№22/261310-еп
Звернення щодо присвоєння звання Героя України (посмертно)
Автор (ініціатор): Гончар Анастасія Павлівна
Дата оприлюднення: 03 березня 2026
Просимо Президента України присвоїти найвище державне звання — Героя України (посмертно)
Гончару Олександру Олександровичу,
військовослужбовцю 5 окремої важкої механізованої бригади.
Гончар Олександр Олександрович з перших днів повномасштабного вторгнення без вагань став на захист України. Він обрав шлях воїна, усвідомлюючи небезпеку, але керуючись честю, обов’язком і безмежною любов’ю до рідної землі.
15 лютого 2025 року він був направлений на бойову позицію для виконання завдання. Під час бойових дій потрапив у полон. Тривалий час вважався безвісти зниклим. Його рідні жили між болем і надією, вірили та чекали.
У січні 2026 року надійшло офіційне підтвердження про його загибель, встановлене шляхом ДНК-експертизи.
Я, його сестра, звертаюся з проханням гідно вшанувати пам’ять мого брата — воїна, який до останнього залишався вірним присязі та Україні. Його мужність, стійкість і самопожертва є прикладом справжнього героїзму. Він віддав найцінніше — своє життя — за свободу та майбутнє нашої держави.
Гончар Олександр Олександрович назавжди залишиться в наших серцях як символ незламності та відданості Батьківщині.
Просимо присвоїти йому звання Героя України (посмертно).
Гончару Олександру Олександровичу,
військовослужбовцю 5 окремої важкої механізованої бригади.
Гончар Олександр Олександрович з перших днів повномасштабного вторгнення без вагань став на захист України. Він обрав шлях воїна, усвідомлюючи небезпеку, але керуючись честю, обов’язком і безмежною любов’ю до рідної землі.
15 лютого 2025 року він був направлений на бойову позицію для виконання завдання. Під час бойових дій потрапив у полон. Тривалий час вважався безвісти зниклим. Його рідні жили між болем і надією, вірили та чекали.
У січні 2026 року надійшло офіційне підтвердження про його загибель, встановлене шляхом ДНК-експертизи.
Я, його сестра, звертаюся з проханням гідно вшанувати пам’ять мого брата — воїна, який до останнього залишався вірним присязі та Україні. Його мужність, стійкість і самопожертва є прикладом справжнього героїзму. Він віддав найцінніше — своє життя — за свободу та майбутнє нашої держави.
Гончар Олександр Олександрович назавжди залишиться в наших серцях як символ незламності та відданості Батьківщині.
Просимо присвоїти йому звання Героя України (посмертно).
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Матвіюк Альона Борисівна
29 квітня 2026
2.
Міненко Оксана Вікторівна
29 квітня 2026
3.
Величко Ірина Юріївна
29 квітня 2026
4.
Шевчук Андрій Павлович
29 квітня 2026
5.
Зайцева Віра Василівна
29 квітня 2026
6.
Бібік Ганна Ахмедівна
29 квітня 2026
7.
Пилипів Оксана Іванівна
29 квітня 2026
8.
Тібєйкіна Людмила Петрівна
29 квітня 2026
9.
Брайляк Тетяна Василівна
29 квітня 2026
10.
Михайляк Галина Василівна
29 квітня 2026
11.
Козинська Юлія Ігорівна
29 квітня 2026
12.
Біліх Любов Романівна
29 квітня 2026
13.
Єрсак Ірина Олександрівна
28 квітня 2026
14.
Діденко Наталія Петрівна
28 квітня 2026
15.
Сліпачик Юлія Сергіївна
28 квітня 2026
16.
Піддубняк Ганна Юріївна
28 квітня 2026
17.
Шпілька Ольга Василівна
28 квітня 2026
18.
Гнатів Богдана Ігорівна
28 квітня 2026
19.
Зварич Ольга Петрівна
28 квітня 2026
20.
Гришко Наталія Юріївна
28 квітня 2026
21.
Невмержицька Юлія Вікторівна
28 квітня 2026
22.
Тума Ірина Вячеславівна
28 квітня 2026
23.
Михальчук Валерія Миколаївна
28 квітня 2026
24.
Ленда Надія Олексіївна
28 квітня 2026
25.
Шевченко Ірина Іванівна
28 квітня 2026
26.
Марусин Любов Василівна
28 квітня 2026
27.
Брайляк Юліана Юріївна
28 квітня 2026
28.
Петриченко Євгенія Вячеславівна
27 квітня 2026
29.
Кушнір Михайло Ігорович
27 квітня 2026
30.
Репін Олександр Валентинович
27 квітня 2026
3616
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 35 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.