Просимо розглянути питання щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Біляєву Івану
Він проявив мужність, героїзм і самопожертву під час захисту територіальної цілісності та незалежності України.
Його відвага, вірність військовій присязі та жертовність є прикладом справжнього патріотизму та служіння українському народу.
З огляду на проявлений героїзм та вагомий внесок у захист України, просимо присвоїти Біляєву Івану Олександровичу _ звання Героя України (посмертно).
№22/261964-еп
Просимо розглянути питання щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Біляєву Івану
Він проявив мужність, героїзм і самопожертву під час захисту територіальної цілісності та незалежності України.
Його відвага, вірність військовій присязі та жертовність є прикладом справжнього патріотизму та служіння українському народу.
З огляду на проявлений героїзм та вагомий внесок у захист України, просимо присвоїти Біляєву Івану Олександровичу _ звання Героя України (посмертно).
Просимо Президента України розглянути питання щодо присвоєння найвищої державної нагороди — звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Біляєву Івану Олександровичу, стрільцю-номеру обслуги 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу 1 штурмової роти 1 штурмового батальйону.
Біляєв Іван Олександрович народився 21 травня 1998 року в місті Полонне Хмельницької області. У листопаді 2024 року він добровільно підписав контракт із 3-ю окремою штурмовою бригадою Збройних Сил України, ставши на захист незалежності та територіальної цілісності нашої держави.
7 лютого 2025 року Івана було направлено до міста Ізюм, звідки він вирушив на виконання бойових завдань на схід України. У квітні 2025 року під час виконання одного з бойових завдань Іван разом із побратимами намагався врятувати пораненого військового. У цей момент по позиції почали активно працювати ворожі дрони. Під час цієї небезпечної операції він отримав осколкове поранення ноги та був госпіталізований. Після кількох тижнів лікування, попри поранення та контузію, він повернувся до виконання бойових завдань.
2 травня 2025 року під час виконання бойового завдання в селі Новоєгорівка Сватівського району Луганської області Іван Біляєв загинув, до останнього залишаючись вірним військовій присязі та своєму обов’язку перед Батьківщиною.
З 2 травня по 17 жовтня 2025 року він вважався зниклим безвісти. 17 жовтня 2025 року родині повідомили про збіг ДНК та підтвердили загибель військовослужбовця. 22 жовтня 2025 року Івана Біляєва було поховано на Алеї Героїв у місті Полонне Хмельницької області — місті, де він народився та виріс.
Іван був справжнім патріотом України, мужнім воїном і людиною великого серця. Ще у шкільні роки, відповідаючи на питання про свою мрію, він сказав: «Мрію їздити по світові і розповідати про Україну».
За проявлену мужність, відвагу, самопожертву та вірність українському народові просимо присвоїти Біляєву Івану Олександровичу звання Героя України (посмертно).
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.
Суть звернення:
Просимо розглянути питання щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Біляєву Івану
Він проявив мужність, героїзм і самопожертву під час захисту територіальної цілісності та незалежності України.
Його відвага, вірність військовій присязі та жертовність є прикладом справжнього патріотизму та служіння українському народу.
З огляду на проявлений героїзм та вагомий внесок у захист України, просимо присвоїти Біляєву Івану Олександровичу _ звання Героя України (посмертно).