№22/261900-еп
Присвоїти звання Герой України (посмертно) солдату Яцентюку Віталію Руслановичу
Автор (ініціатор): Поліщук Людмила Василівна
Дата оприлюднення: 16 березня 2026
Шановний пане Президенте України!
Прошу Вас розглянути питання щодо присвоєння найвищого державного звання Герой України (посмертно) солдату Яцентюку Віталію Руслановичу, який загинув 21 січня 2026 року під час виконання бойового завдання,пов'язаного із захистом Батьківщини, відданий військовій присязі на вірність українського народу, захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України, під час бойового завдання на вогневій позиції поблизу населеного пункту Костянтинівка Краматорського району Донецької області.
Яценюк Віталій Русланович вступив до лав Збройних сил України 06 листопада 2024 року, добровільно ставши на захист Батьківщини в час повномасштабної війни.Після мобілізації проходив військову підготовку, зокрема навчання у військовій частині А3211,селі Старичі Львівської області, де здобув необхідні знання та навички для виконання бойових завдань. Після завершення підготовки продовжив службу у складі однієї з військових частин Збройних сил України.
14 лютого 2025 року Яценюка Віталія Руслановича було переведено до складу військової частини А4977. Після переведення він продовжив проходити військову службу, виконуючи бойові завдання із захисту територіальної цілісності України. Під час проходження служби він отримав посвідчення учасника бойових дій. Пізніше, 18 травня 2025 року був переведений у військову частину А5003,на посаду оператора дронів,де і проходив службу до кінця.
У Яценюка Віталія Руслановича залишилися мама Ірина, бабуся,дідусь, тітка та дядько. Для своєї родини він був люблячим сином,онуком, племінником, надійною опорою та прикладом мужності, відповідальності й безмежної любові.
Ціною власного життя він виконав свій військовий обов'язок перед Україною та українським народом. Його подвиг є прикладом справжнього героїзму, самопожертви та вірності військовій присязі.
Присвоєння Яцентюку Віталію Руслановичу звання Герой України (посмертно) стане справедливим вшануванням його подвигу, проявом глибокої державної вдячності та збереження пам'яті про Захисника України для майбутніх поколінь.
Вічна пам'ять і слава Герою України.
Прошу Вас розглянути питання щодо присвоєння найвищого державного звання Герой України (посмертно) солдату Яцентюку Віталію Руслановичу, який загинув 21 січня 2026 року під час виконання бойового завдання,пов'язаного із захистом Батьківщини, відданий військовій присязі на вірність українського народу, захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України, під час бойового завдання на вогневій позиції поблизу населеного пункту Костянтинівка Краматорського району Донецької області.
Яценюк Віталій Русланович вступив до лав Збройних сил України 06 листопада 2024 року, добровільно ставши на захист Батьківщини в час повномасштабної війни.Після мобілізації проходив військову підготовку, зокрема навчання у військовій частині А3211,селі Старичі Львівської області, де здобув необхідні знання та навички для виконання бойових завдань. Після завершення підготовки продовжив службу у складі однієї з військових частин Збройних сил України.
14 лютого 2025 року Яценюка Віталія Руслановича було переведено до складу військової частини А4977. Після переведення він продовжив проходити військову службу, виконуючи бойові завдання із захисту територіальної цілісності України. Під час проходження служби він отримав посвідчення учасника бойових дій. Пізніше, 18 травня 2025 року був переведений у військову частину А5003,на посаду оператора дронів,де і проходив службу до кінця.
У Яценюка Віталія Руслановича залишилися мама Ірина, бабуся,дідусь, тітка та дядько. Для своєї родини він був люблячим сином,онуком, племінником, надійною опорою та прикладом мужності, відповідальності й безмежної любові.
Ціною власного життя він виконав свій військовий обов'язок перед Україною та українським народом. Його подвиг є прикладом справжнього героїзму, самопожертви та вірності військовій присязі.
Присвоєння Яцентюку Віталію Руслановичу звання Герой України (посмертно) стане справедливим вшануванням його подвигу, проявом глибокої державної вдячності та збереження пам'яті про Захисника України для майбутніх поколінь.
Вічна пам'ять і слава Герою України.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Близнюк Микола Миколайович
16 червня 2026
2.
Дирибян-Дика Катерина Сергіївна
16 червня 2026
3.
Столярова Лідія Максимівна
15 червня 2026
4.
Шинкарик Наталія Василівна
15 червня 2026
5.
Сергійчук Ольга Геннадіївна
15 червня 2026
6.
Богданова Юлія Юріївна
15 червня 2026
7.
Гребень Софія Олегівна
15 червня 2026
8.
Луканюк Василь Васильович
15 червня 2026
9.
Смик Віталія Віталіївна
15 червня 2026
10.
Вдовіченко Лариса Юріївна
15 червня 2026
11.
Сич Богдана Валеріївна
15 червня 2026
12.
Граб Зоряна Теодорівна
15 червня 2026
13.
Бернацька Наталія Юріївна
15 червня 2026
14.
Сириця Наталія Віталіївна
15 червня 2026
15.
Калічак Роман Юрійович
15 червня 2026
16.
Шупляк Христина Василівна
15 червня 2026
17.
Казанок Тетяна Олександрівна
15 червня 2026
18.
Семенюк-Пацаманюк Тетяна Іванівна
15 червня 2026
19.
Гузь Ганна Іванівна
15 червня 2026
20.
Кулібаба Валентина Анатоліївна
15 червня 2026
21.
Ібрагімова Наргіз Вілаятівна
15 червня 2026
22.
Воскобойник Любов Юріївна
15 червня 2026
23.
Кривенко Катерина Павлівна
15 червня 2026
24.
Синдюк Віталій Володимирович
15 червня 2026
25.
Кривонос Вікторія Анатоліївна
15 червня 2026
26.
Турега Роман Васильович
15 червня 2026
27.
Макотерська Катерина Олексіївна
14 червня 2026
28.
Гуляк Інеса Валеріївна
14 червня 2026
29.
Коваль Оксана Мар'янівна
14 червня 2026
30.
Пиріжок Людмила Іванівна
14 червня 2026