№22/262496-еп
Просимо присвоїти звання Героя України (посмертно) Якименку Миколі Анатолійовичу!Він віддав життя за Україну та майбутнє кожного з нас у 39 років. Загинув 04.03.2026 року від артилерійського обстрілу під час бойового завдання під Константинівкою. Батько, син, друг, чоловік, воїн.
Автор (ініціатор): Якименко Ігор Анатолійович
Дата оприлюднення: 26 березня 2026
Шановний пане Президенте!
Звертаюся до Вас із проханням присвоїти найвищу державну нагороду — звання Героя України (посмертно) — вірному сину українського народу, військовослужбовцю Збройних Сил України
Якименку Миколі Анатолійовичу (16.03.1986 – 04.03.2026).
Микола Якименко народився у місті Нова Каховка Херсонської області. Був щирою, працьовитою та відповідальною людиною. Отримав вищу освіту за спеціальністю «Будівництво та архітектура», працював за фахом, а також служив у муніципальній охороні, де зарекомендував себе як дисциплінований і надійний працівник.
Він був люблячим чоловіком, турботливим батьком, сином і братом. Захоплювався спортом — футболом і боксом, мав досягнення та нагороди. Для своєї родини та оточення був прикладом честі, сили духу та людяності.
У 2025 році, у складний для держави час, Микола без вагань став на захист України, вступивши до лав Збройних Сил України, до 5-ї окремої штурмової бригади. Виконував бойові завдання із захисту незалежності та територіальної цілісності України під позивним «Золотой».
04 березня 2026 року Микола Якименко загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Костянтинівка Донецької області внаслідок артилерійського обстрілу, де він зазнав смертельних поранень. Він до останнього залишався вірним військовій присязі, проявив мужність, стійкість і самопожертву.
Його подвиг — це приклад справжнього героїзму та відданості Батьківщині. Він віддав найдорожче — своє життя — за свободу та майбутнє України.
У Миколи залишилися батьки, брат, дружина та малолітній син, який виростатиме з гордістю за свого батька — Героя.
З огляду на особисту мужність, героїзм та самопожертву, проявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України,просимо присвоїти Якименку Миколі Анатолійовичу звання Героя України (посмертно).
Це буде справедливе визнання його подвигу та вшанування пам’яті справжнього Захисника України.
Вічна пам’ять і слава Герою України — Якименку Миколі!
Слава Україні!
Звертаюся до Вас із проханням присвоїти найвищу державну нагороду — звання Героя України (посмертно) — вірному сину українського народу, військовослужбовцю Збройних Сил України
Якименку Миколі Анатолійовичу (16.03.1986 – 04.03.2026).
Микола Якименко народився у місті Нова Каховка Херсонської області. Був щирою, працьовитою та відповідальною людиною. Отримав вищу освіту за спеціальністю «Будівництво та архітектура», працював за фахом, а також служив у муніципальній охороні, де зарекомендував себе як дисциплінований і надійний працівник.
Він був люблячим чоловіком, турботливим батьком, сином і братом. Захоплювався спортом — футболом і боксом, мав досягнення та нагороди. Для своєї родини та оточення був прикладом честі, сили духу та людяності.
У 2025 році, у складний для держави час, Микола без вагань став на захист України, вступивши до лав Збройних Сил України, до 5-ї окремої штурмової бригади. Виконував бойові завдання із захисту незалежності та територіальної цілісності України під позивним «Золотой».
04 березня 2026 року Микола Якименко загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Костянтинівка Донецької області внаслідок артилерійського обстрілу, де він зазнав смертельних поранень. Він до останнього залишався вірним військовій присязі, проявив мужність, стійкість і самопожертву.
Його подвиг — це приклад справжнього героїзму та відданості Батьківщині. Він віддав найдорожче — своє життя — за свободу та майбутнє України.
У Миколи залишилися батьки, брат, дружина та малолітній син, який виростатиме з гордістю за свого батька — Героя.
З огляду на особисту мужність, героїзм та самопожертву, проявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України,просимо присвоїти Якименку Миколі Анатолійовичу звання Героя України (посмертно).
Це буде справедливе визнання його подвигу та вшанування пам’яті справжнього Захисника України.
Вічна пам’ять і слава Герою України — Якименку Миколі!
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Січкар Людмила Іванівна
26 березня 2026
2.
Гаража Алла Вікторівна
26 березня 2026
3.
Кравченко Людмила Іванівна
26 березня 2026
4.
Сивенко Крістіна Валеріївна
26 березня 2026
5.
Клименко Тетяна Володимирівна
26 березня 2026
6.
Чабан Юлія Ігорівна
26 березня 2026
7.
Редько Ольга Петрівна
26 березня 2026
8.
Царук Каріна Ярославівна
26 березня 2026
9.
Гнатюк Ірина Ігорівна
26 березня 2026
10.
Іванова Анастасія Андріївна
26 березня 2026
11.
Горда Людмила Іванівна
26 березня 2026
12.
Куц Анна Павлівна
26 березня 2026
13.
Мунтян Юлія Юріївна
26 березня 2026
14.
Слободян Галина Володимирівна
26 березня 2026
15.
Ярова Олена Михайлівна
26 березня 2026
16.
Потупчик Крістіна Віталіївна
26 березня 2026
17.
Селіванова Ірина Леонідівна
26 березня 2026
18.
Когдак Аліна Сергіївна
26 березня 2026
19.
Гаврильчик Оксана Віталіївна
26 березня 2026
20.
Басюк Наталія Василівна
26 березня 2026
21.
Забур'янова Людмила Леонтіївна
26 березня 2026
22.
Гриненко Таїсія Михайлівна
26 березня 2026
23.
Уілкок Тетяна Леонідівна
26 березня 2026
24.
Філь Тетяна Олександрівна
26 березня 2026
25.
Олейнікова Світлана Геннадіївна
26 березня 2026
26.
Палагута Вікторія Леонідівна
26 березня 2026
27.
Рогальська Карина Сергіївна
26 березня 2026
28.
Будай Василь Васильович
26 березня 2026
29.
Гумен Єлизавета Павлівна
26 березня 2026
30.
Лялько Катерина Михайлівна
26 березня 2026
387
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 92 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.