№22/261900-еп
Присвоїти звання Герой України (посмертно) солдату Яцентюку Віталію Руслановичу
Автор (ініціатор): Поліщук Людмила Василівна
Дата оприлюднення: 16 березня 2026
Шановний пане Президенте України!
Прошу Вас розглянути питання щодо присвоєння найвищого державного звання Герой України (посмертно) солдату Яцентюку Віталію Руслановичу, який загинув 21 січня 2026 року під час виконання бойового завдання,пов'язаного із захистом Батьківщини, відданий військовій присязі на вірність українського народу, захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України, під час бойового завдання на вогневій позиції поблизу населеного пункту Костянтинівка Краматорського району Донецької області.
Яценюк Віталій Русланович вступив до лав Збройних сил України 06 листопада 2024 року, добровільно ставши на захист Батьківщини в час повномасштабної війни.Після мобілізації проходив військову підготовку, зокрема навчання у військовій частині А3211,селі Старичі Львівської області, де здобув необхідні знання та навички для виконання бойових завдань. Після завершення підготовки продовжив службу у складі однієї з військових частин Збройних сил України.
14 лютого 2025 року Яценюка Віталія Руслановича було переведено до складу військової частини А4977. Після переведення він продовжив проходити військову службу, виконуючи бойові завдання із захисту територіальної цілісності України. Під час проходження служби він отримав посвідчення учасника бойових дій. Пізніше, 18 травня 2025 року був переведений у військову частину А5003,на посаду оператора дронів,де і проходив службу до кінця.
У Яценюка Віталія Руслановича залишилися мама Ірина, бабуся,дідусь, тітка та дядько. Для своєї родини він був люблячим сином,онуком, племінником, надійною опорою та прикладом мужності, відповідальності й безмежної любові.
Ціною власного життя він виконав свій військовий обов'язок перед Україною та українським народом. Його подвиг є прикладом справжнього героїзму, самопожертви та вірності військовій присязі.
Присвоєння Яцентюку Віталію Руслановичу звання Герой України (посмертно) стане справедливим вшануванням його подвигу, проявом глибокої державної вдячності та збереження пам'яті про Захисника України для майбутніх поколінь.
Вічна пам'ять і слава Герою України.
Прошу Вас розглянути питання щодо присвоєння найвищого державного звання Герой України (посмертно) солдату Яцентюку Віталію Руслановичу, який загинув 21 січня 2026 року під час виконання бойового завдання,пов'язаного із захистом Батьківщини, відданий військовій присязі на вірність українського народу, захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України, під час бойового завдання на вогневій позиції поблизу населеного пункту Костянтинівка Краматорського району Донецької області.
Яценюк Віталій Русланович вступив до лав Збройних сил України 06 листопада 2024 року, добровільно ставши на захист Батьківщини в час повномасштабної війни.Після мобілізації проходив військову підготовку, зокрема навчання у військовій частині А3211,селі Старичі Львівської області, де здобув необхідні знання та навички для виконання бойових завдань. Після завершення підготовки продовжив службу у складі однієї з військових частин Збройних сил України.
14 лютого 2025 року Яценюка Віталія Руслановича було переведено до складу військової частини А4977. Після переведення він продовжив проходити військову службу, виконуючи бойові завдання із захисту територіальної цілісності України. Під час проходження служби він отримав посвідчення учасника бойових дій. Пізніше, 18 травня 2025 року був переведений у військову частину А5003,на посаду оператора дронів,де і проходив службу до кінця.
У Яценюка Віталія Руслановича залишилися мама Ірина, бабуся,дідусь, тітка та дядько. Для своєї родини він був люблячим сином,онуком, племінником, надійною опорою та прикладом мужності, відповідальності й безмежної любові.
Ціною власного життя він виконав свій військовий обов'язок перед Україною та українським народом. Його подвиг є прикладом справжнього героїзму, самопожертви та вірності військовій присязі.
Присвоєння Яцентюку Віталію Руслановичу звання Герой України (посмертно) стане справедливим вшануванням його подвигу, проявом глибокої державної вдячності та збереження пам'яті про Захисника України для майбутніх поколінь.
Вічна пам'ять і слава Герою України.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Лескович Анна Володимирівна
16 березня 2026
2.
Стрепко Маргарита Сергіївна
16 березня 2026
3.
Глошардін Віталій Юрійович
16 березня 2026
4.
Галушко Галина Миколаївна
16 березня 2026
5.
Мажаренко Ольга Степанівна
16 березня 2026
6.
Нікітіна Юлія Анатоліївна
16 березня 2026
7.
Дворська Вікторія Віталіївна
16 березня 2026
8.
Кудря Оксана Іванівна
16 березня 2026
9.
Гура Олена Валеріївна
16 березня 2026
10.
Лихман Максим Сергійович
16 березня 2026
11.
Іванчук Тетяна Геннадіївна
16 березня 2026
12.
Дущинська Марія Ярославівна
16 березня 2026
13.
Молибог Віталій Вікторович
16 березня 2026
14.
Осипова Галина Юріївна
16 березня 2026
15.
Федорик Каміла Богданівна
16 березня 2026
16.
Чуніхіна Оксана Леонідівна
16 березня 2026
17.
Врабіє Анна Вячеславівна
16 березня 2026
18.
Лоскутова Тетяна Леонідівна
16 березня 2026
19.
Омельницька Вікторія Леонідівна
16 березня 2026
20.
Черниченко Вікторія Олегівна
16 березня 2026
21.
Прибила Марія Михайлівна
16 березня 2026
22.
Равлюк Андрій Володимирович
16 березня 2026
23.
Величко Світлана Петрівна
16 березня 2026
24.
Конарська Уляна Григорівна
16 березня 2026
25.
Романюк Богдана Вадимівна
16 березня 2026
26.
Грищук Галина Федорівна
16 березня 2026
27.
Федів Вікторія Андріївна
16 березня 2026
28.
Порубалюк Тарас Романович
16 березня 2026
29.
Калашникова Катерина Іванівна
16 березня 2026
30.
Рябоконь Світлана Григорівна
16 березня 2026
350
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 92 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.