№22/261372-еп
Петиція про присвоєння звання Героя України (посмертно)
Автор (ініціатор): Мельник Оксана Василівна
Дата оприлюднення: 05 березня 2026
Прошу присвоїти звання Героя України (посмертно) старшому лейтенанту Мельнику Антону Васильовичу, військова частина А2802.
Мельник Антон Васильович, 04 березня 1978 року народження, старший лейтенант, командир взводу морської піхоти 1 батальйону морської піхоти військової частини А2802.
З початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації він став на захист України. Вірний Військовій присязі на вірність Українському народові, він свідомо обрав шлях офіцера у найважчий для держави час.
23 жовтня 2024 року в районі населених пунктів Свєрдліково – Зелений Шлях Курської області Російської Федерації, під час виконання бойового завдання, у ході штурмових дій проти переважаючих сил противника, старший лейтенант Мельник загинув від поранення, отриманого в бою.
Він діяв у складі свого підрозділу. Не залишав місце служби самовільно. Не відмовлявся від виконання наказу. Усвідомлюючи реальну загрозу життю, вирушив на підсилення позиції та на допомогу побратимам, залишаючись разом зі своїм особовим складом до кінця.
Його дії були проявом особистої мужності, офіцерської честі та беззастережної відданості військовому обов’язку.
У мирному житті Антон був лікарем-стоматологом, випускником Львівського національного медичного університету, висококваліфікованим фахівцем, якого поважали пацієнти та колеги. Людина, яка рятувала здоров’я людей, у час війни стала на захист їхнього життя та свободи.
Він був батьком двох дітей — доньки Вероніки та сина Василя. Сином для свого батька Василя Олександровича. Братом для Олександра. Надійним другом і авторитетним командиром для побратимів.
Старший лейтенант Мельник Антон Васильович загинув, виконуючи бойове завдання, захищаючи державний суверенітет і територіальну цілісність України.
Його вчинок відповідає найвищим критеріям державної відзнаки за особисту мужність і героїзм, проявлені у захисті України.
Просимо гідно вшанувати подвиг офіцера та присвоїти йому звання Героя України (посмертно).
Мельник Антон Васильович, 04 березня 1978 року народження, старший лейтенант, командир взводу морської піхоти 1 батальйону морської піхоти військової частини А2802.
З початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації він став на захист України. Вірний Військовій присязі на вірність Українському народові, він свідомо обрав шлях офіцера у найважчий для держави час.
23 жовтня 2024 року в районі населених пунктів Свєрдліково – Зелений Шлях Курської області Російської Федерації, під час виконання бойового завдання, у ході штурмових дій проти переважаючих сил противника, старший лейтенант Мельник загинув від поранення, отриманого в бою.
Він діяв у складі свого підрозділу. Не залишав місце служби самовільно. Не відмовлявся від виконання наказу. Усвідомлюючи реальну загрозу життю, вирушив на підсилення позиції та на допомогу побратимам, залишаючись разом зі своїм особовим складом до кінця.
Його дії були проявом особистої мужності, офіцерської честі та беззастережної відданості військовому обов’язку.
У мирному житті Антон був лікарем-стоматологом, випускником Львівського національного медичного університету, висококваліфікованим фахівцем, якого поважали пацієнти та колеги. Людина, яка рятувала здоров’я людей, у час війни стала на захист їхнього життя та свободи.
Він був батьком двох дітей — доньки Вероніки та сина Василя. Сином для свого батька Василя Олександровича. Братом для Олександра. Надійним другом і авторитетним командиром для побратимів.
Старший лейтенант Мельник Антон Васильович загинув, виконуючи бойове завдання, захищаючи державний суверенітет і територіальну цілісність України.
Його вчинок відповідає найвищим критеріям державної відзнаки за особисту мужність і героїзм, проявлені у захисті України.
Просимо гідно вшанувати подвиг офіцера та присвоїти йому звання Героя України (посмертно).
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Матвіюк Альона Борисівна
29 квітня 2026
2.
Міненко Оксана Вікторівна
29 квітня 2026
3.
Пилипів Оксана Іванівна
29 квітня 2026
4.
Богуславська Анастасія Анатоліївна
29 квітня 2026
5.
Рабкова Олександра Богданівна
29 квітня 2026
6.
Михайляк Галина Василівна
29 квітня 2026
7.
Козинська Юлія Ігорівна
29 квітня 2026
8.
Біліх Любов Романівна
29 квітня 2026
9.
Кревнюх Марта Тарасівна
29 квітня 2026
10.
Єрсак Ірина Олександрівна
28 квітня 2026
11.
Діденко Наталія Петрівна
28 квітня 2026
12.
Піддубняк Ганна Юріївна
28 квітня 2026
13.
Габрусь Оксана Анатоліївна
28 квітня 2026
14.
Шишацька Наталія Василівна
28 квітня 2026
15.
Лескович Анна Володимирівна
28 квітня 2026
16.
Шпілька Ольга Василівна
28 квітня 2026
17.
Гнатів Богдана Ігорівна
28 квітня 2026
18.
Зварич Ольга Петрівна
28 квітня 2026
19.
Гришко Наталія Юріївна
28 квітня 2026
20.
Тума Ірина Вячеславівна
28 квітня 2026
21.
Михальчук Валерія Миколаївна
28 квітня 2026
22.
Шиманська Інна Іванівна
28 квітня 2026
23.
Шевченко Ірина Іванівна
28 квітня 2026
24.
Пасічник Марина Юріївна
27 квітня 2026
25.
Петриченко Євгенія Вячеславівна
27 квітня 2026
26.
Золотуєва Анастасія Павлівна
27 квітня 2026
27.
Репін Олександр Валентинович
27 квітня 2026
28.
Стецина Тетяна Богданівна
27 квітня 2026
29.
Приходько Діана Ігорівна
27 квітня 2026
30.
Коваленко Карина В'ячеславівна
27 квітня 2026
4374
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 37 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.