№22/261014-еп

Присвоєння звання Героя України (посмертно) головному сержанту Гусарському Петру Володимировичу

Автор (ініціатор): Гусарська Марина Петрівна
Дата оприлюднення: 26 лютого 2026
Шановний Пане Президенте України!

Ми, громадяни України та донька воїна Гусарська Марина Петрівна, звертаємося до Вас із проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) головному сержанту Гусарському Петру Володимировичу, який проявив надзвичайну мужність, відвагу, людяність і самопожертву під час захисту України від російської агресії.
ГУСАРСЬКИЙ Петро Володимирович, народився 19.11.1976 в м. Балта, Балтського р-ну, Одеської обл.
З вересня 1983 пішов до першого класу Балтської ЗОШ №2 І-ІІІ ступенів м. Балта, Одеської обл., яку закінчив у 1991 та здобув повну загальну середню освіту.
З вересня 1991 навчався в Балтському педагогічному училищі, яке закінчив у 1995 де здобув середню спеціальну освіту та отримав спеціальність вчитель початкових класів та педагог-організатор.
Працював вчителем початкових класів у Велико-Кіндратівській школі І-ІІ ступенів та Криничанській школі І ступенів.
З перших днів повномасштабного вторгнення Гусарський Петро Володимирович не залишився осторонь та 26.02.2022 добровольцем вступив до окремої групи територіальної оборони.
З 24.06.2022 призваний на військову службу за мобілізацією згідно указу президента України від 24.02.2022 №64/2022 та №69/2022 частини А4103 Хмельницьким РТЦК та СП.
З 2022 року виконував бойові завдання у складі тактичної групи спеціального призначення ССО ЗС України в найважчих та найгарячіших точках фронту на Бахмутському напрямку (с.Бахмутське, м.Соледар, с.Благодатне, с.Червона Гора, м.Часів Яр). Неодноразово приймав участь в найзухваліших вилазках в тил ворога, разом з побратимами захоплював полонених та здобував ціну розвідувальну інформацію.
Завжди проявляв себе як мужній воїн та самовідданий командир, який своїм власним прикладом надихав побратимів. Для нього не існувало слова «ні», коли йшлося про виконання завдання, захист групи чи порятунок життя інших. Гусарський Петро Володимирович завжди ставив інтереси побратимів і Батьківщини вище за власні, ризикуючи собою заради інших, за що неоднаразово отримував відзнаки та нагороди від командира військової частини, Командуючого ССО, Міністерства Оборони України.
25.07.2023 року нагороджений почесним нагрудним знаком «Іду на ВИ» III ступеня.
22.08.2023 року нагороджений почесним нагрудним знаком «Іду на ВИ» II ступеня.
09.10.2023 року №2359 відзначений почесний нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий Хрест»
17 січня 2024 року нагороджено відзнакою Міністра Оборони України «Захиснику України».
06.11.2025 Гусарський Петро Володимирович продовжив свій бойовий шлях, разом із побратимами у військовій частині А4759 на посаді начальника радіостанції групи управління та зв’язку роти спеціальної розвідки, військової частини А4759, 151 окремого розвідувально-ударного батальйону 10 армійського корпусу.
З перших бойових виходів зарекомендував себе як відповідальний, рішучий та професійний командир: під час одного з них було взято полонених та успішно виконано поставлені завдання.
Серед побратимів він був не лише командиром, а й другом.
Його шанували та поважали, адже він завжди вислуховував, підтримував, давав поради та робив усе можливе, аби врятувати життя товариша по зброї.
25.12.2025 під час виконання бойового завдання в населеному пункті Куп’янськ, Куп’янського району, Харківської області, прикриваючи побратимів Гусарський Петро Володимирович загинув отримав поранення несумісні з життям та загинув.
Відданий Військовій присязі, він мужньо виконував бойові завдання і продовжував чинити збройний опір ворогу.
Гусарський Петро Володимирович був не лише воїном — він був батьком чотирьох дітей, для яких став прикладом честі, гідності, мужності та справжньої любові до України. Він віддав найцінніше, що мав, — власне життя, заради свободи нашої держави та майбутнього українських дітей.
Його бойовий шлях, самопожертва та вірність Україні є прикладом справжнього героїзму, що заслуговує на найвищу державну нагороду.
У зв’язку з викладеним, прошу підтримати цю петицію та присвоїти Гусарському Петру Володимировичу звання Героя України (посмертно).
Загибель Гусарського Петра Володимировича є великою трагедією і непоправною втратою не лише для його родини, а й для побратимів, друзів та всіх, хто мав честь знати його.
Його відвага, самопожертва, військовий професіоналізм і прагнення до Перемоги України заслуговують найвищого державного визнання.
Присвоєння звання Героя України (посмертно) стане гідним вшануванням його подвигу, прикладом для майбутніх поколінь та проявом вдячності від українського народу.

Я прошу Вас, пане Президенте, присвоїти Гусарському Петру Володимировичу звання «Герой України» (посмертно).
Закликаємо підтримати цю ініціативу та гідно вшанувати пам’ять Гусарського Петра Володимировича.
Вічна пам’ять і слава Герою.

Слава Україні!
З повагою, Гусарська Марина Петрівна.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Калінін Євгеній Олександрович
15 квітня 2026
2.
Шутенко Тетяна Василівна
14 квітня 2026
3.
Потоцький Ігор Миколайович
14 квітня 2026
4.
Хеладзе Ірина Володимирівна
14 квітня 2026
5.
Мариніч Дмитро Олександрович
14 квітня 2026
6.
Чорний Олександр Олександрович
14 квітня 2026
7.
Беседіна Анна Андріївна
14 квітня 2026
8.
Манько Катерина Альбертівна
14 квітня 2026
9.
Ляшенко Наталія Євгеніївна
14 квітня 2026
10.
Ніколаєнко Аліна Ігорівна
14 квітня 2026
11.
Олійник Ганна Миколаївна
14 квітня 2026
12.
Прохоренко Ірина Олександрівна
14 квітня 2026
13.
Галета Діана Анатоліївна
14 квітня 2026
14.
Безніс Віталіна Валентинівна
14 квітня 2026
15.
Месмер Анна Юріївна
14 квітня 2026
16.
Няньчук Юлія Олександрівна
14 квітня 2026
17.
Пігуля Аліна Анатоліївна
14 квітня 2026
18.
Клименко Ірина Іванівна
14 квітня 2026
19.
Безніс Максим Вадимович
14 квітня 2026
20.
Жевуцька Ольга Михайлівна
14 квітня 2026
21.
Кулик Лілія Сергіївна
14 квітня 2026
22.
Татаренко Світлана Миколаївна
14 квітня 2026
23.
Мойсєєнко Наталія Анатоліївна
14 квітня 2026
24.
Рудюк Валентина Олександрівна
14 квітня 2026
25.
Радченко Олеся Володимирівна
14 квітня 2026
26.
Ролікова Валентина Григорівна
14 квітня 2026
27.
Іванюк Юлія Андріївна
14 квітня 2026
28.
Перепечай Дмитро Леонідович
14 квітня 2026
29.
Михальчук Світлана Василівна
14 квітня 2026
30.
Завадська Юлія Володимирівна
14 квітня 2026
8405
голосів з 25000
необхідних
Статус: Триває збір підписів
Залишилося 42 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.