№22/261722-еп
Про присвоєння звання Героя Укрпїни (посмертно) Дичко Івану Петровичу
Автор (ініціатор): Мартин-Дичко Оксана Володимирівна
Дата оприлюднення: 10 березня 2026
Шановний пане Президенте України!
Просимо Вас, розглянути петицію, щодо присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) Дичку Івану Петровичу — мужньому воїну, який віддав своє життя за незалежність і територіальну цілісність України.
Дичко Іван Петрович, народився 7 червня 1982 року. 24 квітня 2024 року був призваний на військову службу Третім відділом Львівського району територіального центру комплектування та соціальної підтримки на посаду кулеметника 3 відділення охорони, 2 взводу охорони, 1 батальйону охорони військової частини Т0910.
Бойове навчання проходив у Волинській області на базі «Прикордонник». Іван відповідально ставився до підготовки, розуміючи всю складність і небезпеку служби в умовах повномасштабної війни.
З 2 червня 2024 року брав участь у заходах із забезпечення оборони України та захисту її державного суверенітету, перебуваючи на посаді старшого стрільця військової частини Т2980 59 окремої мотопіхотної бригади, 11 батальйону, 1 роти в районі населеного пункту Первомайськ Донецької області.
8 червня 2024 року Іван вирушив на бойову позицію у Покровському районі поблизу населеного пункту Карлівка Донецької області. Він виконував завдання із захисту Вітчизни, проявляючи витримку, відповідальність та вірність військовій присязі.
3 липня 2024 року під час виконання бойового завдання загинув внаслідок снайперського обстрілу противника.
Іван Дичко був не лише відважним воїном, а й людиною великого серця. Він був люблячим чоловіком, турботливим батьком і вдячним сином, який щиро любив своїх батьків. Односельчани згадують його як доброго, щирого, активного та небайдужого чоловіка, який завжди відгукувався на прохання про допомогу. Його життєва позиція — підтримувати, захищати, допомагати — повністю проявилася і на фронті.
Своєю службою та самопожертвою Іван Дичко засвідчив вірність українському народові та готовність до останнього подиху боронити державу. Його загибель є тяжкою втратою для родини, громади та всієї України.
З огляду на проявлену мужність, відданість військовому обов’язку та самопожертву в боротьбі за свободу й незалежність України, просимо присвоїти Дичку Івану Петровичу звання «Герой України» (посмертно).
Вічна пам’ять і шана Захиснику України.
Просимо Вас, розглянути петицію, щодо присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) Дичку Івану Петровичу — мужньому воїну, який віддав своє життя за незалежність і територіальну цілісність України.
Дичко Іван Петрович, народився 7 червня 1982 року. 24 квітня 2024 року був призваний на військову службу Третім відділом Львівського району територіального центру комплектування та соціальної підтримки на посаду кулеметника 3 відділення охорони, 2 взводу охорони, 1 батальйону охорони військової частини Т0910.
Бойове навчання проходив у Волинській області на базі «Прикордонник». Іван відповідально ставився до підготовки, розуміючи всю складність і небезпеку служби в умовах повномасштабної війни.
З 2 червня 2024 року брав участь у заходах із забезпечення оборони України та захисту її державного суверенітету, перебуваючи на посаді старшого стрільця військової частини Т2980 59 окремої мотопіхотної бригади, 11 батальйону, 1 роти в районі населеного пункту Первомайськ Донецької області.
8 червня 2024 року Іван вирушив на бойову позицію у Покровському районі поблизу населеного пункту Карлівка Донецької області. Він виконував завдання із захисту Вітчизни, проявляючи витримку, відповідальність та вірність військовій присязі.
3 липня 2024 року під час виконання бойового завдання загинув внаслідок снайперського обстрілу противника.
Іван Дичко був не лише відважним воїном, а й людиною великого серця. Він був люблячим чоловіком, турботливим батьком і вдячним сином, який щиро любив своїх батьків. Односельчани згадують його як доброго, щирого, активного та небайдужого чоловіка, який завжди відгукувався на прохання про допомогу. Його життєва позиція — підтримувати, захищати, допомагати — повністю проявилася і на фронті.
Своєю службою та самопожертвою Іван Дичко засвідчив вірність українському народові та готовність до останнього подиху боронити державу. Його загибель є тяжкою втратою для родини, громади та всієї України.
З огляду на проявлену мужність, відданість військовому обов’язку та самопожертву в боротьбі за свободу й незалежність України, просимо присвоїти Дичку Івану Петровичу звання «Герой України» (посмертно).
Вічна пам’ять і шана Захиснику України.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Татаренко Світлана Анатоліївна
10 червня 2026
2.
Полтавська Тетяна Василівна
10 червня 2026
3.
Письменна Олена Володимирівна
10 червня 2026
4.
Бойчук Олександра Іванівна
10 червня 2026
5.
Корабельська Анна Анатоліївна
10 червня 2026
6.
Семанюк Віта Зеновіївна
10 червня 2026
7.
Костюк Тетяна Володимирівна
10 червня 2026
8.
Власенко Діана Євгенівна
10 червня 2026
9.
Лаврик Андріана Андріївна
10 червня 2026
10.
Чорноплеча Аліна Вікторівна
10 червня 2026
11.
Валько Олег Богданович
09 червня 2026
12.
Хомич Марія Олександрівна
09 червня 2026
13.
Саковець Марія Віталіївна
09 червня 2026
14.
Денисенко Світлана Валеріївна
09 червня 2026
15.
Гринь Надія Олександрівна
09 червня 2026
16.
Широка Наталія Володимирівна
09 червня 2026
17.
Косенко Вікторія Вікторівна
09 червня 2026
18.
Ткачук Валерія Валеріївна
09 червня 2026
19.
Затящук Анастасія Сергіївна
09 червня 2026
20.
Ященко Наталія Леонідівна
09 червня 2026
21.
Шкрабій Марія Андріївна
09 червня 2026
22.
Марцук Наталія Вікторівна
09 червня 2026
23.
Панасюк Надія Петрівна
09 червня 2026
24.
Кузьменко Юлія Сергіївна
09 червня 2026
25.
Чижовська Надія Тадеівна
09 червня 2026
26.
Божик Марія Володимирівна
09 червня 2026
27.
Цупа Юлія Олександрівна
09 червня 2026
28.
Жукевич Ірина Петрівна
09 червня 2026
29.
Блудова Валентина Григорівна
09 червня 2026
30.
Курта Анна Сергіївна
09 червня 2026