Я, сестра загиблого військовослужбовця, Михайлюк Катерина Миколаївна, прошу Вас розглянути питання щодо присвоєння найвищого державного звання — Герой України (посмертно) — солдату Михайлюку Василю Миколайовичу (позивний «Бізон»), 23 серпня 1992 року народження.
Михайлюк Василь Миколайович проходив військову службу у військовій частині А5002 — навідник 7-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону.
З 05 червня 2025 року 3-й механізований батальйон військової частини А5002 згідно з бойовим розпорядженням був переданий в оперативне підпорядкування військовій частині А4638 — 3-й штурмовій бригаді — для виконання бойових завдань на одному з найскладніших напрямків лінії бойового зіткнення.
Впродовж усього періоду служби Василь мужньо та самовіддано виконував бойові завдання на найнебезпечніших напрямках фронту, проявляючи високий моральний дух, відповідальність і беззаперечну відданість військовій присязі. Жив за принципом: «немає — не можу, є — не хочу». Користувався повагою серед побратимів, був вимогливим до себе та завжди приходив на допомогу іншим, навіть ризикуючи власним життям.
28 червня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новоєгорівка Луганської області солдат Михайлюк Василь Миколайович загинув.
Василь до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та українському народові. Він віддав найцінніше — своє життя — за нашу свободу, мирне небо та територіальну цілісність України.
Після його загибелі залишилася малолітня донька, яка втратила батька. Для родини ця втрата є непоправною, а для держави — це ще одне свідчення високої ціни, яку Україна платить за свободу та незалежність.
Присвоєння звання Героя України Михайлюку Василю Миколайовичу стане гідним вшануванням його мужності, жертовності та незламності.
З повагою,
сестра загиблого військовослужбовця
Михайлюк Катерина Миколаївна