№22/261948-еп
Пане Президенте! Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) солдату Збройних Сил України Крупачу Михайлу Романовичу.
Автор (ініціатор): Крупач Христина Романівна
Дата оприлюднення: 17 березня 2026
Пане Президенте! Звертаюся до Вас із проханням присвоїти найвищу державну нагороду — звання Героя України (посмертно) — солдату Крупачу Михайлу Романовичу (13.02.1993 – 05.02.2026), який мужньо боронив нашу державу у складі 82-ї окремої десантно-штурмової Буковинської бригади (в/ч А2582).
Михайло народився та проживав у селі Сердиця Львівської області. Тут він здобув базову загальну середню освіту в місцевому НВК. У цивільному житті Михайло працював у лісовому господарстві. Він надзвичайно тонко відчував природу, дбайливо доглядав за лісом та дуже любив тварин, особливо собак. Його знали як щиру, привітну людину та душу компанії. Михайло завжди першим приходив на допомогу кожному, хто опинявся у біді.
З перших днів повномасштабного вторгнення він не залишився осторонь захисту рідного краю: брав активну участь в обороні своєї громади, чергуючи на блокпостах. 9 листопада 2025 року Михайло був призваний до лав Збройних Сил України.
Він проходив службу на посаді кулеметника 3-го десантно-штурмового відділення 3-го десантно-штурмового взводу 2-ї десантно-штурмової роти 1-го десантно-штурмового батальйону. Михайло був відданим другом та надійним побратимом, який понад усе вірив у перемогу України.
Найбільшим сенсом життя для Михайла була його маленька донечка Вікторія-Єлизавета. Він називав її своїм «промінчиком» і жив заради її щасливого майбутнього. Саме любов до своєї дитини та прагнення захистити її від жахів війни вели його вперед у найзапекліших боях.
5 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Привілля Синельниківського району Дніпропетровської області Михайло загинув. Він до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та українському народові.
За жертовне служіння Михайло був нагороджений пам’ятним нагрудним знаком «Честь і Батьківщина» (посмертно). У Героя залишилися донечка, батьки, брати та сестри.
Присвоєння Михайлу Крупачу звання Героя України стане виявом найвищої вдячності держави за його самопожертву та вічним вшануванням пам’яті люблячого батька, сина і справжнього воїна.
Вічна слава Герою!
Слава Україні!
Михайло народився та проживав у селі Сердиця Львівської області. Тут він здобув базову загальну середню освіту в місцевому НВК. У цивільному житті Михайло працював у лісовому господарстві. Він надзвичайно тонко відчував природу, дбайливо доглядав за лісом та дуже любив тварин, особливо собак. Його знали як щиру, привітну людину та душу компанії. Михайло завжди першим приходив на допомогу кожному, хто опинявся у біді.
З перших днів повномасштабного вторгнення він не залишився осторонь захисту рідного краю: брав активну участь в обороні своєї громади, чергуючи на блокпостах. 9 листопада 2025 року Михайло був призваний до лав Збройних Сил України.
Він проходив службу на посаді кулеметника 3-го десантно-штурмового відділення 3-го десантно-штурмового взводу 2-ї десантно-штурмової роти 1-го десантно-штурмового батальйону. Михайло був відданим другом та надійним побратимом, який понад усе вірив у перемогу України.
Найбільшим сенсом життя для Михайла була його маленька донечка Вікторія-Єлизавета. Він називав її своїм «промінчиком» і жив заради її щасливого майбутнього. Саме любов до своєї дитини та прагнення захистити її від жахів війни вели його вперед у найзапекліших боях.
5 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Привілля Синельниківського району Дніпропетровської області Михайло загинув. Він до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та українському народові.
За жертовне служіння Михайло був нагороджений пам’ятним нагрудним знаком «Честь і Батьківщина» (посмертно). У Героя залишилися донечка, батьки, брати та сестри.
Присвоєння Михайлу Крупачу звання Героя України стане виявом найвищої вдячності держави за його самопожертву та вічним вшануванням пам’яті люблячого батька, сина і справжнього воїна.
Вічна слава Герою!
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Возняк Тетяна Василівна
17 березня 2026
2.
Цевух Людмила Степанівна
17 березня 2026
3.
Товкайло Світлана Романівна
17 березня 2026
4.
Ільків Руслан Андрійович
17 березня 2026
5.
Лисицька Оксана Борисівна
17 березня 2026
6.
Ткач Світлана Василівна
17 березня 2026
7.
Морський Олег Михайлович
17 березня 2026
8.
Жейнова Яна Романівна
17 березня 2026
9.
Труш Юлія Юріївна
17 березня 2026
10.
Дьорка Василь Іванович
17 березня 2026
11.
Брода Оксана Володимирівна
17 березня 2026
12.
Никифорчак Ірина Олексіївна
17 березня 2026
13.
Качан Тетяна Олександрівна
17 березня 2026
14.
Билень Надія Стефанівна
17 березня 2026
15.
Примак Богдана Іванівна
17 березня 2026
16.
Притула Віра Мар'янівна
17 березня 2026
17.
Грогуль Інна Ігорівна
17 березня 2026
18.
Кротенко Людмила Анатоліївна
17 березня 2026
19.
Присяжнюк Марина Олександрівна
17 березня 2026
20.
Славинська Ірина Ігорівна
17 березня 2026
21.
Ченадель Наталія Миколаївна
17 березня 2026
22.
Бродська Жанна Василівна
17 березня 2026
23.
Гудзь Тетяна Григорівна
17 березня 2026
24.
Грицько Катерина Романівна
17 березня 2026
25.
Рубаха Оксана Андріївна
17 березня 2026
26.
Пилипенко Наталія Олексіївна
17 березня 2026
27.
Голобородько Лілія Йосипівна
17 березня 2026
28.
Стахів Ольга Богданівна
17 березня 2026
29.
Бобкова Катерина Миколаївна
17 березня 2026
30.
Денисенко Софія Вікторівна
17 березня 2026
132
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 92 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.