№22/262496-еп
Просимо присвоїти звання Героя України (посмертно) Якименку Миколі Анатолійовичу! Він віддав життя за Україну та майбутнє кожного з нас у 39 років. Загинув 04.03.2026 року від артилерійського обстрілу під час бойового завдання під Констянтинівкою. Батько, син, друг, чоловік, воїн.
Автор (ініціатор): Якименко Ігор Анатолійович
Дата оприлюднення: 26 березня 2026
Шановний пане Президенте!
Звертаюся до Вас із проханням присвоїти найвищу державну нагороду — звання Героя України (посмертно) — вірному сину українського народу, військовослужбовцю Збройних Сил України
Якименку Миколі Анатолійовичу (16.03.1986 – 04.03.2026).
Микола Якименко народився у місті Нова Каховка Херсонської області. Був щирою, працьовитою та відповідальною людиною. Отримав вищу освіту за спеціальністю «Будівництво та архітектура», працював за фахом, а також служив у муніципальній охороні, де зарекомендував себе як дисциплінований і надійний працівник.
Він був люблячим чоловіком, турботливим батьком, сином і братом. Захоплювався спортом — футболом і боксом, мав досягнення та нагороди. Для своєї родини та оточення був прикладом честі, сили духу та людяності.
У 2025 році, у складний для держави час, Микола без вагань став на захист України, вступивши до лав Збройних Сил України, до 5-ї окремої штурмової бригади. Виконував бойові завдання із захисту незалежності та територіальної цілісності України під позивним «Золотой».
04 березня 2026 року Микола Якименко загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Костянтинівка Донецької області внаслідок артилерійського обстрілу, де він зазнав смертельних поранень. Він до останнього залишався вірним військовій присязі, проявив мужність, стійкість і самопожертву.
Його подвиг — це приклад справжнього героїзму та відданості Батьківщині. Він віддав найдорожче — своє життя — за свободу та майбутнє України.
У Миколи залишилися батьки, брат, дружина та малолітній син, який виростатиме з гордістю за свого батька — Героя.
З огляду на особисту мужність, героїзм та самопожертву, проявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України,просимо присвоїти Якименку Миколі Анатолійовичу звання Героя України (посмертно).
Це буде справедливе визнання його подвигу та вшанування пам’яті справжнього Захисника України.
Вічна пам’ять і слава Герою України — Якименку Миколі!
Слава Україні!
Звертаюся до Вас із проханням присвоїти найвищу державну нагороду — звання Героя України (посмертно) — вірному сину українського народу, військовослужбовцю Збройних Сил України
Якименку Миколі Анатолійовичу (16.03.1986 – 04.03.2026).
Микола Якименко народився у місті Нова Каховка Херсонської області. Був щирою, працьовитою та відповідальною людиною. Отримав вищу освіту за спеціальністю «Будівництво та архітектура», працював за фахом, а також служив у муніципальній охороні, де зарекомендував себе як дисциплінований і надійний працівник.
Він був люблячим чоловіком, турботливим батьком, сином і братом. Захоплювався спортом — футболом і боксом, мав досягнення та нагороди. Для своєї родини та оточення був прикладом честі, сили духу та людяності.
У 2025 році, у складний для держави час, Микола без вагань став на захист України, вступивши до лав Збройних Сил України, до 5-ї окремої штурмової бригади. Виконував бойові завдання із захисту незалежності та територіальної цілісності України під позивним «Золотой».
04 березня 2026 року Микола Якименко загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Костянтинівка Донецької області внаслідок артилерійського обстрілу, де він зазнав смертельних поранень. Він до останнього залишався вірним військовій присязі, проявив мужність, стійкість і самопожертву.
Його подвиг — це приклад справжнього героїзму та відданості Батьківщині. Він віддав найдорожче — своє життя — за свободу та майбутнє України.
У Миколи залишилися батьки, брат, дружина та малолітній син, який виростатиме з гордістю за свого батька — Героя.
З огляду на особисту мужність, героїзм та самопожертву, проявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України,просимо присвоїти Якименку Миколі Анатолійовичу звання Героя України (посмертно).
Це буде справедливе визнання його подвигу та вшанування пам’яті справжнього Захисника України.
Вічна пам’ять і слава Герою України — Якименку Миколі!
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Тимошук Олена Василівна
24 червня 2026
2.
Пінчаківська Алла Петрівна
24 червня 2026
3.
Шерстюк Ольга Іванівна
24 червня 2026
4.
Шендрик Аліна Олександрівна
24 червня 2026
5.
Гаврилюк Інна Сергіївна
24 червня 2026
6.
Романенко Юлія Русланівна
24 червня 2026
7.
Литвиненко Микола Миколайович
24 червня 2026
8.
Безгодкова Тетяна Вікторівна
24 червня 2026
9.
Бабалиєв Олександр Байрамгулиєвич
24 червня 2026
10.
Кірсанова Альона Сергіївна
24 червня 2026
11.
Боціон Юлія Миколаївна
24 червня 2026
12.
Малоок Ірина Анатоліївна
24 червня 2026
13.
Дегтярьова Віра Олександрівна
24 червня 2026
14.
Крохмаль Володимир Богданович
24 червня 2026
15.
Котова Тетяна Володимирівна
24 червня 2026
16.
Вицига Едуард Дмитрович
24 червня 2026
17.
Ковинєва Надія Ігорівна
24 червня 2026
18.
Петращук Вікторія Михайлівна
24 червня 2026
19.
Лохвицька Марія Федорівна
24 червня 2026
20.
Качмар Ольга Романівна
24 червня 2026
21.
Старінець Людмила Вікторівна
24 червня 2026
22.
Кучеренко Валентина Миколаївна
24 червня 2026
23.
Суліма Олександра Олександрівна
24 червня 2026
24.
Руденок Олександр Анатолійович
24 червня 2026
25.
Хомич Любов Мартинівна
24 червня 2026
26.
Бойко Уляна Дмитрівна
24 червня 2026
27.
Кузнєцова Наталія Михайлівна
24 червня 2026
28.
Колтунова Карина Олександрівна
23 червня 2026
29.
Бойчук Анна Валеріївна
23 червня 2026
30.
Маланчук Галина Василівна
23 червня 2026