Про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) 22-х річному солдату, оператору протитанкових керованих ракет Якименко Юрію Віталійовичу(06.05.2003-28.01.2026). 1-ша президентська бригада оперативного призначення ім.Гетьмана Петра Дорошенка Національної Гвардії України. Військова частина 3027 .

Пане Президенте, ми просимо Вас вшанувати подвиг солдата, оператора протитанкових керованих ракет Якименко Юрія Віталійовича, присвоївши йому звання «Герой України»(посмертно).

24 березня 2023 року Юрій вступив до лав Національної Гвардії України, щоб захищати свою Батьківщину, її цілісність, суверинітет та народ.
Юрій служив у першому взводі роти протитанкових керованих ракет БУАР. Перша президентська бригада оперативного призначення ім. Гетьмана Петра Дорошенка Національної Гвардії України. Військова частина 3027 Національної гвардії України. Отримав низку грамот та подяк.
Позивний Брюс.

Спочатку працював на стугні, потім освоїв роботу на градах, далі дрони і протитанкові ракети.

Якименко Юрій народився 6 травня 2003 року у місті Малин, Коростенського р-ну, Житомирської області. В цивільному житті він був доброю, щирою, чесною, справедливою, життєрадісною, мудрою, відкритою, відповідальною людиною. Не можливо перерахувати всі якості в такому маленькому для тексту полі.

На жаль, йому не вдалося стати люблячим батьком, адже його життя скінчилось надто швидко, проте він був відповідальним сином, надійним другом і товаришем, захистом і опорою кожного громадянина нашої країни.
Ми памʼятаємо його як людину, готову прийти на допомогу в складних життєвих обставинах, як при цивільному житті, так і в бойових обставинах у будь-який час.
Юрій пройшов бої на Донецькому напрямку, він працював над звільненням таких місць, як : Ліман, Краматорськ, відвойовував Харківський та Куп’янський напрямки. Перебуваючи в зоні активних бойових дій, Юрій ніколи не скаржився, що йому важко, переконував усіх, що все добре, жартував, завжди підтримував усіх і посмішка не сходила, як з його обличчя, так і з облич людей навколо. Він надихав та підтримував кожного.

28 січня 2026 року Юрій загинув від удару ворожого FVP-дрона під час виконання бойового завдання рухаючись на ТПБпС Майн поблизу населеного пункту Ківшарівка Куп'янского району Харківської області. Він завжди без сумнівів та страху йшов першим.
Причиною його смерті стало отримання несумісних з життям травм.

Юрій був хоробрим хлопцем з великим серцем та незламною волею.
Відданість військовій присязі, щире прагнення справедливості та незламна віра в перемогу зробили Юрія Якименко гідним громадянином та справжнім Героєм для своєї Батьківщини.
Юрій був справжнім воїном , зразком незламності і мужності духу. Був відданий службі. Мріяв про вільне життя із своєю родиною у мирній , незалежній , незламній Україні. Хотів мати дім - повну чашу, здорових батьків, радісних братів, щасливу дівчину поряд та в майбутньому діток під мирним небом.

У вічній скорботі з болем у серці залишилися батьки, брати, побратими, дівчина, друзі, однокласники та всі знайомі цього доброго хлопця.

Ми всі пишаємось Якименко Юрієм за його мужність та незламність, за його відданість і хоробрість! Таким він назавжди залишиться в наших серцях! Найкращий син для своїх батьків та добра світла людина для оточуючих!
Нашому Герою назавжди 22! Тільки вдумайтесь, 22!..

Пане Президент, від імені сім'ї, друзів та близьких людей просимо підтримати петицію та присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) солдату Якименко Юрію Віталійовичу! Ця петиція – найменше що можна зробити для вшанування його пам’яті! Він віддав найцінніше за нас із вами – своє життя! Вічна Слава Герою! Вічна пам'ять!
Присвоєння Юрію Якименко звання Героя України (посмертно) — це визнання його мужності, відданості, героїзму та самопожертви.
Сподіваємось на Вашу підтримку, щоб віддати останню шану воїну, який загинув за нас з Вами, за вільну та мирну Україну.

З глибокою повагою та вірою в справедливість.
Подруга дитинства, однокласниця Ольга.