№22/261896-еп

Про присвоєння звання Герой України (посмертно) старшому лейтенанту Гулю Сергію Романовичу

Автор (ініціатор): Гуль Олександра Олександрівна
Дата оприлюднення: 16 березня 2026
Шановний пане Президенте!

Звертаємося до Вас із проханням присвоїти найвище державне звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (посмертно) старшому лейтенанту Гулю Сергію Романовичу, який віддав своє життя за Україну.

Сергій став на захист Батьківщини ще у 2016 році, під час проведення антитерористичної операції. З 20 лютого 2016 року по 19 вересня 2018 року він виконував бойові завдання у зоні АТО, обіймаючи посаду заступника командира 2-ї танкової роти з озброєння танкового батальйону. Відтоді його життя було нерозривно пов’язане із захистом України. У 2016 році отримав відзнаку Президента України «За участь в антитерористичній операції».

З початком повномасштабної війни Сергій продовжив боротьбу з російською агресією. З 26 листопада 2024 року у складі танкового батальйону 14 окремої механізованої бригади він брав безпосередню участь у бойових діях на території Харківської області, пліч-о-пліч із побратимами стримуючи ворога.

З березня 2025 року, перебуваючи в районах Куп’янська, Петропавлівки, Першотравневого та Вільшани, Сергій обіймав посаду начальника групи логістики штабу танкового батальйону. Завдяки його професіоналізму та відповідальності забезпечувалося безперебійне постачання підрозділу паливно-мастильними матеріалами, продовольством та іншими необхідними ресурсами. Це дозволяло підрозділам батальйону ефективно виконувати бойові завдання навіть у період активних наступальних дій противника.

Сергій також координував відновлення пошкоджених ворожими обстрілами приміщень та інженерних споруд штабу батальйону, завдяки чому робота підрозділу швидко відновлювалася навіть у складних бойових умовах.

З 16 липня 2025 року старший лейтенант Сергій Гуль обіймав посаду начальника групи персоналу танкового батальйону, де відповідально організовував роботу з особовим складом, контролював кадрові процеси та допомагав військовослужбовцям у вирішенні службових питань.

З 10 листопада 2025 року, перебуваючи у складі ротно-тактичної групи 14 ОМБр, старший лейтенант Сергій Гуль координував взаємодію бойових підрозділів і груп тактичної групи з командуванням та управлінням батальйону під час виконання бойових і спеціальних завдань, забезпечуючи злагоджену роботу підрозділів у складних бойових умовах.

Окрім виконання службових обов’язків, Сергій завжди дбав про своїх побратимів. Він організовував волонтерські збори, щоб забезпечити підрозділ необхідним обладнанням. Завдяки його ініціативі військові отримували Starlink(и), генератори, зарядні станції, павербанки, квадроцикл для виконання бойових завдань, а також екскаватор, який дозволив оперативно облаштовувати фортифікаційні споруди та укріплення для захисту особового складу.

Старший лейтенант Гуль Сергій дуже не хотів, щоб його називали штабним офіцером, тому завжди брався до будь-якої роботи. Він неодноразово ризикував власним життям, рятуючи поранених побратимів з-під ворожих обстрілів. Сергій витягував їх із небезпеки, даючи їм шанс і надалі захищати Батьківщину та свої сімʼї.

14 лютого 2026 року в районі населеного пункту Петропавлівка Харківської області збройні формування російської федерації здійснили артилерійський обстріл командно-спостережного пункту ротно-тактичної групи танкового батальйону. Внаслідок вибуху старший лейтенант Сергій Романович Гуль загинув на місці, до останнього подиху виконуючи свій військовий обов’язок.

За проявлену мужність та віддану службу він був нагороджений відзнакою Президента України «ЗА ОБОРОНУ УКРАЇНИ» і почесними нагрудними знаками — «Відзнака командира 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого» та «Відзнакою командира танкового батальйону 14-ї ОМБр».


Сергій Гуль багато років захищав Україну — ще з часів АТО — і до останнього подиху залишався вірним військовій присязі, своїм побратимам та українському народові. Він віддав за Україну найцінніше — своє життя.

Від імені дружини, маленького сина, рідних, друзів та бойових побратимів від щирого серця просимо гідно вшанувати пам’ять старшого лейтенанта Сергія Романовича Гуля та присвоїти йому найвище державне звання — Герой України (посмертно).

Вічна пам’ять і шана Герою.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Шнайдер Ольга Романівна
16 березня 2026
2.
Назарук Іванна Іванівна
16 березня 2026
3.
Киричко Арсентій Сергійович
16 березня 2026
4.
Лескович Анна Володимирівна
16 березня 2026
5.
Осіюк Дмитро Васильович
16 березня 2026
6.
Зеленська Вікторія Олександрівна
16 березня 2026
7.
Юхимчук Ірина Ігорівна
16 березня 2026
8.
Свиридюк Дарина Ігорівна
16 березня 2026
9.
Кукурудза Вікторія Олегівна
16 березня 2026
10.
Мунтіян Юлія Василівна
16 березня 2026
11.
Жеребецька Тетяна Юріївна
16 березня 2026
12.
Глошардін Віталій Юрійович
16 березня 2026
13.
Хоптяна Дарина Олегівна
16 березня 2026
14.
Нікітіна Юлія Анатоліївна
16 березня 2026
15.
Дворська Вікторія Віталіївна
16 березня 2026
16.
Кудря Оксана Іванівна
16 березня 2026
17.
Михайлевська Катерина Ігорівна
16 березня 2026
18.
Румовська Оксана Миколаївна
16 березня 2026
19.
Хоптяний Віталій Вікторович
16 березня 2026
20.
Молибог Віталій Вікторович
16 березня 2026
21.
Осипова Галина Юріївна
16 березня 2026
22.
Чуніхіна Оксана Леонідівна
16 березня 2026
23.
Олексюк Марія Василівна
16 березня 2026
24.
Обідник Ірина Юріївна
16 березня 2026
25.
Врабіє Анна Вячеславівна
16 березня 2026
26.
Пінкевич Анастасія Юріївна
16 березня 2026
27.
Омельницька Вікторія Леонідівна
16 березня 2026
28.
Каратаєва Аліса Дмитрівна
16 березня 2026
29.
Савлук Юлія Геннадіївна
16 березня 2026
30.
Конарська Уляна Григорівна
16 березня 2026
620
голосів з 25000
необхідних
Статус: Триває збір підписів
Залишилося 92 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.