№22/261948-еп
Пане Президенте! Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) солдату Збройних Сил України Крупачу Михайлу Романовичу.
Автор (ініціатор): Крупач Христина Романівна
Дата оприлюднення: 17 березня 2026
Пане Президенте! Звертаюся до Вас із проханням присвоїти найвищу державну нагороду — звання Героя України (посмертно) — солдату Крупачу Михайлу Романовичу (13.02.1993 – 05.02.2026), який мужньо боронив нашу державу у складі 82-ї окремої десантно-штурмової Буковинської бригади (в/ч А2582).
Михайло народився та проживав у селі Сердиця Львівської області. Тут він здобув базову загальну середню освіту в місцевому НВК. У цивільному житті Михайло працював у лісовому господарстві. Він надзвичайно тонко відчував природу, дбайливо доглядав за лісом та дуже любив тварин, особливо собак. Його знали як щиру, привітну людину та душу компанії. Михайло завжди першим приходив на допомогу кожному, хто опинявся у біді.
З перших днів повномасштабного вторгнення він не залишився осторонь захисту рідного краю: брав активну участь в обороні своєї громади, чергуючи на блокпостах. 9 листопада 2025 року Михайло був призваний до лав Збройних Сил України.
Він проходив службу на посаді кулеметника 3-го десантно-штурмового відділення 3-го десантно-штурмового взводу 2-ї десантно-штурмової роти 1-го десантно-штурмового батальйону. Михайло був відданим другом та надійним побратимом, який понад усе вірив у перемогу України.
Найбільшим сенсом життя для Михайла була його маленька донечка Вікторія-Єлизавета. Він називав її своїм «промінчиком» і жив заради її щасливого майбутнього. Саме любов до своєї дитини та прагнення захистити її від жахів війни вели його вперед у найзапекліших боях.
5 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Привілля Синельниківського району Дніпропетровської області Михайло загинув. Він до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та українському народові.
За жертовне служіння Михайло був нагороджений пам’ятним нагрудним знаком «Честь і Батьківщина» (посмертно). У Героя залишилися донечка, батьки, брати та сестри.
Присвоєння Михайлу Крупачу звання Героя України стане виявом найвищої вдячності держави за його самопожертву та вічним вшануванням пам’яті люблячого батька, сина і справжнього воїна.
Вічна слава Герою!
Слава Україні!
Михайло народився та проживав у селі Сердиця Львівської області. Тут він здобув базову загальну середню освіту в місцевому НВК. У цивільному житті Михайло працював у лісовому господарстві. Він надзвичайно тонко відчував природу, дбайливо доглядав за лісом та дуже любив тварин, особливо собак. Його знали як щиру, привітну людину та душу компанії. Михайло завжди першим приходив на допомогу кожному, хто опинявся у біді.
З перших днів повномасштабного вторгнення він не залишився осторонь захисту рідного краю: брав активну участь в обороні своєї громади, чергуючи на блокпостах. 9 листопада 2025 року Михайло був призваний до лав Збройних Сил України.
Він проходив службу на посаді кулеметника 3-го десантно-штурмового відділення 3-го десантно-штурмового взводу 2-ї десантно-штурмової роти 1-го десантно-штурмового батальйону. Михайло був відданим другом та надійним побратимом, який понад усе вірив у перемогу України.
Найбільшим сенсом життя для Михайла була його маленька донечка Вікторія-Єлизавета. Він називав її своїм «промінчиком» і жив заради її щасливого майбутнього. Саме любов до своєї дитини та прагнення захистити її від жахів війни вели його вперед у найзапекліших боях.
5 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Привілля Синельниківського району Дніпропетровської області Михайло загинув. Він до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та українському народові.
За жертовне служіння Михайло був нагороджений пам’ятним нагрудним знаком «Честь і Батьківщина» (посмертно). У Героя залишилися донечка, батьки, брати та сестри.
Присвоєння Михайлу Крупачу звання Героя України стане виявом найвищої вдячності держави за його самопожертву та вічним вшануванням пам’яті люблячого батька, сина і справжнього воїна.
Вічна слава Герою!
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Кравченко Анастасія Олександрівна
17 червня 2026
2.
Терещенко Наталія Юріївна
17 червня 2026
3.
Косолапова Олена Юріївна
17 червня 2026
4.
Чопик Іванна Віталіївна
17 червня 2026
5.
Близнюк Микола Миколайович
17 червня 2026
6.
Дубович Тетяна Миколаївна
17 червня 2026
7.
Марцинкевич Леся Олександрівна
17 червня 2026
8.
Іванів Софія Іванівна
17 червня 2026
9.
Луковка Вікторія Петрівна
17 червня 2026
10.
Халявка Анна Олегівна
17 червня 2026
11.
Боберенко Юлія Євгенівна
17 червня 2026
12.
Ракоїд Анастасія Сергіївна
16 червня 2026
13.
Амельченко Інна Сергіївна
16 червня 2026
14.
Чупис Галина Вячеславівна
16 червня 2026
15.
Кириленко Тетяна Михайлівна
16 червня 2026
16.
Щур Ольга Василівна
16 червня 2026
17.
Драбич Діана Василівна
16 червня 2026
18.
Лисканич Іван Васильович
16 червня 2026
19.
Карпенко Анна Юріївна
16 червня 2026
20.
Яремко Мар'яна Володимирівна
16 червня 2026
21.
Богун Олена Іванівна
16 червня 2026
22.
Остапенко Тетяна Леонідівна
16 червня 2026
23.
Коханчик Віра Миколаївна
16 червня 2026
24.
Хуторна Лілія Петрівна
16 червня 2026
25.
Бойко Крістіна Романівна
16 червня 2026
26.
Гарагуля Сніжана Олегівна
16 червня 2026
27.
Яремчук Інна Вікторівна
16 червня 2026
28.
Кушнірьова Тетяна Євгеніївна
16 червня 2026
29.
Луценко Володимира Юріївна
16 червня 2026
30.
Кулак Наталія Зіновіївна
16 червня 2026