№22/261948-еп
Пане Президенте! Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) солдату Збройних Сил України Крупачу Михайлу Романовичу.
Автор (ініціатор): Крупач Христина Романівна
Дата оприлюднення: 17 березня 2026
Пане Президенте! Звертаюся до Вас із проханням присвоїти найвищу державну нагороду — звання Героя України (посмертно) — солдату Крупачу Михайлу Романовичу (13.02.1993 – 05.02.2026), який мужньо боронив нашу державу у складі 82-ї окремої десантно-штурмової Буковинської бригади (в/ч А2582).
Михайло народився та проживав у селі Сердиця Львівської області. Тут він здобув базову загальну середню освіту в місцевому НВК. У цивільному житті Михайло працював у лісовому господарстві. Він надзвичайно тонко відчував природу, дбайливо доглядав за лісом та дуже любив тварин, особливо собак. Його знали як щиру, привітну людину та душу компанії. Михайло завжди першим приходив на допомогу кожному, хто опинявся у біді.
З перших днів повномасштабного вторгнення він не залишився осторонь захисту рідного краю: брав активну участь в обороні своєї громади, чергуючи на блокпостах. 9 листопада 2025 року Михайло був призваний до лав Збройних Сил України.
Він проходив службу на посаді кулеметника 3-го десантно-штурмового відділення 3-го десантно-штурмового взводу 2-ї десантно-штурмової роти 1-го десантно-штурмового батальйону. Михайло був відданим другом та надійним побратимом, який понад усе вірив у перемогу України.
Найбільшим сенсом життя для Михайла була його маленька донечка Вікторія-Єлизавета. Він називав її своїм «промінчиком» і жив заради її щасливого майбутнього. Саме любов до своєї дитини та прагнення захистити її від жахів війни вели його вперед у найзапекліших боях.
5 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Привілля Синельниківського району Дніпропетровської області Михайло загинув. Він до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та українському народові.
За жертовне служіння Михайло був нагороджений пам’ятним нагрудним знаком «Честь і Батьківщина» (посмертно). У Героя залишилися донечка, батьки, брати та сестри.
Присвоєння Михайлу Крупачу звання Героя України стане виявом найвищої вдячності держави за його самопожертву та вічним вшануванням пам’яті люблячого батька, сина і справжнього воїна.
Вічна слава Герою!
Слава Україні!
Михайло народився та проживав у селі Сердиця Львівської області. Тут він здобув базову загальну середню освіту в місцевому НВК. У цивільному житті Михайло працював у лісовому господарстві. Він надзвичайно тонко відчував природу, дбайливо доглядав за лісом та дуже любив тварин, особливо собак. Його знали як щиру, привітну людину та душу компанії. Михайло завжди першим приходив на допомогу кожному, хто опинявся у біді.
З перших днів повномасштабного вторгнення він не залишився осторонь захисту рідного краю: брав активну участь в обороні своєї громади, чергуючи на блокпостах. 9 листопада 2025 року Михайло був призваний до лав Збройних Сил України.
Він проходив службу на посаді кулеметника 3-го десантно-штурмового відділення 3-го десантно-штурмового взводу 2-ї десантно-штурмової роти 1-го десантно-штурмового батальйону. Михайло був відданим другом та надійним побратимом, який понад усе вірив у перемогу України.
Найбільшим сенсом життя для Михайла була його маленька донечка Вікторія-Єлизавета. Він називав її своїм «промінчиком» і жив заради її щасливого майбутнього. Саме любов до своєї дитини та прагнення захистити її від жахів війни вели його вперед у найзапекліших боях.
5 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Привілля Синельниківського району Дніпропетровської області Михайло загинув. Він до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та українському народові.
За жертовне служіння Михайло був нагороджений пам’ятним нагрудним знаком «Честь і Батьківщина» (посмертно). У Героя залишилися донечка, батьки, брати та сестри.
Присвоєння Михайлу Крупачу звання Героя України стане виявом найвищої вдячності держави за його самопожертву та вічним вшануванням пам’яті люблячого батька, сина і справжнього воїна.
Вічна слава Герою!
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Ковба Галина Іванівна
08 червня 2026
2.
Долобан Наталія Дем'янівна
08 червня 2026
3.
Кайзер Любов Віталіївна
08 червня 2026
4.
Решетняк Христина Андріївна
07 червня 2026
5.
Шуплат Марія Василівна
07 червня 2026
6.
Молчанова Ольга Леонідівна
07 червня 2026
7.
Оснік Валентина Михайлівна
07 червня 2026
8.
Капінос Поліна Олександрівна
07 червня 2026
9.
Масло Тетяна Павлівна
07 червня 2026
10.
Лапіга Ольга Олександрівна
07 червня 2026
11.
Турчак Лілія Володимирівна
07 червня 2026
12.
Пацелюк Світлана Євгеніївна
07 червня 2026
13.
Чаркіна Оксана Анатоліївна
07 червня 2026
14.
Зикіна Ірина Ігорівна
07 червня 2026
15.
Музичка Олеся Ігорівна
07 червня 2026
16.
Сивак Ольга Андріївна
07 червня 2026
17.
Ковальчук Ірина Вікторівна
07 червня 2026
18.
Ворона Катерина Євгенівна
07 червня 2026
19.
Тураш Христина Петрівна
07 червня 2026
20.
Климко Галина Михайлівна
07 червня 2026
21.
Діда Галина Анатоліївна
07 червня 2026
22.
Моцева Юлія Олексіївна
07 червня 2026
23.
Фучко Світлана Василівна
07 червня 2026
24.
Колосівська Любов Володимирівна
07 червня 2026
25.
Гуменюк Юлія Степанівна
07 червня 2026
26.
Пиріжок Людмила Іванівна
07 червня 2026
27.
Круліковська Ірина Семенівна
07 червня 2026
28.
Кияшко Оксана Іванівна
07 червня 2026
29.
Мотовиліна Олена Анатоліївна
07 червня 2026
30.
Лоневська Олена Тарасівна
07 червня 2026
3270
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 10 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.