Прошу присвоїти звання Героя України (посмертно) моєму сину Христоріз Миколі Васильовичу капітану, командиру 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини А4808.

Шановний пане Президенте України!
Я, Христоріз Віра Миколаївна, мати загиблого військовослужбовця, а також громадяни України, які підтримують цю петицію, звертаємося до Вас із проханням — вшанувати пам’ять капітана Христоріза Миколи Васильовича, уродженця селища Маньківка Черкаської області, присвоївши йому найвище почесне звання держави — Герой України (посмертно).
Христоріз Микола Васильович (17 лютого 1995 року народження) з 2001 по 2012 рік навчався в Маньківському навчально-виховному комплексі «Заклад загальної середньої освіти I-III ступенів — гімназія». Був відповідальним, наполегливим, сумлінним учнем, надійним другом, щирою, відкритою та світлою людиною. Закінчив школу з золотою медаллю. Наслідуючи бойовий шлях свого діда Дробахи Анатолія Івановича, Героя Другої світової війни, що удостоєний ордена "Золота Зірка", вирішив присвятити своє життя професії військового.
Навчався у Військовому інституті Київського університету імені Тараса Шевченка. Військову практику проходив в АТО, був нагороджений медаллю та відзнакою Президента України за участь в антитерористичній операції. Одночасно навчався в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини на факультеті «Іноземна мова». Володів англійською та німецькою мовами, мріяв стати викладачем іноземних мов у вищому військовому навчальному закладі.
23 серпня 2017 року Микола закінчив Військовий інститут, а 25 серпня 2017 року був направлений на роботу в місто Коломия Івано-Франківської області у в/ч А4267, яка на той час перебувала територіально в Луганській області, призначений на посаду офіцера відділення морально - психологічного забезпечення. З перших днів служби показав себе як відповідальний, вірний присязі боєць, що старанно виконує службові обов’язки, поважає традиції, товаришів і командування.
28 серпня 2018 року Христорізу Миколі присвоєно звання старшого лейтенанта і призначено заступником командира батареї протитанкових керованих ракет з морально-психологічного забезпечення.
Брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення та захисту незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України в районах АТО на території Донецької та Луганської областей з 25 серпня 2017 року по 24 квітня 2018 року, а також з 7 жовтня 2018 року по 6 червня 2019 року , з 19 листопада 2019 року по 11 липня 2020 року та з 23 лютого 2021року по 3 листопада 2021 року.
Коли почалася повномасштабна війна і над Україною нависла смертельна загроза, Микола не залишився осторонь. Його непростий бойовий шлях був важким, але героїчним. Пройшов страшними дорогами війни Київщини, Запорізької та Донецької областей.
28 лютого 2023 року був призначений заступником командира гірсько-штурмової роти.
23 липня 2023 року переведений до військової частини А4947 на посаду заступника командира роти. З 19 листопада по 20 грудня 2023 року перебував у Чехії на навчанні як офіцер групи психологічного супроводу та відновлення військової частини А4947. Після повернення став командиром піхотної роти військової частини А4947.
29 жовтня 2024 року Христорізу Миколі присвоєно військове звання Капітан. З 24 листопада 2024 року призначений командиром стрілецької роти військової частини А4808.
Микола Христоріз — не просто військовослужбовець. Він справжній син України, чиє серце належало їй, чесний, рішучий, мужній, вірний присязі, своїм побратимам, державі. Його вибір — служити Вітчизні зі зброєю в руках — був свідомим, патріотичним і глибоко особистим. Попри постійну небезпеку,важкий тягар випробувань і труднощів, Микола залишався незламним. Його характер — утілення справедливості, прямоти, братерства. Своїм ставленням до виконання військового обов’язку він є прикладом справжнього героїзму, сили духу, зразком самовідданого служіння Україні. Миколина присутність була опорою для бойових побратимів, а служба — взірцем.
14 липня 2025 року під час виконання бойового завдання за призначенням поблизу населеного пункту Воскресенка Волноваського району Донецької області, коли проводилися штурмові дії ворога по лісосмузі «Холодильник 6», командир 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини А4808 капітан Христоріз Микола Васильович отримав смертельні поранення. Загибель Миколи — непоправна втрата для рідних, соратників, друзів, для всієї України. Але його подвиг назавжди залишиться з нами. Таких, як він, Україна пам’ятає вічно.
Під час служби отримав такі нагороди:
1. Відзнаку та медаль Президента України «За участь в антитерористичній операції» від 17 лютого 2016 року №53/2016.
2.Подяку за старанність, професіоналізм, зразкову військову дисципліну, сумлінне виконання бойових завдань у складі сил АТО на території Донецької та Луганської областей від 26 квітня 2018 року.
3.Медаль «10 років сумлінної служби». Наказ МОУ від 01.12.2022року №1160.
4.Подяку від командувача оперативного угруповання військ «Таврія» за старанність, розумну ініціативу, сумлінне виконання службових обов’язків під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.
5.Медаль "За службу Україні" ( №1709.2024р.).
За особисту мужність та героїзм, проявлені під час виконання військового обов’язку, самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України та вірність військовій присязі капітан Микола Христоріз поданий до нагородження державною нагородою (посмертно).
Він заслужив це звання,з честю та гідністю виконавши обов’язок громадянина,
патріота, віддавши найцінніше - своє життя за нашу свободу й незалежніть.
Висока честь – захищати Батьківщину. Безмірний подвиг – покласти на її вівтар своє життя. Зовсім юне…
З огляду на виняткову мужність, героїзм, вірність присязі, проявлені під час захисту України, просимо Вас присвоїти капітану Христорізу Миколі Васильовичу звання Героя України (посмертно).
Це буде не лише гідним вшануванням його пам’яті, а й знаком глибокої подяки та шани від усього народу України.

З повагою Христоріз Віра Миколаївна, мати загиблого військовослужбовця та громадяни України — підписанти електронної петиції.
Вічна пам'ять кожному Захиснику, хто віддав своє життя за наше мирне майбутнє!
Слава Україні! Героям слава!