Шановний пане Президенте!
Від імені родини, друзів, односельців та всіх небайдужих громадян України звертаємося з проханням присвоїти посмертно звання Героя України вірному синові своєї Батьківщини — Зелінському Андрію Володимировичу, воїну, який віддав своє життя за свободу, незалежність і територіальну цілісність України.
Зелінський Андрій Володимирович народився 9 серпня 1993 року. Навчався у Плетеноташлицькій середній школі. Після її закінчення вступив до Кіровоградського медичного коледжу імені Є. Мухіна, де здобув спеціальність фармацевта. Згодом продовжив навчання у Харківському національному фармацевтичному університеті, де отримав вищу освіту за спеціальністю провізора.
Андрій був щирою, доброю та відповідальною людиною, яка щиро любила життя, працю та свою родину. Він мріяв про мирне майбутнє, виховання дітей і спокійне життя на рідній землі. Без батька залишилися троє маленьких дітей — сини Іван та Олексій і донька Вікторія.
Батьки Андрія — порядні, працьовиті та шановані в селі люди, які виховали трьох дітей у любові, повазі та добрі.
Протягом п’яти років Андрій працював медичним працівником у Плетеноташлицькому ліцеї, де щодня дбав про здоров’я учнів. Він був уважним, чуйним і відповідальним спеціалістом, якого щиро поважали колеги, любили діти та цінували батьки.
Згодом Андрій присвятив себе праці на рідній землі та став фермером. Він із великою відповідальністю та любов’ю працював, мріяв розвивати господарство, ростити дітей і допомагати батькам. Проте ці мирні мрії безжально обірвала війна.
10 травня 2023 року Андрій став на захист України. Служив у складі 5-ї окремої Київської штурмової бригади, де отримав позивний «Фермер», що символізував його любов до рідної землі та мирної праці.
Під час служби він зарекомендував себе як мужній воїн, надійний побратим і людина великого серця. Завжди підтримував інших, допомагав товаришам і вселяв віру в перемогу.
За проявлену мужність і відданість Україні Андрій був нагороджений відзнакою «Золотий Хрест» (№ 825 від 26.05.2024), яку вручив Головнокомандувач Збройних Сил України.
7 травня 2025 року внаслідок ураження позиції ворожими FPV-дронами в районі населеного пункту Передтечине Андрій отримав поранення, несумісні з життям. Попри зусилля лікарів, 8 травня 2025 року він помер у госпіталі.
Україна втратила мужнього захисника.
Діти — люблячого батька.
Батьки — найдорожчого сина.
Сестри — рідного брата.
Жодна нагорода не поверне рідну людину, але наш святий обов’язок — пам’ятати, шанувати та гідно вшановувати подвиг тих, хто віддав своє життя за Україну.
Ім’я Андрія Зелінського має назавжди залишитися в історії нашої держави як символ мужності, самопожертви та безмежної відданості Україні.
З огляду на вищезазначене, просимо присвоїти Зелінському Андрію Володимировичу найвищу державну нагороду — звання Героя України (посмертно).
Закликаємо всіх небайдужих громадян підтримати цю петицію своїм підписом. Кожен підпис — це знак вдячності Герою, поваги до його подвигу та підтримки його родини.
Не будьмо байдужими. Разом збережімо пам’ять про тих, хто віддав життя за Україну.
Вічна пам’ять і слава Герою України. ????????