Присвоєння почесного звання «Героя України» (посмертно) стрільцю - снайперу 157 ОМБр 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 7 механізованої роти 3 механізованого батальйону в/ч А5006, Худашову Юрію Вікторовичу 25.12.1986 р.н.

Шановний пане Президенте!

Просимо Вас розглянути петицію щодо присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України, хороброму і мужньому захиснику нашої Батьківщини, солдату - Худашову Юрію Вікторовичу який народився (25.12.1986 р.н.) с. Тишківка, Добровеличківський район, Кіровоградська область, який добровільно пішов на захист територіальної цілісності України і до останього подиху захищав її.
Під час майдану у 2014 році, був одним із тих, хто виборював свободу та гідність, але отримавши тяжке поранення руки від кулі, довго лікувався, переніс чимало операцій, але все ж таки повноцінно працювати вже не міг.
В перші дні повномасштабної війни, Юра без вагань взявши в руки зброю пішов захищати, свою родину, свій дім та рідну Батьківщину.
У березні 2022 року не дочекавшись власного призову, ( так як мав групу по інвалідності) пішов добровольцем на фронт, тому що вважав, що саме там буде корисним. Постійно говорив: «А що буде якщо ніхто не піде? Я хочу щоб ви жили під мирним небом!»
Майже три роки Юра ніс службу у 128 ОГШБр, а з нового 2025 року пішов на навчання та був прикомандирований до 157 ОМБр, був стрільцем- снайпером 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 7 механізованої роти 3 механізованого батальйону в/ч А5006.
Брав участь у боях на Харківському , Запорізькому та Донецькому напрямках.
З 10 квітня 2025 року вважався зниклим безвісти. Довгих вісім місяців наша родина жила в невідомості. 6 грудня нам надійшов лист про збіг ДНК, на цьому наше життя, віра та сподівання віднайти Юру обірвалося.
Героїчно загинув в районі населеного пункту Водяне Друге Краматорського району Донецької області під час виконання бойового завдання зі зброєю в руках.

В цивільному житті він був щирою, чесною, відкритою, відповідальною
людиною. Люблячим братом , відповідальним сином, надійним другом і товаришем.
Ми памʼятаємо його як людину, готову прийти на допомогу в складних життєвих і бойових обставинах у будь-який час.
Перебуваючи в зоні активних бойових дій,він ніколи не скаржився, що йому важко, переконував усіх, що все добре, завжди підтримував усіх та мав оптимістичний настрій. Юра був людиною з великим серцем та
незламною волею.
Відданість військовій присязі, щире прагнення справедливості та незламна віра в перемогу зробили Худашова Юрія гідним громадянином та справжнім Героєм для своєї Батьківщини.
Мріяв та планував майбутнє під мирним українським небом.
Нашому Герою назавжди 38!

Від всієї родини просимо Вас, щоб його внесок у омріяну Перемогу був гідно відзначений званням «Героя України».