Прошу Вас розглянути петицію щодо присвоєння звання «Герой України» (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України та моєму татові Власенку Андрію Вікторовичу (з позивним «Дід») 12.12.1975 року народження. Власенко Андрій Вікторович проходив свою службу в складі військової частини А0281, Окремої Десантно Штурмової Бригади 95. Він обіймав посаду водія і підвозив боєприпаси своїм побратимам на 0. Мав військове звання старшого сержанта. В 2017р. підписав контракт та пішов захищати свою державу від лап агресора. Він побував в таких гарячих точках як: Авдіївка, станиця- Луганська, Ізюмський напрямок, Мелітопіль. Коли почалось повномаштабне вторгення їхня бригада була однією з першох хто взяв на себе удар по стриманню ворога, не однократно отримував тяжкі порання та контузії, але завжди повертався в стрій до своїх побратимів. З 2022 року мій тато побував у багатьох гарячих точках таких як: Торецьк, Покровськ, Кремінна, Курськ, він завжди був першим і ніколи не відходив назад зі своїми побратимами тому що знав, що якщо не вони тоді хто.В нього було багато нагород, медалей від командира Збройних Сил України генерала Залужного, від Президента України Володимира Зеленського. 25 грудня 2025 року виїжджаючи на чергове завдання в машину влучив ворожий дрон, тато отримав тяжку контузію але лікуватись не ліг тому що говорив я не хоч у лишати своїх хлопців бо окрім мене не буде кому їздити. Але через деякий час йому ставало гірше і ми вмовили його взяти відпустку та приїхати додому пролікуватись, йому поставили діагноз Артеріальна гіпертензія 2 ступеня ризик 3 (тато часто скаржився на високий тиск який не збивався препаратами) 30 січня він мав лягти в лікарню на лікування, але нажаль 29 січня о 02:30 тато загинув. Він віддав 10 років службі та захисту України, мій тато є і буде прикладом стійкості, відваги, відповідальності та самопожертви заради свободи та цілісності нашої держави. Його постійною фразою було: «Завжди перші, і ні кроку назад». Він відійшов у небесне військо, але він назавжди залишиться у нашій памʼяті, наших серцях. Навіки в строю.
З огляду на вищевикладене, прошу присвоїти Власенку Андрію Вікторовичу звання «Герой України (посмертно). З усією повагою та з великим сумом донька загиблого воїна Власенко Марина Андріївна.