Звертаюся з проханням присвоїти звання «Герой України» Прокоповичу Володимиру Миколайовичу — молодшому сержанту, механіку-водію 156-ї бригади Збройних Сил України.
5 грудня 2025 року він став на захист України, брав участь у бойових діях на Сумському, Харківському та Донецькому напрямках. Неодноразово отримував поранення, рятував життя побратимів, повертався до строю після лікування та сумлінно виконував військовий обов’язок.
15 грудня 2025 року його життя обірвалося. Його мужність, самопожертва та вірність Україні заслуговують на найвище державне визнання.
№22/260712-еп
Звертаюся з проханням присвоїти звання «Герой України» Прокоповичу Володимиру Миколайовичу — молодшому сержанту, механіку-водію 156-ї бригади Збройних Сил України.
5 грудня 2025 року він став на захист України, брав участь у бойових діях на Сумському, Харківському та Донецькому напрямках. Неодноразово отримував поранення, рятував життя побратимів, повертався до строю після лікування та сумлінно виконував військовий обов’язок.
15 грудня 2025 року його життя обірвалося. Його мужність, самопожертва та вірність Україні заслуговують на найвище державне визнання.
Автор (ініціатор): Прокопович Олексій Володимирович
Про присвоєння звання «Герой України» (посмертно) Прокоповичу Володимиру Миколайовичу
Просимо Президента України розглянути питання про присвоєння найвищої державної нагороди — звання «Герой України» (посмертно) Прокоповичу Володимиру Миколайовичу — мужньому воїну, який віддав своє життя за свободу та незалежність нашої держави.
5 грудня 2025 року Володимир Миколайович став на захист Батьківщини та проходив службу у складі 156-ї бригади Збройних Сил України у званні молодшого сержанта на посаді механіка-водія.
Брав участь у бойових діях на напрямках Сум, Харкова та Донецька. Виконуючи обов’язки механіка-водія, забезпечував мобільність підрозділу, евакуацію поранених та доставку особового складу під обстрілами, ризикуючи власним життям.
Під час служби він неодноразово отримував поранення, однак після лікування повертався до строю та продовжував виконувати бойові завдання. Неодноразово рятував життя побратимам, проявляючи мужність і самопожертву.
15 грудня 2025 року Володимир Миколайович помер у селі Некремене на Донеччині, залишаючись вірним військовій присязі та Україні до останнього подиху.
Його відвага, стійкість і самопожертва є прикладом справжнього героїзму. Вважаємо, що подвиг Прокоповича Володимира Миколайовича гідний найвищого державного визнання — присвоєння звання «Герой України» (посмертно).
Світла пам’ять про нього назавжди залишиться в серцях рідних, побратимів та всіх вдячних українців.
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.
Суть звернення:
Звертаюся з проханням присвоїти звання «Герой України» Прокоповичу Володимиру Миколайовичу — молодшому сержанту, механіку-водію 156-ї бригади Збройних Сил України.
5 грудня 2025 року він став на захист України, брав участь у бойових діях на Сумському, Харківському та Донецькому напрямках. Неодноразово отримував поранення, рятував життя побратимів, повертався до строю після лікування та сумлінно виконував військовий обов’язок.
15 грудня 2025 року його життя обірвалося. Його мужність, самопожертва та вірність Україні заслуговують на найвище державне визнання.