захист Батьківщини і склав голову за неї.
Вічна памʼять Віталію Карпенку та всім полеглим захисникам і захисницям!
Слава Україні!
Героям Слава!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Гера Марія Ігорівна
06 квітня 2026
2.
Данилова Ніна Іванівна
06 квітня 2026
3.
Яблокова Ганна Борисівна
06 квітня 2026
4.
Захарова Лілія Олександрівна
06 квітня 2026
5.
Осадча Олена Валеріївна
06 квітня 2026
6.
Гичко Світлана Юріївна
06 квітня 2026
7.
Плотнікова Тетяна Миколаївна
06 квітня 2026
8.
Яцюк Оксана Андріївна
06 квітня 2026
9.
Сердюк Наталія Володимирівна
06 квітня 2026
10.
Бутько Наталія Василівна
06 квітня 2026
11.
Полиняк Наталія Ігорівна
06 квітня 2026
12.
Кадишева Ольга Іванівна
06 квітня 2026
13.
Шевченко Тетяна Миколаївна
06 квітня 2026
14.
Музичко Марія Михайлівна
06 квітня 2026
15.
Пахнюк Марина Миколаївна
06 квітня 2026
16.
Олексюк Інна Олександрівна
05 квітня 2026
17.
Мацан Ольга Костянтинівна
05 квітня 2026
18.
Самойленко Світлана Анатоліївна
05 квітня 2026
19.
Агібалова Марина Костянтинівна
05 квітня 2026
20.
Фесенюк Тетяна Петрівна
05 квітня 2026
21.
Осадча Олена Василівна
05 квітня 2026
22.
Штуль Іван Іванович
05 квітня 2026
23.
Іваніна Олена Вікторівна
05 квітня 2026
24.
Гулевата Світлана Вікторівна
05 квітня 2026
25.
Мельник Олена Анатоліївна
05 квітня 2026
26.
Глєбов Ігор Олександрович
05 квітня 2026
27.
Корінець Ірина Михайлівна
05 квітня 2026
28.
Литвинюк Марія Богданівна
05 квітня 2026
29.
Керод-Дідух Галина Олегівна
05 квітня 2026
30.
Скляров Віталій Олексійович
05 квітня 2026
6489
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 41 день
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.