№22/260942-еп

Про присвоєння звання Героя України (посмертно) сержанту Францішкевичу Сергію Казимировичу, санітарному інструктору медичної роти військової частини А4007 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка

Автор (ініціатор): Францішкевич Владислава Сергіївна
Дата оприлюднення: 26 лютого 2026
Шановний пане Президенте України!

Ми, дружина загиблого воїна Францішкевич Валентина, діти Владислава та Радіслав, рідні, друзі, побратими та колеги, звертаємося до Вас із проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) сержанту, санітарному інструктору медичної роти 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка, військової частини А4007 — Францішкевичу Сергію Казимировичу, який віддав своє життя, рятуючи побратимів і захищаючи Україну.

Сергій Казимирович народився 5 червня 1972 року в смт Смотрич Хмельницької області. Дитинство та юність провів у смт Теофіполь. Після закінчення Теофіпольської середньої школи № 2 вступив до Чемеровецького медичного училища, де здобув фах фельдшера — професію, якій залишався вірним упродовж усього життя.

Понад 32 роки він працював у сфері медицини, спочатку в районній лікарні, а згодом — фельдшером екстреної медичної допомоги. За роки професійної діяльності врятував значну кількість життів та користувався повагою колег і пацієнтів.

Сергій Казимирович задовго до подій Революції Гідності мав чітку проукраїнську громадянську позицію. Він неодноразово брав участь у мирних акціях та громадських заходах на підтримку незалежності, української мови, національної ідентичності та європейського майбутнього України. Послідовно відстоював суверенітет держави та право України бути українською. У 2014 році став активним учасником Революції Гідності, підтвердивши свою відданість національним цінностям діями.

В одному з інтерв’ю він зазначав:
«Це наш шанс вирватися від недоімперії і побудувати країну, про яку мріяли наші попередники — Україну вільну, заможну, а головне — українську».
Ці слова були не просто висловлюванням — вони відображали його життєве кредо, якому він залишався вірним до останнього дня.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації Сергій Казимирович добровільно мобілізувався до лав Збройних Сил України. 8 березня 2022 року він став до строю та був направлений до району ведення бойових дій на Донеччині.

У складі 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка виконував обов’язки санітарного інструктора медичної роти військової частини А4007. Під час виконання бойових завдань на найскладніших напрямках Донецької області, зокрема під час оборони Авдіївки та в районах Сухої Балки, Мирного й Курахового, працював як на першій лінії медичної евакуації, так і на стабілізаційних пунктах. У складних умовах бойових дій надавав невідкладну медичну допомогу пораненим військовослужбовцям, здійснював їх стабілізацію та забезпечував підготовку до подальшої евакуації. За період служби ним було врятовано значну кількість життів українських захисників.

За сумлінну службу, професіоналізм та мужність був нагороджений відзнаками та медалями, зокрема нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «За збережене життя», відзнакою Міністра оборони України «За поранення», медаллю «За оборону Авдіївки», медаллю «За оборону України», відзнакою «Ветеран війни / Учасник бойових дій» та іншими нагородами.

7 березня 2025 року в населеному пункті Мирне Донецької області внаслідок влучення керованою авіаційною бомбою (КАБ) у місце тимчасової дислокації медичної роти військової частини А4007 сержант Францішкевич Сергій Казимирович загинув під час виконання службових обов’язків.

З огляду на проявлену особисту мужність, самопожертву, багаторічне служіння медицині та вагомий внесок у збереження життя українських військовослужбовців, просимо Вас підтримати ініціативу родини та побратимів і присвоїти сержанту Францішкевичу Сергію Казимировичу звання Героя України (посмертно) як гідне державне вшанування його подвигу.

Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Корнута Анастасія Федорівна
13 березня 2026
2.
Лейченко Вікторія Миколаївна
13 березня 2026
3.
Назаровська Наталія Сергіївна
13 березня 2026
4.
Мазко Микола Леонідович
13 березня 2026
5.
Загірський Максим Юрійович
13 березня 2026
6.
Пилипюк Оксана Ярославівна
13 березня 2026
7.
Яковчук Вікторія Олександрівна
13 березня 2026
8.
Харечко Віра Олексіївна
13 березня 2026
9.
Онищук Олена Данилівна
13 березня 2026
10.
Мойсаков Олег Юрійович
13 березня 2026
11.
Макушевич Катерина Володимирівна
13 березня 2026
12.
Шатрюк Дмитро Миколайович
13 березня 2026
13.
Шепетя Дар'я Сергіївна
13 березня 2026
14.
Грушецька Анна Володимирівна
13 березня 2026
15.
Мойсакова Олександра Валентинівна
13 березня 2026
16.
Луганська Валентина Юріївна
13 березня 2026
17.
Герасименко Станіслав Миколайович
13 березня 2026
18.
Бабій Марія Володимирівна
13 березня 2026
19.
Мазко Роман Леонідович
13 березня 2026
20.
Буцко Ольга Анатоліївна
13 березня 2026
21.
Титаренко Аня Володимирівна
13 березня 2026
22.
Герасименко Ніна Олександрівна
13 березня 2026
23.
Герасименко Максим Миколайович
13 березня 2026
24.
Цяпута Світлана Петрівна
13 березня 2026
25.
Опришко Анастасія Василівна
13 березня 2026
26.
Мазка Оксана Володимирівна
13 березня 2026
27.
Цуркан Ганна Афанасіївна
13 березня 2026
28.
Ганас Марія Іванівна
13 березня 2026
29.
Бабій Ольга Богданівна
13 березня 2026
30.
Кочан Галина Богданівна
13 березня 2026
7249
голосів з 25000
необхідних
Статус: Триває збір підписів
Залишилося 74 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.