Присвоєння почесного звання Героя України Харченку Сергію Анатолійовичу

*ПЕТИЦІЯ*

​Пане Президенте!

​Просимо Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) старшому солдату Харченку Сергію Анатолійовичу (03.05.1981 р.н.), навіднику механізованого відділення 17-ї окремої важкої механізованої бригади (військова частина А3283).

​Сергій Анатолійович був людиною високих моральних принципів. З перших днів повномасштабного вторгнення він не залишився осторонь, активно займаючись волонтерською діяльністю та допомагаючи Збройним Силам України. У березні 2024 року він свідомо обрав шлях воїна та був мобілізований до лав ЗСУ.

*Бойовий шлях:*

​Сергій виконував бойові завдання на найгарячіших напрямках, зокрема на Харківщині та у Курській області. Згідно з офіційним поданням командування, він зарекомендував себе як винятково дисциплінований, мужній та професійний боєць.

*Особливі заслуги та героїчний вчинок:*

● Стратегічна ініціатива: 1 жовтня 2024 року Сергій очолив операцію із захоплення ворожих засобів зв'язку. Ризикуючи життям, він здобув 10 портативних радіопристроїв противника, що дозволило нашим підрозділам протягом кількох місяців отримувати цінні розвідувальні дані.

● Мужність під вогнем: 2 жовтня 2024 року, попри отримане кульове поранення, він доклав максимум зусиль для виконання основного завдання, чим сприяв успішним діям свого підрозділу в ході операції.

● Жертовність: 4 жовтня 2024 року, під час евакуації, перебуваючи у критичному фізичному стані, Сергій до останнього допомагав іншим пораненим побратимам завантажитися в евакуаційний засіб, ставлячи життя побратимів вище за власне.

На жаль, 7 жовтня 2024 року серце Героя зупинилося в лікарні від отриманих поранень, несумісних із життям.

*Обґрунтування присвоєння звання Герой України:*

​Харченко Сергій Анатолійович віддав найдорожче — своє життя — за свободу і незалежність України. Його дії в районі н.п. Ольгівка Курської області безпосередньо вплинули на успіх операцій підрозділу. Він був представлений до ордена «За мужність» III ступеня, але масштаб його самопожертви та вчинки на полі бою, а також врятовані ним життя побратимів заслуговують на найвищу державну нагороду.

*Особистість Героя:*

У Сергія Анатолійовича залишилися найрідніші люди, для яких він був опорою та сенсом життя: син, дружина, батьки та брат.

Син втратив не просто батька, а найкращого друга та наставника. Проте пам’ять про батька-Героя назавжди залишиться для сина найвищим прикладом незламності духу, любові до України та самопожертви. Він буде пишатися своїм батьком, який до останнього подиху стояв на захисті свободи нашої Батьківщини.

У цивільному житті Сергій був взірцем надійності та відповідальності. Це була надзвичайна людина — справжній патріот своєї держави та турботливий, люблячий батько. Його життєва позиція, чесність та відданість принципам виховували в оточуючих повагу та віру в краще майбутнє.

*Висновок:*

Присвоєння звання Героя України Сергію Харченку — це акт справедливості та вічної вдячності народу за його надлюдські зусилля та жертовність.

​Вічна пам’ять та слава Герою!
Слава Україні!