№22/261948-еп
Пане Президенте! Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) солдату Збройних Сил України Крупачу Михайлу Романовичу.
Автор (ініціатор): Крупач Христина Романівна
Дата оприлюднення: 17 березня 2026
Пане Президенте! Звертаюся до Вас із проханням присвоїти найвищу державну нагороду — звання Героя України (посмертно) — солдату Крупачу Михайлу Романовичу (13.02.1993 – 05.02.2026), який мужньо боронив нашу державу у складі 82-ї окремої десантно-штурмової Буковинської бригади (в/ч А2582).
Михайло народився та проживав у селі Сердиця Львівської області. Тут він здобув базову загальну середню освіту в місцевому НВК. У цивільному житті Михайло працював у лісовому господарстві. Він надзвичайно тонко відчував природу, дбайливо доглядав за лісом та дуже любив тварин, особливо собак. Його знали як щиру, привітну людину та душу компанії. Михайло завжди першим приходив на допомогу кожному, хто опинявся у біді.
З перших днів повномасштабного вторгнення він не залишився осторонь захисту рідного краю: брав активну участь в обороні своєї громади, чергуючи на блокпостах. 9 листопада 2025 року Михайло був призваний до лав Збройних Сил України.
Він проходив службу на посаді кулеметника 3-го десантно-штурмового відділення 3-го десантно-штурмового взводу 2-ї десантно-штурмової роти 1-го десантно-штурмового батальйону. Михайло був відданим другом та надійним побратимом, який понад усе вірив у перемогу України.
Найбільшим сенсом життя для Михайла була його маленька донечка Вікторія-Єлизавета. Він називав її своїм «промінчиком» і жив заради її щасливого майбутнього. Саме любов до своєї дитини та прагнення захистити її від жахів війни вели його вперед у найзапекліших боях.
5 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Привілля Синельниківського району Дніпропетровської області Михайло загинув. Він до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та українському народові.
За жертовне служіння Михайло був нагороджений пам’ятним нагрудним знаком «Честь і Батьківщина» (посмертно). У Героя залишилися донечка, батьки, брати та сестри.
Присвоєння Михайлу Крупачу звання Героя України стане виявом найвищої вдячності держави за його самопожертву та вічним вшануванням пам’яті люблячого батька, сина і справжнього воїна.
Вічна слава Герою!
Слава Україні!
Михайло народився та проживав у селі Сердиця Львівської області. Тут він здобув базову загальну середню освіту в місцевому НВК. У цивільному житті Михайло працював у лісовому господарстві. Він надзвичайно тонко відчував природу, дбайливо доглядав за лісом та дуже любив тварин, особливо собак. Його знали як щиру, привітну людину та душу компанії. Михайло завжди першим приходив на допомогу кожному, хто опинявся у біді.
З перших днів повномасштабного вторгнення він не залишився осторонь захисту рідного краю: брав активну участь в обороні своєї громади, чергуючи на блокпостах. 9 листопада 2025 року Михайло був призваний до лав Збройних Сил України.
Він проходив службу на посаді кулеметника 3-го десантно-штурмового відділення 3-го десантно-штурмового взводу 2-ї десантно-штурмової роти 1-го десантно-штурмового батальйону. Михайло був відданим другом та надійним побратимом, який понад усе вірив у перемогу України.
Найбільшим сенсом життя для Михайла була його маленька донечка Вікторія-Єлизавета. Він називав її своїм «промінчиком» і жив заради її щасливого майбутнього. Саме любов до своєї дитини та прагнення захистити її від жахів війни вели його вперед у найзапекліших боях.
5 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Привілля Синельниківського району Дніпропетровської області Михайло загинув. Він до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та українському народові.
За жертовне служіння Михайло був нагороджений пам’ятним нагрудним знаком «Честь і Батьківщина» (посмертно). У Героя залишилися донечка, батьки, брати та сестри.
Присвоєння Михайлу Крупачу звання Героя України стане виявом найвищої вдячності держави за його самопожертву та вічним вшануванням пам’яті люблячого батька, сина і справжнього воїна.
Вічна слава Герою!
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Ільків Ірина Ярославівна
02 травня 2026
2.
Давиденко Лідія Володимирівна
02 травня 2026
3.
Гиндиляк Олександра Іванівна
02 травня 2026
4.
Баранова Віра Миколаївна
02 травня 2026
5.
Кузюк Дмитро Михайлович
02 травня 2026
6.
Хлистік Любов Григорівна
01 травня 2026
7.
Опанасенко Світлана Миколаївна
01 травня 2026
8.
Срогий Сергій Михайлович
01 травня 2026
9.
Срога Ірина Михайлівна
01 травня 2026
10.
Мусієнко Ірина Леонідівна
01 травня 2026
11.
Реброва Юлія Олександрівна
01 травня 2026
12.
Цвелих Анастасія Олександрівна
01 травня 2026
13.
Кривоухова Наталія Миколаївна
01 травня 2026
14.
Федотова Наталія Василівна
01 травня 2026
15.
Романович Іона Миколаївна
30 квітня 2026
16.
Соболєва Алла Вікторівна
30 квітня 2026
17.
Колесняк Валентина Олександрівна
30 квітня 2026
18.
Веремчук Тетяна Анатоліївна
30 квітня 2026
19.
Захарко Ольга Михайлівна
30 квітня 2026
20.
Бойчук Василина Павлівна
30 квітня 2026
21.
Боднар Оксана Миколаївна
30 квітня 2026
22.
Калинович-Мазепа Наталія Ігорівна
30 квітня 2026
23.
Александрова Валентина Леонідівна
30 квітня 2026
24.
Титенко Валентина Олексіївна
30 квітня 2026
25.
Баранова Любов Юріївна
30 квітня 2026
26.
Шентюрк Тетяна Петрівна
30 квітня 2026
27.
Єремян Наталія Анатоліївна
29 квітня 2026
28.
Савчик Яна Анатоліївна
29 квітня 2026
29.
Солоха Діана Віталіївна
29 квітня 2026
30.
Тібєйкіна Людмила Петрівна
29 квітня 2026
2809
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 47 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.