Шановний пане Президенте України!
Від імені родини загиблого воїна, його друзів та побратимів, звертаємося до Вас із проханням присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) Захиснику нашої держави – старшому лейтенанту Суходольському Костянтину Валерійовичу (позивний «Сухий»), старшому офіцеру 1-ї бойової групи 3-ї групи спеціального призначення (висотної) 1-го окремого загону спеціального призначення Центру спеціального призначення «Омега» Національної гвардії України.
Суходольський Костянтин Валерійович народився 24 жовтня 1994 року в селі Комарівка, Макарівського району (зараз Бучанський район), Київської області. Тут і проживав.
Військовий шлях Костянтина розпочався в 2015 р. зі строкової служби в лавах 22-ї окремої бригади НГУ (в/ч 2260). Військова справа стала для нього не випадковістю, а свідомим вибором і покликанням. У період строкової служби Костянтин підписав контракт про проходження професійної військової служби. У зв’язку закінченням строку контракту в 2019 р., був звільнений у запас із посади помічника начальника військового наряду (снайпера) 2-го
відділення 1-го взводу охорони спеціального призначення роти охорони спеціального призначення військової частини 2260.
25 лютого 2022 року, після початку повномаштабного вторгнення росії на територію України,
К. Суходольський самостійно прибув у військову частини 2260, щоб приєднатися до сил оборони для виконання завдань зі стримування наступальних дій ворога.
Прагнувши до постійного вдосконалення та нових викликів, у червні 2022 р. Костянтин був переведений до 1 батальйону 4-ої бригади оперативного призначення НГУ «Рубіж» (в/ч 3018), де отримав звання старшого сержанта, а в серпні почав виконання бойових завдань на сході нашої держави.
У лютому 2023 р., у званні старшого сержанта, Костянтина було призначено на посаду командира відділення в складі роти розвідки спеціального призначення 4-ї бригади оперативного призначення НГУ «Рубіж» для подальшого виконання бойових завдань на визначених напрямках Донецької області.
В жовтні 2024 р. К. Суходольський отримав звання головного сержанта, а вже в грудні своє перше офіцерське звання - «молодший лейтенант» та зайняв посаду командира взводу розвідки
4-ї бригади оперативного призначення НГУ «Рубіж».
Протягом всього періоду служби Костянтин різносторонньо вдосконалювався та розвивався у військовій сфері. Пройшов величезний бойовий шлях, здобув неоціненний досвід та без перебільшення став професіоналом своєї справи. У жовтні 2025 р. Костянтин був переведений до Центру спеціального призначення «Омега» Національної гвардії України, де розпочав службу старшим офіцером групи спеціального призначення (висотної) 1-го окремого загону спеціального призначення «Омега» Центру спеціального призначення «Омега» Національної гвардії України.
Відразу розпочав виконання бойових завдань на Покровському напрямку.
В грудні 2025 р. К. Суходольському було присвоєно чергове військове звання «лейтенант».
Він брав участь у боях на найскладніших ділянках фронту: м. Бахмут, с. Зайцеве, с. Озарянівка, с. Курдюмівка, с. Іванград, с. Хромове, с. Кліщіївка, с. Спірне, Бахмутського району, с. Володимирівка , с. Шахове, Покровського р-й, Донецької області.
Під час виконання бойових завдань в с. Зайцеве Донецької обл. Костянтин (зі слів побратимів) один із перших зголосився взяти участь у складній операції з евакуації тіла загиблого воїна з території, підконтрольній ворогу, яку було успішно завершено завдяки зусиллям Костянтина і його побратимів.
Починаючи з лютого 2023 р. в складі роти розвідки спеціального призначення 4 бригади оперативного призначення НГУ «Рубіж» старший сержант Костянтин Суходольський виконував службово-бойові завдання на визначених напрямках території Донецької області. 17 квітня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Курдюмівка, Донецької області в результаті ворожого гранатометного обстрілу отримав уламкове поранення в шию. Незважаючи на поранення, продовжив бій далі і лише після стабілізації ситуації вийшов з позицій для подальшої медичної евакуації.
