Ми, громадяни України, звертаємося до Вас із проханням розглянути питання щодо присвоєння найвищого державного звання — Герой України (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України
старшому солдату Кривицькому Дмитру Степановичу,
11 травня 1984 року народження.
Кривицький Дмитро Степанович народився у місті Брянка Луганської області. З 1985 року проживав у селі Нова Синявка Хмельницької області, де минули його дитинство та юність. Навчався у Новосинявській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів (нині — Новосинявський ліцей), яку закінчив у 2000 році.
У травні 2002 року був призваний на строкову військову службу. Після демобілізації у 2003 році, у зв’язку з ранньою смертю батьків, взяв на себе відповідальність за молодшу сестру. Працював у господарстві рідного села.
У березні 2015 року брав участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, захищаючи незалежність і територіальну цілісність України. За час служби був нагороджений медалями «Учаснику бойових дій», «Ветеран війни», а також відзнакою 88-го окремого батальйону територіальної оборони. Неодноразово відзначався командуванням за мужність, патріотизм і бойові заслуги. У червні 2016 року був демобілізований.
25 лютого 2022 року, з початком повномасштабного вторгнення російської федерації, добровільно став до лав Збройних Сил України.
Проходив військову службу у складі 89-го батальйону 106-ї окремої бригади територіальної оборони (військова частина А7282) на посаді навідника зенітного кулеметного відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки. На початку 2022 року проходив службу у 4-й роті, 2-му взводі, 1-му відділенні. Згодом був переведений до 88-го батальйону (Шепетівський) 106-ї окремої бригади територіальної оборони.
Надалі проходив службу на посаді гранатометника стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти у званні старший солдат. Мав позивний «КОРД».
02 квітня 2024 року старший солдат Кривицький Дмитро Степанович загинув поблизу населеного пункту Старомайорське Волноваського району Донецької області під час виконання бойового завдання в районі ведення активних бойових дій.
За словами побратимів, під час виконання бойового завдання він залишався на позиції під інтенсивним вогнем противника, проявивши мужність, стійкість та високий професіоналізм. Прикривав побратимів і до останнього залишався вірним Військовій присязі.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи, причиною смерті є множинні тілесні ушкодження та вибухова травма, отримані внаслідок військових дій. Обставини отримання травм — зона ведення бойових дій.
Кривицький Дмитро Степанович до останнього подиху залишався вірним українському народові та своїй державі. Його подвиг є прикладом самопожертви, мужності, військової честі та незламності духу. Він віддав власне життя за свободу, незалежність і майбутнє України.
З метою гідного вшанування пам’яті Захисника України та збереження пам’яті про його подвиг для майбутніх поколінь
ПРОСИМО:
присвоїти старшому солдату Кривицькому Дмитру Степановичу найвище державне звання —
Герой України (посмертно) з врученням ордена «Золота Зірка» його родині.
Слава Україні!
Героям слава!