№22/262496-еп
Просимо присвоїти звання Героя України (посмертно) Якименку Миколі Анатолійовичу!Він віддав життя за Україну та майбутнє кожного з нас у 39 років. Загинув 04.03.2026 року від артилерійського обстрілу під час бойового завдання під Константинівкою. Батько, син, друг, чоловік, воїн.
Автор (ініціатор): Якименко Ігор Анатолійович
Дата оприлюднення: 26 березня 2026
Шановний пане Президенте!
Звертаюся до Вас із проханням присвоїти найвищу державну нагороду — звання Героя України (посмертно) — вірному сину українського народу, військовослужбовцю Збройних Сил України
Якименку Миколі Анатолійовичу (16.03.1986 – 04.03.2026).
Микола Якименко народився у місті Нова Каховка Херсонської області. Був щирою, працьовитою та відповідальною людиною. Отримав вищу освіту за спеціальністю «Будівництво та архітектура», працював за фахом, а також служив у муніципальній охороні, де зарекомендував себе як дисциплінований і надійний працівник.
Він був люблячим чоловіком, турботливим батьком, сином і братом. Захоплювався спортом — футболом і боксом, мав досягнення та нагороди. Для своєї родини та оточення був прикладом честі, сили духу та людяності.
У 2025 році, у складний для держави час, Микола без вагань став на захист України, вступивши до лав Збройних Сил України, до 5-ї окремої штурмової бригади. Виконував бойові завдання із захисту незалежності та територіальної цілісності України під позивним «Золотой».
04 березня 2026 року Микола Якименко загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Костянтинівка Донецької області внаслідок артилерійського обстрілу, де він зазнав смертельних поранень. Він до останнього залишався вірним військовій присязі, проявив мужність, стійкість і самопожертву.
Його подвиг — це приклад справжнього героїзму та відданості Батьківщині. Він віддав найдорожче — своє життя — за свободу та майбутнє України.
У Миколи залишилися батьки, брат, дружина та малолітній син, який виростатиме з гордістю за свого батька — Героя.
З огляду на особисту мужність, героїзм та самопожертву, проявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України,просимо присвоїти Якименку Миколі Анатолійовичу звання Героя України (посмертно).
Це буде справедливе визнання його подвигу та вшанування пам’яті справжнього Захисника України.
Вічна пам’ять і слава Герою України — Якименку Миколі!
Слава Україні!
Звертаюся до Вас із проханням присвоїти найвищу державну нагороду — звання Героя України (посмертно) — вірному сину українського народу, військовослужбовцю Збройних Сил України
Якименку Миколі Анатолійовичу (16.03.1986 – 04.03.2026).
Микола Якименко народився у місті Нова Каховка Херсонської області. Був щирою, працьовитою та відповідальною людиною. Отримав вищу освіту за спеціальністю «Будівництво та архітектура», працював за фахом, а також служив у муніципальній охороні, де зарекомендував себе як дисциплінований і надійний працівник.
Він був люблячим чоловіком, турботливим батьком, сином і братом. Захоплювався спортом — футболом і боксом, мав досягнення та нагороди. Для своєї родини та оточення був прикладом честі, сили духу та людяності.
У 2025 році, у складний для держави час, Микола без вагань став на захист України, вступивши до лав Збройних Сил України, до 5-ї окремої штурмової бригади. Виконував бойові завдання із захисту незалежності та територіальної цілісності України під позивним «Золотой».
04 березня 2026 року Микола Якименко загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Костянтинівка Донецької області внаслідок артилерійського обстрілу, де він зазнав смертельних поранень. Він до останнього залишався вірним військовій присязі, проявив мужність, стійкість і самопожертву.
Його подвиг — це приклад справжнього героїзму та відданості Батьківщині. Він віддав найдорожче — своє життя — за свободу та майбутнє України.
У Миколи залишилися батьки, брат, дружина та малолітній син, який виростатиме з гордістю за свого батька — Героя.
З огляду на особисту мужність, героїзм та самопожертву, проявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України,просимо присвоїти Якименку Миколі Анатолійовичу звання Героя України (посмертно).
Це буде справедливе визнання його подвигу та вшанування пам’яті справжнього Захисника України.
Вічна пам’ять і слава Герою України — Якименку Миколі!
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Чудновська Олена Петрівна
20 квітня 2026
2.
Корабельникова Тамара Олегівна
20 квітня 2026
3.
Мартиненко Андрій Володимирович
20 квітня 2026
4.
Бабиченко Наталія Олександрівна
20 квітня 2026
5.
Хован Олена Василівна
20 квітня 2026
6.
Смірнов Віталій Борисович
20 квітня 2026
7.
Ясенко Андрій Миколайович
20 квітня 2026
8.
Калантир Вячеслав Олександрович
20 квітня 2026
9.
Горішна Олена Миколаївна
20 квітня 2026
10.
Пасічник Ольга Анатоліївна
20 квітня 2026
11.
Жук Віталій Валерійович
20 квітня 2026
12.
Повх Лілія Сергіївна
20 квітня 2026
13.
Гуманенко Марта Мирославівна
20 квітня 2026
14.
Гриценко Світлана Василівна
20 квітня 2026
15.
Рочняк Оксана Григорівна
20 квітня 2026
16.
Картава Олександра Миколаївна
20 квітня 2026
17.
Брик Надія Михайлівна
20 квітня 2026
18.
Стаднік Іванна Степанівна
20 квітня 2026
19.
Лука Анна Юріївна
20 квітня 2026
20.
Чернічкіна Тетяна Григорівна
20 квітня 2026
21.
Попроцька Марія Романівна
20 квітня 2026
22.
Гусак Олександра Михайлівна
20 квітня 2026
23.
Ракитянська Анастасія Сергіївна
20 квітня 2026
24.
Дяченко Дар'я Олександрівна
20 квітня 2026
25.
Перевєдєнцева Тетяна Станіславівна
20 квітня 2026
26.
Палійчук Галина Василівна
20 квітня 2026
27.
Вознюк Ірина Федорівна
20 квітня 2026
28.
Галицька Анжела Михайлівна
20 квітня 2026
29.
Климко Катерина Валентинівна
20 квітня 2026
30.
Смик Ірина Володимирівна
20 квітня 2026
9605
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 67 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.