№22/262274-еп
Присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) старшому солдату Рудому Роману Богдановичу.
Автор (ініціатор): Рудий Василь Богданович
Дата оприлюднення: 23 березня 2026
Присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) старшому солдату Рудому Роману Богдановичу.
Пане Президенте!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) хороброму захиснику нашої Батьківщини, старшому солдату Рудому Роману Богдановичу, 1989 року народження, військовослужбовцю 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади.
Роман був людиною високих принципів та справжнім патріотом. У 2024 році він прийняв вольове рішення повернутися з-за кордону (Польщі), де перебував у безпеці, аби стати на захист територіальної цілісності та незалежності України. Він свідомо обрав шлях воїна в лавах легендарної 128-ї ОГШБр.де в цей час вже служив його рідний старший брат!
16 грудня 2024 року поблизу населеного пункту Новоандріївка Запорізької області під час масованого штурму наших позицій російськими окупантами старший солдат Рудий Роман Богданович виявив надзвичайну мужність. Попри переважаючі сили противника та щільний вогонь, він залишався на позиції до останнього подиху, стримуючи ворога та даючи можливість побратимам тримати оборону. Роман загинув у бою, до кінця виконавши свій військовий обов'язок.
Без батька залишилося троє дітей-син Артем,донька Вікторія,донька Меланія, без чоловіка — дружина Віра, без сина — батьки Оксана та Богдан,без брата -Василь і сестра Марія. Його вчинок — це приклад найвищої самопожертви заради майбутнього наступних поколінь українців.Позивний КОZAK. Навіки 35????
Його життя було змістовним і насиченим. Поспішав жити. Встиг багато. А міг би встигнути ще значно більше. Багато й самовіддано працював за кордоном.
Дбав про свою сім’ю – дружину і трьох малих дітей. Давав їм усе, що міг.
Як багатодітний батько міг не йти на цю кляту війну. Однак пішов нас усіх захищати.
Ціна цього захисту й нашого відносного спокою, повноцінних буднів – його власне життя.
Нагороджений орденом за мужність ||| ступеня (посмертно)
Присвоєння звання Героя України (посмертно) — це найменше, що держава може зробити для вшанування пам'яті воїна, який залишив спокійне життя за кордоном і віддав найцінніше — своє життя — за волю України.
Слава Україні! Герою Слава!
Пане Президенте!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) хороброму захиснику нашої Батьківщини, старшому солдату Рудому Роману Богдановичу, 1989 року народження, військовослужбовцю 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади.
Роман був людиною високих принципів та справжнім патріотом. У 2024 році він прийняв вольове рішення повернутися з-за кордону (Польщі), де перебував у безпеці, аби стати на захист територіальної цілісності та незалежності України. Він свідомо обрав шлях воїна в лавах легендарної 128-ї ОГШБр.де в цей час вже служив його рідний старший брат!
16 грудня 2024 року поблизу населеного пункту Новоандріївка Запорізької області під час масованого штурму наших позицій російськими окупантами старший солдат Рудий Роман Богданович виявив надзвичайну мужність. Попри переважаючі сили противника та щільний вогонь, він залишався на позиції до останнього подиху, стримуючи ворога та даючи можливість побратимам тримати оборону. Роман загинув у бою, до кінця виконавши свій військовий обов'язок.
Без батька залишилося троє дітей-син Артем,донька Вікторія,донька Меланія, без чоловіка — дружина Віра, без сина — батьки Оксана та Богдан,без брата -Василь і сестра Марія. Його вчинок — це приклад найвищої самопожертви заради майбутнього наступних поколінь українців.Позивний КОZAK. Навіки 35????
Його життя було змістовним і насиченим. Поспішав жити. Встиг багато. А міг би встигнути ще значно більше. Багато й самовіддано працював за кордоном.
Дбав про свою сім’ю – дружину і трьох малих дітей. Давав їм усе, що міг.
Як багатодітний батько міг не йти на цю кляту війну. Однак пішов нас усіх захищати.
Ціна цього захисту й нашого відносного спокою, повноцінних буднів – його власне життя.
Нагороджений орденом за мужність ||| ступеня (посмертно)
Присвоєння звання Героя України (посмертно) — це найменше, що держава може зробити для вшанування пам'яті воїна, який залишив спокійне життя за кордоном і віддав найцінніше — своє життя — за волю України.
Слава Україні! Герою Слава!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Чохрій Вероніка Вікторівна
23 березня 2026
2.
Галушка Ярина Любомирівна
23 березня 2026
3.
Кучер Жанна Калістратівна
23 березня 2026
4.
Богун Софія Володимирівна
23 березня 2026
5.
Поповецька Діана Василівна
23 березня 2026
6.
Чайка Любов Дмитрівна
23 березня 2026
7.
Бузницька Альона Іванівна
23 березня 2026
8.
Панасенко Валерія Валеріївна
23 березня 2026
9.
Асадова Альона Миколаївна
23 березня 2026
10.
Галак Наталія Миколаївна
23 березня 2026
11.
Савченко Наталія Вікторівна
23 березня 2026
12.
Нелюба Наталія Олексіївна
23 березня 2026
13.
Серганчук Світлана Василівна
23 березня 2026
14.
Фрол Ірина Іванівна
23 березня 2026
15.
Цица Христина Володимирівна
23 березня 2026
16.
Жданкіна Ірина Василівна
23 березня 2026
17.
Мельничук Ірина Степанівна
23 березня 2026
18.
Барщевська Анна Михайлівна
23 березня 2026
19.
Коваль Алла Іванівна
23 березня 2026
20.
Гук Софія Петрівна
23 березня 2026
21.
Герасим'як Ярослав Володимирович
23 березня 2026
22.
Кучеренко Юлія Михайлівна
23 березня 2026
23.
Антіпова Анжеліка Миколаївна
23 березня 2026
24.
Павлова Зоряна Петрівна
23 березня 2026
25.
Тисячна Яна Яківна
23 березня 2026
26.
Біловус Наталія Василівна
23 березня 2026
27.
Хілярська Анастасія Ярославівна
23 березня 2026
28.
Погончук Мар'яна Миколаївна
23 березня 2026
29.
Козловська Оксана Андріївна
23 березня 2026
30.
Біла Любов Ігорівна
23 березня 2026
188
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 92 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.