Після проведеної операції з видалення уламків та недовгого лікування Костянтин повернувся у стрій. Починаючи з червня у складі розвідувального взводу 4 бригади оперативного призначення НГУ «Рубіж» виконував службово-бойові завдання на території Донецької області. 24 серпня 2023 року в районі населеного пункту с. Кліщіївка Донецької області здійснюючи ударно-пошукове завдання, один з однослуживців Костянтина отримав 2 кульових поранення. Завдяки рішучим і швидким діям К. Суходольського, пораненого було стабілізовано і вчасно доставлено до місця надання медичної допомоги, що дозволило врятувати йому життя. Під час евакуаційних дій сам Костянтин отримав мінно-вибухову травму, а вже через 5 днів повернувся у стрій і продовжив свою роботу.
11 січня 2026 року в складі групи спеціального призначення розпочав виконання спеціального завдання в районі населеного пункту с. Родинське Донецької області. 12 січня під час здійснення ударно-пошукових дій в районі вищезазначеного населеного пункту розвідувальна група, в складі якої був Костянтин, потрапила під вогневе ураження противника та вступила в стрілецький бій. Внаслідок інтенсивного вогню артилерійським озброєнням противника, К. Суходольський отримав поранення, несумісне з життям.
24 січня 2026 року Костянтину було присвоєно чергове військове звання «старший лейтенант» (посмертно).
За роки проходження військової служби він показав себе з позитивної сторони. Серед бойових колег користувався беззаперечним авторитетом, був прикладом честі, відданості військовій присязі та любові до України. Його авторитет формувався не словами, а вчинками. Коли підрозділ вирушав на бойові завдання, кожен знав: поруч з «Сухим» можна йти впевнено й без страху, бо він ніколи не підведе і не залишить своїх на полі бою. Його рішучість і сміливість стали прикладом справжнього воїна та лідера. Як зазначають побратими, Костянтин - це людина внутрішньої дисципліни, твердої волі та постійної мотивації. Людина, яка завжди мала власну думку та твердо її трималась. Завдяки знанням, професіоналізму і рішучим діям Костянтина під час бойових завдань було врятоване не одне життя і було успішно виконане не одне завдання. Підтвердженням цього є нагороди, які він встиг отримати:
13.03.2023 р. нагороджено нагрудним знаком «За доблесну службу» Командувачем НГУ;
25.03.2024 р.- медаллю «За військову службу України» Президентом України;
29.11.2024р. - «Золотим Хрестом» Головнокомандувачем ЗСУ О. Сирським;
23.08.2025р. - орденом «За мужність» III ступеня – Президентом України.
Костянтин Суходольський був не лише гідним воїном, а й гордістю своєї родини. Він був люблячим сином та братом, опорою для своєї сім’ї. Завжди був дуже щирим, добрим та позитивним, був дуже світлою людиною з великим люблячим серцем, яким і залишиться в пам’яті своїх рідних та всіх, хто його знав.
Його шлях – це шлях воїна, який свідомо та без вагань став на захист Батьківщини та не відступив ані на крок. Пройшовши довгий шлях від солдата строкової служби до офіцера, професіонала-спецпризначенця, він віддав найцінніше, що мав - своє життя у боротьбі з ворогом, без страху і вагань, з незламною вірою в перемогу України.
Просимо Президента гідно вшанувати пам’ять старшого лейтенанта Суходольського Костянтина Валерійовича, старшого офіцера 1-ї бойової групи 3-ї групи спеціального призначення (висотної) 1-го окремого загону спеціального призначення Центру спеціального призначення «Омега» Національної гвардії України, присвоївши звання Героя України (посмертно) з врученням ордену «Золота Зірка», як знак вдячності сім’ї героя та всьому українському народу за його безцінний внесок у нашу спільну боротьбу з ворогом. Щоб пам’ять про його подвиг, хоробрість та самопожертву назавжди залишилась в історії незалежної України.
Слава Україні!
Героям Слава!