№22/260990-еп
Про присвоєння звання Герой України (посмертно) сержанту Радому Сергію Васильовичу
Автор (ініціатор): Радом Крістіна Геннадіївна
Дата оприлюднення: 26 лютого 2026
Звертаємося з проханням присвоїти найвище державне звання Герой України (посмертно) сержанту Радому Сергію Васильовичу, 26 травня 1983 року народження, уродженцю міста Кагарлик Київської області, командиру 2 відділення коригування артилерійського вогню взводу коригування артилерійського вогню батареї артилерійської розвідки військової частини А4053.
25 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Борівська Андріївка Ізюмського району Харківської області Сергій загинув, захищаючи Україну. Його смерть пов’язана з виконанням обов’язків військової служби із захисту Батьківщини. Він пішов на війну не за нагородами — він пішов, бо вважав це своїм обов’язком.
Він до останнього виконував бойове завдання, залишаючись вірним присязі, побратимам і Україні.
Сергій не шукав слави — він просто знав, що повинен захищати свою країну. До останнього подиху він залишався вірним присязі, побратимам і Україні .
Мужній, відповідальний командир, якого поважали побратими і цінувало командування.
У мирному житті він дуже любив свята, щиро радів зустрічам із рідними та друзями. Любив природу, відпочинок, рибалку — ті прості моменти тиші й тепла, які роблять життя справжнім. Він цінував компанію, любив зібрати всіх разом, створити атмосферу радості та єдності. Поруч із ним завжди було відчуття дому.
Він був турботливим сином — гордістю для своїх батьків.
Був люблячим чоловіком — надійною опорою для дружини.
Був ніжним татом для свого маленького сина 2018 року народження. Його найбільшою мрією було бачити свою дитину щасливою у мирній і вільній Україні.
Його життя обірвалося на війні. Але його любов до родини, його відповідальність, його мужність — залишилися з нами.
Він не повернеться до святкового столу. Не піде більше на рибалку. Не обійме свого сина.
Але саме завдяки таким, як він, Україна стоїть.
Сьогодні ми просимо не лише про нагороду.
Ми просимо про справедливість.
Про визнання подвигу людини, яка віддала найдорожче — своє життя — за свободу нашої держави.
Його син має знати, що держава пам’ятає про його батька.
Його батьки мають знати, що їхній син — Герой не лише для родини, а для всієї України.
Просимо гідно вшанувати пам’ять сержанта Радома Сергія Васильовича та присвоїти йому звання Герой України (посмертно).
Його ім’я має бути вписане в історію України — як ім’я людини, яка заплатила найвищу ціну за її майбутнє.
25 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Борівська Андріївка Ізюмського району Харківської області Сергій загинув, захищаючи Україну. Його смерть пов’язана з виконанням обов’язків військової служби із захисту Батьківщини. Він пішов на війну не за нагородами — він пішов, бо вважав це своїм обов’язком.
Він до останнього виконував бойове завдання, залишаючись вірним присязі, побратимам і Україні.
Сергій не шукав слави — він просто знав, що повинен захищати свою країну. До останнього подиху він залишався вірним присязі, побратимам і Україні .
Мужній, відповідальний командир, якого поважали побратими і цінувало командування.
У мирному житті він дуже любив свята, щиро радів зустрічам із рідними та друзями. Любив природу, відпочинок, рибалку — ті прості моменти тиші й тепла, які роблять життя справжнім. Він цінував компанію, любив зібрати всіх разом, створити атмосферу радості та єдності. Поруч із ним завжди було відчуття дому.
Він був турботливим сином — гордістю для своїх батьків.
Був люблячим чоловіком — надійною опорою для дружини.
Був ніжним татом для свого маленького сина 2018 року народження. Його найбільшою мрією було бачити свою дитину щасливою у мирній і вільній Україні.
Його життя обірвалося на війні. Але його любов до родини, його відповідальність, його мужність — залишилися з нами.
Він не повернеться до святкового столу. Не піде більше на рибалку. Не обійме свого сина.
Але саме завдяки таким, як він, Україна стоїть.
Сьогодні ми просимо не лише про нагороду.
Ми просимо про справедливість.
Про визнання подвигу людини, яка віддала найдорожче — своє життя — за свободу нашої держави.
Його син має знати, що держава пам’ятає про його батька.
Його батьки мають знати, що їхній син — Герой не лише для родини, а для всієї України.
Просимо гідно вшанувати пам’ять сержанта Радома Сергія Васильовича та присвоїти йому звання Герой України (посмертно).
Його ім’я має бути вписане в історію України — як ім’я людини, яка заплатила найвищу ціну за її майбутнє.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Жуковська Інга Вікторівна
15 квітня 2026
2.
Кобилянська Антоніна Василівна
15 квітня 2026
3.
Шаталюк Катерина Володимирівна
15 квітня 2026
4.
Шевченко Юлія Олександрівна
15 квітня 2026
5.
Дрешерт Михайло Михайлович
14 квітня 2026
6.
Радіонов Владислав Сергійович
14 квітня 2026
7.
Голюк Лариса Володимирівна
14 квітня 2026
8.
Рось Віра Іванівна
14 квітня 2026
9.
Проніна Юлія Георгіївна
14 квітня 2026
10.
Іщак Світлана Йосипівна
14 квітня 2026
11.
Василик Марія Юріївна
14 квітня 2026
12.
Коломійчук Анастасія Вікторівна
14 квітня 2026
13.
Кодацька Олена Миколаївна
14 квітня 2026
14.
Попович Дарина Віталіївна
14 квітня 2026
15.
Ягода Марина Юріївна
14 квітня 2026
16.
Докторович Оксана Юріївна
14 квітня 2026
17.
Ніколаєнко Аліна Ігорівна
14 квітня 2026
18.
Шикалова Катерина Давидівна
14 квітня 2026
19.
Чубіна Світлана Володимирівна
14 квітня 2026
20.
Прасула Ольга Валеріївна
14 квітня 2026
21.
Московчук Вероніка Олександрівна
14 квітня 2026
22.
Троїцька Ірина Володимирівна
14 квітня 2026
23.
Лижник Мирослава Іванівна
14 квітня 2026
24.
Дрозд Христина Михайлівна
14 квітня 2026
25.
Ковальчук Наталія Миколаївна
14 квітня 2026
26.
Стьопіна Катерина Олегівна
14 квітня 2026
27.
Гавриленко Світлана Миколаївна
14 квітня 2026
28.
Киналь Ірина Миколаївна
14 квітня 2026
29.
Іщук Андрій Владиславович
14 квітня 2026
30.
Федоренко Наталія Миколаївна
14 квітня 2026
13609
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 42 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.