№22/260990-еп
Про присвоєння звання Герой України (посмертно) сержанту Радому Сергію Васильовичу
Автор (ініціатор): Радом Крістіна Геннадіївна
Дата оприлюднення: 26 лютого 2026
Звертаємося з проханням присвоїти найвище державне звання Герой України (посмертно) сержанту Радому Сергію Васильовичу, 26 травня 1983 року народження, уродженцю міста Кагарлик Київської області, командиру 2 відділення коригування артилерійського вогню взводу коригування артилерійського вогню батареї артилерійської розвідки військової частини А4053.
25 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Борівська Андріївка Ізюмського району Харківської області Сергій загинув, захищаючи Україну. Його смерть пов’язана з виконанням обов’язків військової служби із захисту Батьківщини. Він пішов на війну не за нагородами — він пішов, бо вважав це своїм обов’язком.
Він до останнього виконував бойове завдання, залишаючись вірним присязі, побратимам і Україні.
Сергій не шукав слави — він просто знав, що повинен захищати свою країну. До останнього подиху він залишався вірним присязі, побратимам і Україні .
Мужній, відповідальний командир, якого поважали побратими і цінувало командування.
У мирному житті він дуже любив свята, щиро радів зустрічам із рідними та друзями. Любив природу, відпочинок, рибалку — ті прості моменти тиші й тепла, які роблять життя справжнім. Він цінував компанію, любив зібрати всіх разом, створити атмосферу радості та єдності. Поруч із ним завжди було відчуття дому.
Він був турботливим сином — гордістю для своїх батьків.
Був люблячим чоловіком — надійною опорою для дружини.
Був ніжним татом для свого маленького сина 2018 року народження. Його найбільшою мрією було бачити свою дитину щасливою у мирній і вільній Україні.
Його життя обірвалося на війні. Але його любов до родини, його відповідальність, його мужність — залишилися з нами.
Він не повернеться до святкового столу. Не піде більше на рибалку. Не обійме свого сина.
Але саме завдяки таким, як він, Україна стоїть.
Сьогодні ми просимо не лише про нагороду.
Ми просимо про справедливість.
Про визнання подвигу людини, яка віддала найдорожче — своє життя — за свободу нашої держави.
Його син має знати, що держава пам’ятає про його батька.
Його батьки мають знати, що їхній син — Герой не лише для родини, а для всієї України.
Просимо гідно вшанувати пам’ять сержанта Радома Сергія Васильовича та присвоїти йому звання Герой України (посмертно).
Його ім’я має бути вписане в історію України — як ім’я людини, яка заплатила найвищу ціну за її майбутнє.
25 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Борівська Андріївка Ізюмського району Харківської області Сергій загинув, захищаючи Україну. Його смерть пов’язана з виконанням обов’язків військової служби із захисту Батьківщини. Він пішов на війну не за нагородами — він пішов, бо вважав це своїм обов’язком.
Він до останнього виконував бойове завдання, залишаючись вірним присязі, побратимам і Україні.
Сергій не шукав слави — він просто знав, що повинен захищати свою країну. До останнього подиху він залишався вірним присязі, побратимам і Україні .
Мужній, відповідальний командир, якого поважали побратими і цінувало командування.
У мирному житті він дуже любив свята, щиро радів зустрічам із рідними та друзями. Любив природу, відпочинок, рибалку — ті прості моменти тиші й тепла, які роблять життя справжнім. Він цінував компанію, любив зібрати всіх разом, створити атмосферу радості та єдності. Поруч із ним завжди було відчуття дому.
Він був турботливим сином — гордістю для своїх батьків.
Був люблячим чоловіком — надійною опорою для дружини.
Був ніжним татом для свого маленького сина 2018 року народження. Його найбільшою мрією було бачити свою дитину щасливою у мирній і вільній Україні.
Його життя обірвалося на війні. Але його любов до родини, його відповідальність, його мужність — залишилися з нами.
Він не повернеться до святкового столу. Не піде більше на рибалку. Не обійме свого сина.
Але саме завдяки таким, як він, Україна стоїть.
Сьогодні ми просимо не лише про нагороду.
Ми просимо про справедливість.
Про визнання подвигу людини, яка віддала найдорожче — своє життя — за свободу нашої держави.
Його син має знати, що держава пам’ятає про його батька.
Його батьки мають знати, що їхній син — Герой не лише для родини, а для всієї України.
Просимо гідно вшанувати пам’ять сержанта Радома Сергія Васильовича та присвоїти йому звання Герой України (посмертно).
Його ім’я має бути вписане в історію України — як ім’я людини, яка заплатила найвищу ціну за її майбутнє.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Сьомка Інна Юріївна
27 лютого 2026
2.
Куленко Марина Валентинівна
27 лютого 2026
3.
Дорошенко Галина Вікторівна
27 лютого 2026
4.
Турик Віктор Павлович
26 лютого 2026
5.
Дехтяренко Андрій Олександрович
26 лютого 2026
6.
Турейська Тетяна Володимирівна
26 лютого 2026
7.
Миколаєнко Анна Василівна
26 лютого 2026
8.
Лавренчук Сергій Володимирович
26 лютого 2026
9.
Боцвін Марина Геннадіївна
26 лютого 2026
10.
Кільяченкова Людмила Леонідівна
26 лютого 2026
11.
Пісна Анна Сергіївна
26 лютого 2026
12.
Струтинська Лілія Іванівна
26 лютого 2026
13.
Радом Ярослав Володимирович
26 лютого 2026
14.
Містюк Софія Олексіївна
26 лютого 2026
15.
Беньковський Артур Сергійович
26 лютого 2026
16.
Король Людмила Миколаївна
26 лютого 2026
17.
Папахов Олександр Юрійович
26 лютого 2026
18.
Коротич Майя Артемівна
26 лютого 2026
19.
Молодько Сергій Олександрович
26 лютого 2026
20.
Баран Мар'яна Володимирівна
26 лютого 2026
21.
Лазарів Галина Михайлівна
26 лютого 2026
22.
Саханда Руслана Валентинівна
26 лютого 2026
23.
Максимчук Наталія Юріївна
26 лютого 2026
24.
Кропивницький Богдан Васильович
26 лютого 2026
25.
Мещерякова Ольга Сергіївна
26 лютого 2026
26.
Гриценко Анастасія Олександрівна
26 лютого 2026
27.
Оніщук Богдана Володимирівна
26 лютого 2026
28.
Моісеєнко Аліна Ігорівна
26 лютого 2026
29.
Махненко Олександра Валеріївна
26 лютого 2026
30.
Дехтяренко Ілля Андрійович
26 лютого 2026
308
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 89 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.