№22/262274-еп
Присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) старшому солдату Рудому Роману Богдановичу.
Автор (ініціатор): Рудий Василь Богданович
Дата оприлюднення: 23 березня 2026
Присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) старшому солдату Рудому Роману Богдановичу.
Пане Президенте!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) хороброму захиснику нашої Батьківщини, старшому солдату Рудому Роману Богдановичу, 1989 року народження, військовослужбовцю 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади.
Роман був людиною високих принципів та справжнім патріотом. У 2024 році він прийняв вольове рішення повернутися з-за кордону (Польщі), де перебував у безпеці, аби стати на захист територіальної цілісності та незалежності України. Він свідомо обрав шлях воїна в лавах легендарної 128-ї ОГШБр.де в цей час вже служив його рідний старший брат!
16 грудня 2024 року поблизу населеного пункту Новоандріївка Запорізької області під час масованого штурму наших позицій російськими окупантами старший солдат Рудий Роман Богданович виявив надзвичайну мужність. Попри переважаючі сили противника та щільний вогонь, він залишався на позиції до останнього подиху, стримуючи ворога та даючи можливість побратимам тримати оборону. Роман загинув у бою, до кінця виконавши свій військовий обов'язок.
Без батька залишилося троє дітей-син Артем,донька Вікторія,донька Меланія, без чоловіка — дружина Віра, без сина — батьки Оксана та Богдан,без брата -Василь і сестра Марія. Його вчинок — це приклад найвищої самопожертви заради майбутнього наступних поколінь українців.Позивний КОZAK. Навіки 35????
Його життя було змістовним і насиченим. Поспішав жити. Встиг багато. А міг би встигнути ще значно більше. Багато й самовіддано працював за кордоном.
Дбав про свою сім’ю – дружину і трьох малих дітей. Давав їм усе, що міг.
Як багатодітний батько міг не йти на цю кляту війну. Однак пішов нас усіх захищати.
Ціна цього захисту й нашого відносного спокою, повноцінних буднів – його власне життя.
Нагороджений орденом за мужність ||| ступеня (посмертно)
Присвоєння звання Героя України (посмертно) — це найменше, що держава може зробити для вшанування пам'яті воїна, який залишив спокійне життя за кордоном і віддав найцінніше — своє життя — за волю України.
Слава Україні! Герою Слава!
Пане Президенте!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) хороброму захиснику нашої Батьківщини, старшому солдату Рудому Роману Богдановичу, 1989 року народження, військовослужбовцю 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади.
Роман був людиною високих принципів та справжнім патріотом. У 2024 році він прийняв вольове рішення повернутися з-за кордону (Польщі), де перебував у безпеці, аби стати на захист територіальної цілісності та незалежності України. Він свідомо обрав шлях воїна в лавах легендарної 128-ї ОГШБр.де в цей час вже служив його рідний старший брат!
16 грудня 2024 року поблизу населеного пункту Новоандріївка Запорізької області під час масованого штурму наших позицій російськими окупантами старший солдат Рудий Роман Богданович виявив надзвичайну мужність. Попри переважаючі сили противника та щільний вогонь, він залишався на позиції до останнього подиху, стримуючи ворога та даючи можливість побратимам тримати оборону. Роман загинув у бою, до кінця виконавши свій військовий обов'язок.
Без батька залишилося троє дітей-син Артем,донька Вікторія,донька Меланія, без чоловіка — дружина Віра, без сина — батьки Оксана та Богдан,без брата -Василь і сестра Марія. Його вчинок — це приклад найвищої самопожертви заради майбутнього наступних поколінь українців.Позивний КОZAK. Навіки 35????
Його життя було змістовним і насиченим. Поспішав жити. Встиг багато. А міг би встигнути ще значно більше. Багато й самовіддано працював за кордоном.
Дбав про свою сім’ю – дружину і трьох малих дітей. Давав їм усе, що міг.
Як багатодітний батько міг не йти на цю кляту війну. Однак пішов нас усіх захищати.
Ціна цього захисту й нашого відносного спокою, повноцінних буднів – його власне життя.
Нагороджений орденом за мужність ||| ступеня (посмертно)
Присвоєння звання Героя України (посмертно) — це найменше, що держава може зробити для вшанування пам'яті воїна, який залишив спокійне життя за кордоном і віддав найцінніше — своє життя — за волю України.
Слава Україні! Герою Слава!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Талай Вікторія Олександрівна
15 травня 2026
2.
Грабовська Олена Степанівна
15 травня 2026
3.
Зробок Марія Іванівна
15 травня 2026
4.
Карбан Валентина Миколаївна
15 травня 2026
5.
Боденко Любов Дмитрівна
15 травня 2026
6.
Мазурик Ганна Іванівна
15 травня 2026
7.
Фурманюк Людмила Миколаївна
15 травня 2026
8.
Політило Віктор Зіновійович
15 травня 2026
9.
Дорош Олег Іванович
15 травня 2026
10.
Процько Катерина Ярославівна
15 травня 2026
11.
Олійник Тетяна Миколаївна
15 травня 2026
12.
Кузук Валентина Зіновіївна
15 травня 2026
13.
Ходоровська Наталія Іванівна
15 травня 2026
14.
Полеванчук Василина Михайлівна
15 травня 2026
15.
Обоїст Оксана Богданівна
15 травня 2026
16.
Поладич Оксана Анатоліївна
15 травня 2026
17.
Москалик Оксана Степанівна
15 травня 2026
18.
Кислова Антоніна Вікторівна
15 травня 2026
19.
Гергардт Сергій Олександрович
15 травня 2026
20.
Михальчук Світлана Аркадіївна
15 травня 2026
21.
Боцько Іван Іванович
15 травня 2026
22.
Хільченко Юлія Петрівна
15 травня 2026
23.
Михавчук Галина Ігорівна
15 травня 2026
24.
Гуцал Любов Олександрівна
15 травня 2026
25.
Карамаш Лілія Михайлівна
15 травня 2026
26.
Кучанс Алла Леонідівна
15 травня 2026
27.
Мелах Ольга Ігорівна
15 травня 2026
28.
Ковчик Наталія Богданівна
15 травня 2026
29.
Кузьма Неля Михайлівна
15 травня 2026
30.
Волошина Наталя Петрівна
15 травня 2026
8235
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 39 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.