Шановний пане Президенте України!
Просимо Вас присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) старшому солдату Зайцю Олександру Миколайовичу , за його мужність, героїзм, відданість Україні.
Заєць Олександр Миколайович народився 4 червня 1975 року на Запоріжжі, у селі Мала Токмачка. Згодом переїхав у село Чорниводи, що на Городоччині Хмельницької області.
Закінчив Городоцьку школу № 2. Після закінчення 9 класу вступив до Новоушицького технікуму на спеціальність автомеханіка.
У мирному житті працював на цукровому заводі. Проте Олександру завжди подобалася будівельна справа, тому згодом чоловік почав займатися ремонтами.
Олександр був справжньою опорою, на якого завжди можна було покластися. Олександр був справжнім господарем- тим, хто завжди знаходив вихід із будь-якої ситуації, умів і знав, як зробити все власними руками.
У грудні 2024 року чоловік доєднався до лав 11-го прикордонного загону Державної прикордонної служби України, мав звання старшого солдата.
Побратими згадують: «Олександр був справжнім був справжнім патріотом. Завжди спокійний, зосереджений і відповідальний, він чітко виконував усі поставлені завдання.
За час служби, Олександр завжди відзначався своєю хоробрістю та відвагою, був надійним побратимом.
2 січня 2026 року, під час виконання бойового завдання на Харківщині біля села Вовчанські Хутори, Заєць Олександр Миколайович, потрапив під ворожий обстріл противника безпілотного літального апарату, в результаті якого отримав поранення не сумісне з життям.
Олександру назавжди 50 років.
Пане Президенте України, просимо підтримати петицію та присвоїти почесне звання «Герой України» (посмертно) старшому солдату Зайцю Олександру Миколайовичу, відданому сину України, за його вагомий внесок у боротьбу за незалежність і територіальну цілісність країни.
Уклін та велика шана нашому Герою та всім героям України!