№22/261372-еп
Петиція про присвоєння звання Героя України (посмертно)
Автор (ініціатор): Мельник Оксана Василівна
Дата оприлюднення: 05 березня 2026
Прошу присвоїти звання Героя України (посмертно) старшому лейтенанту Мельнику Антону Васильовичу, військова частина А2802.
Мельник Антон Васильович, 04 березня 1978 року народження, старший лейтенант, командир взводу морської піхоти 1 батальйону морської піхоти військової частини А2802.
З початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації він став на захист України. Вірний Військовій присязі на вірність Українському народові, він свідомо обрав шлях офіцера у найважчий для держави час.
23 жовтня 2024 року в районі населених пунктів Свєрдліково – Зелений Шлях Курської області Російської Федерації, під час виконання бойового завдання, у ході штурмових дій проти переважаючих сил противника, старший лейтенант Мельник загинув від поранення, отриманого в бою.
Він діяв у складі свого підрозділу. Не залишав місце служби самовільно. Не відмовлявся від виконання наказу. Усвідомлюючи реальну загрозу життю, вирушив на підсилення позиції та на допомогу побратимам, залишаючись разом зі своїм особовим складом до кінця.
Його дії були проявом особистої мужності, офіцерської честі та беззастережної відданості військовому обов’язку.
У мирному житті Антон був лікарем-стоматологом, випускником Львівського національного медичного університету, висококваліфікованим фахівцем, якого поважали пацієнти та колеги. Людина, яка рятувала здоров’я людей, у час війни стала на захист їхнього життя та свободи.
Він був батьком двох дітей — доньки Вероніки та сина Василя. Сином для свого батька Василя Олександровича. Братом для Олександра. Надійним другом і авторитетним командиром для побратимів.
Старший лейтенант Мельник Антон Васильович загинув, виконуючи бойове завдання, захищаючи державний суверенітет і територіальну цілісність України.
Його вчинок відповідає найвищим критеріям державної відзнаки за особисту мужність і героїзм, проявлені у захисті України.
Просимо гідно вшанувати подвиг офіцера та присвоїти йому звання Героя України (посмертно).
Мельник Антон Васильович, 04 березня 1978 року народження, старший лейтенант, командир взводу морської піхоти 1 батальйону морської піхоти військової частини А2802.
З початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації він став на захист України. Вірний Військовій присязі на вірність Українському народові, він свідомо обрав шлях офіцера у найважчий для держави час.
23 жовтня 2024 року в районі населених пунктів Свєрдліково – Зелений Шлях Курської області Російської Федерації, під час виконання бойового завдання, у ході штурмових дій проти переважаючих сил противника, старший лейтенант Мельник загинув від поранення, отриманого в бою.
Він діяв у складі свого підрозділу. Не залишав місце служби самовільно. Не відмовлявся від виконання наказу. Усвідомлюючи реальну загрозу життю, вирушив на підсилення позиції та на допомогу побратимам, залишаючись разом зі своїм особовим складом до кінця.
Його дії були проявом особистої мужності, офіцерської честі та беззастережної відданості військовому обов’язку.
У мирному житті Антон був лікарем-стоматологом, випускником Львівського національного медичного університету, висококваліфікованим фахівцем, якого поважали пацієнти та колеги. Людина, яка рятувала здоров’я людей, у час війни стала на захист їхнього життя та свободи.
Він був батьком двох дітей — доньки Вероніки та сина Василя. Сином для свого батька Василя Олександровича. Братом для Олександра. Надійним другом і авторитетним командиром для побратимів.
Старший лейтенант Мельник Антон Васильович загинув, виконуючи бойове завдання, захищаючи державний суверенітет і територіальну цілісність України.
Його вчинок відповідає найвищим критеріям державної відзнаки за особисту мужність і героїзм, проявлені у захисті України.
Просимо гідно вшанувати подвиг офіцера та присвоїти йому звання Героя України (посмертно).
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Талоха Оксана Василівна
20 квітня 2026
2.
Миронюк Ярослава Фрізантівна
20 квітня 2026
3.
Афанасенко Ольга Вікторівна
20 квітня 2026
4.
Назаренко Лариса Анатоліївна
20 квітня 2026
5.
Сафран Тетяна Іванівна
20 квітня 2026
6.
Римар Вікторія Олегівна
20 квітня 2026
7.
Кияшко Раїса Володимирівна
20 квітня 2026
8.
Дудко Наталія Анатоліївна
20 квітня 2026
9.
Сакаян Тетяна Володимирівна
20 квітня 2026
10.
Волошинська Ольга Володимирівна
20 квітня 2026
11.
Тарасевич Людмила Романівна
20 квітня 2026
12.
Шот Марта Андріївна
19 квітня 2026
13.
Лях Ганна Миколаївна
19 квітня 2026
14.
Соломончук Вікторія Євгенівна
19 квітня 2026
15.
Легка Софія Тарасівна
19 квітня 2026
16.
Синенко Ірина Ярославівна
19 квітня 2026
17.
Гудима Ірина Станіславівна
19 квітня 2026
18.
Школьна Вікторія Юріївна
19 квітня 2026
19.
Гера Марія Ігорівна
19 квітня 2026
20.
Новицька Оксана Анатоліївна
19 квітня 2026
21.
Валова Катерина Степанівна
19 квітня 2026
22.
Шпіцер Наталія Володимирівна
19 квітня 2026
23.
Паляниця Оксана Олександрівна
19 квітня 2026
24.
Січкар Людмила Акимівна
19 квітня 2026
25.
Мороз Юрій Григорович
19 квітня 2026
26.
Кулянда Юлія Василівна
19 квітня 2026
27.
Синявська Наталія Вікторівна
19 квітня 2026
28.
Квашук Алла Авер'янівна
19 квітня 2026
29.
Закусило Світлана Олександрівна
19 квітня 2026
30.
Савчук Ірина Сергіївна
19 квітня 2026
4240
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 46 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.