№22/262696-еп
Присвоєння звання Героя України (посмертно) Калушу Віктору Миколайовичу
Автор (ініціатор): Купріян Максим Андрійович
Дата оприлюднення: 31 березня 2026
ПЕТИЦІЯ
щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) Калушу Віктору Миколайовичу
Шановний пане Президент!
Звертаємося до Вас із глибоким болем та щирим проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) солдату Калушу Віктору Миколайовичу, 13 червня 1984 року народження, уродженцю села Ситниця Луцького району Волинської області, який віддав найдорожче — своє життя — за свободу, незалежність і майбутнє нашої держави.
Калуш Віктор Миколайович проходив військову службу на посаді помічника гранатометника 2 механізованої роти 2 батальйону 115 окремої механізованої бригади (військова частина А4053). У червні 2025 року він свідомо став на захист України, маючи п’ятеро неповнолітніх дітей, які потребували батьківської турботи. Проте любов до Батьківщини та почуття обов’язку виявилися сильнішими за страх.
22 грудня 2025 року Віктор Калуш прийняв свій останній бій у районі населеного пункту Зелений Гай Ізюмського району Харківської області. У ході бойових дій він був смертельно поранений внаслідок ураження ворожим дроном. До останньої миті залишався вірним військовій присязі та своєму обов’язку перед Україною.
Віктор був не лише відданим воїном, а й людиною великого серця. Він неодноразово ризикував власним життям, допомагаючи побратимам, підтримуючи їх у найважчі моменти та рятуючи їхні життя. Його мужність, самопожертва і незламність є прикладом справжнього українського Героя.
Його загибель стала страшною трагедією для родини. Мати, Ніна Филимонівна, втратила останнього з трьох синів. П’ятеро дітей залишилися без люблячого батька, який був для них опорою, захистом і прикладом. Це біль, який неможливо виміряти словами. Це рана, яка ніколи не загоїться.
Разом із родиною втрату понесла і вся Україна. Ми втратили мужнього Захисника, який не сховався, не відступив і не зрадив — а до останнього подиху стояв за свою державу, за свій народ, за майбутнє своїх дітей і всіх українців.
З огляду на його відвагу, самопожертву, вірність присязі та вагомий внесок у захист територіальної цілісності України, просимо Вас удостоїти Калуша Віктора Миколайовича найвищої державної нагороди — звання Героя України (посмертно).
Це буде не лише визнанням його подвигу, а й знаком вдячності всім українським воїнам, які щодня віддають свої життя за нашу свободу.
З повагою,
родина загиблого.
щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) Калушу Віктору Миколайовичу
Шановний пане Президент!
Звертаємося до Вас із глибоким болем та щирим проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) солдату Калушу Віктору Миколайовичу, 13 червня 1984 року народження, уродженцю села Ситниця Луцького району Волинської області, який віддав найдорожче — своє життя — за свободу, незалежність і майбутнє нашої держави.
Калуш Віктор Миколайович проходив військову службу на посаді помічника гранатометника 2 механізованої роти 2 батальйону 115 окремої механізованої бригади (військова частина А4053). У червні 2025 року він свідомо став на захист України, маючи п’ятеро неповнолітніх дітей, які потребували батьківської турботи. Проте любов до Батьківщини та почуття обов’язку виявилися сильнішими за страх.
22 грудня 2025 року Віктор Калуш прийняв свій останній бій у районі населеного пункту Зелений Гай Ізюмського району Харківської області. У ході бойових дій він був смертельно поранений внаслідок ураження ворожим дроном. До останньої миті залишався вірним військовій присязі та своєму обов’язку перед Україною.
Віктор був не лише відданим воїном, а й людиною великого серця. Він неодноразово ризикував власним життям, допомагаючи побратимам, підтримуючи їх у найважчі моменти та рятуючи їхні життя. Його мужність, самопожертва і незламність є прикладом справжнього українського Героя.
Його загибель стала страшною трагедією для родини. Мати, Ніна Филимонівна, втратила останнього з трьох синів. П’ятеро дітей залишилися без люблячого батька, який був для них опорою, захистом і прикладом. Це біль, який неможливо виміряти словами. Це рана, яка ніколи не загоїться.
Разом із родиною втрату понесла і вся Україна. Ми втратили мужнього Захисника, який не сховався, не відступив і не зрадив — а до останнього подиху стояв за свою державу, за свій народ, за майбутнє своїх дітей і всіх українців.
З огляду на його відвагу, самопожертву, вірність присязі та вагомий внесок у захист територіальної цілісності України, просимо Вас удостоїти Калуша Віктора Миколайовича найвищої державної нагороди — звання Героя України (посмертно).
Це буде не лише визнанням його подвигу, а й знаком вдячності всім українським воїнам, які щодня віддають свої життя за нашу свободу.
З повагою,
родина загиблого.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Зінько Віра Михайлівна
20 квітня 2026
2.
Талоха Оксана Василівна
20 квітня 2026
3.
Груздова Наталія Володимирівна
20 квітня 2026
4.
Миронюк Ярослава Фрізантівна
20 квітня 2026
5.
Степанюк Софія Ярославівна
20 квітня 2026
6.
Болтава Вікторія Валентинівна
20 квітня 2026
7.
Галицька Анжела Михайлівна
20 квітня 2026
8.
Назаренко Марина Павлівна
20 квітня 2026
9.
Бондарчук Катерина Іванівна
20 квітня 2026
10.
Пелех Назар Орестович
20 квітня 2026
11.
Ярмоленко Ірина Леонідівна
20 квітня 2026
12.
Кияшко Раїса Володимирівна
20 квітня 2026
13.
Моісеєнко Лілія Валеріївна
20 квітня 2026
14.
Косицька Зінаїда Миколаївна
20 квітня 2026
15.
Кирган Світлана Валеріївна
20 квітня 2026
16.
Корольова Марія Віталіївна
20 квітня 2026
17.
Волошинська Ольга Володимирівна
20 квітня 2026
18.
Сімчук Олена Олександрівна
20 квітня 2026
19.
Тарасевич Людмила Романівна
20 квітня 2026
20.
Кравець Анжела Ігорівна
20 квітня 2026
21.
Комлочук Ірина Валеріївна
20 квітня 2026
22.
Штиркун Марина Олегівна
19 квітня 2026
23.
Легка Софія Тарасівна
19 квітня 2026
24.
Гумірова Оксана Григорівна
19 квітня 2026
25.
Лось Вікторія Вікторівна
19 квітня 2026
26.
Кузьменко Юлія Сергіївна
19 квітня 2026
27.
Свистун Іван Якович
19 квітня 2026
28.
Гулько Леся Адеславівна
19 квітня 2026
29.
Гудима Ірина Станіславівна
19 квітня 2026
30.
Гутник Ірина Петрівна
19 квітня 2026
2492
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 73 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.