Шановний, пане Президенте України!
Ми, родини загиблих, просимо Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) воїнам 65 окремої механізованої бригади «Великий Луг» Сухопутних військ Збройних Сил України сержанту Соченку Любомиру Віталійовичу (22.05.1994 - 16.09.2025) та солдату Баланчуку Антону Валерійовичу (11.12.1985 -16.09.2025), які загинули, захищаючи незалежність, територіальну цілісність та державний суверенітет України.
Воїни – побратими сержант Любомир Соченко та солдат Антон Баланчук у складі екіпажу ударних безпілотних авіаційних комплексів «Вампір» виконували бойові завдання по знищенню штурмових груп противника та ворожої техніки в районі населених пунктів Запорізької області, здійснювали мінування місцевості, руйнували ворожі укріплення.
За час виконання бойових завдань сержант Любомир Соченко та солдат Антон Баланчук отримали поранення, проте й надалі продовжили виконувати бойову роботу по звільненню української землі від російсько-окупаційних військ.
В період з березня 2024 по серпень 2025 років внаслідок роботи сержанта Любомира Соченка та солдата Антона Баланчука у складі екіпажу ударних безпілотних авіаційних комплексів було знищено більше 20 одиниць ворожої броньованої та автомобільної техніки, 72 осіб живої сили, виведено з ладу та зруйновано близько 500 укріплень.
16 вересня 2025 року поблизу населеного пункту Новоданилівка Пологівського району Запорізької області, під час виконання бойового завдання сержант Любомир Соченко та солдат Антон Баланчук загинули внаслідок атаки ворожого дрону.
За проявлену особисту мужність та героїзм, стійкість та рішучість при виконанні військового обов’язку в умовах, пов’язаних з ризиком для життя при здійсненні заходів із збереження національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації,- нагороджені:
сержант Любомир Соченко – орденом За мужність» ІІ, ІІІ ст., відзнакою Президента України «За оборону України», відзнакою Міністерства оборони України медаллю «За поранення», відзнаками Головнокомандувача ЗСУ почесними нагрудними знаками «Золотий Хрест» та «Хрест Військова честь»;
солдат Антон Баланчук – орденом За мужність» ІІ, ІІІ ст., відзнакою Президента України «За оборону України», відзнаками Міністерства оборони України «Хрест доблесті» та медаллю «За поранення».
Завдяки професійним діям сержанта Любомира Соченка та солдата Антона Баланчука техніка противника знищувалась на вихідних рубежах атаки, порушувалась логістика та забезпечення передових позицій ворога, ворожі штурмові групи залишались без вогневої підтримки та знищувались силами піхоти й артилерії, що дозволяло механізованим підрозділам утримувати рубежі оборони.
Їхня відвага, самопожертва і прагнення до Перемоги України заслуговують найвищого визнання. Присвоєння звання Героя України (посмертно) стане гідним вшануванням їхнього подвигу , прикладом для майбутніх поколінь та проявом вдячності Українського народу.
Просимо Вас, пане Президенте України, присвоїти Соченку Любомиру Віталійовичу та Баланчуку Антону Валерійовичу звання «Герой України» (посмертно).
Вічна пам'ять Героям!
Слава Україні!