№22/262696-еп
Присвоєння звання Героя України (посмертно) Калушу Віктору Миколайовичу
Автор (ініціатор): Купріян Максим Андрійович
Дата оприлюднення: 31 березня 2026
ПЕТИЦІЯ
щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) Калушу Віктору Миколайовичу
Шановний пане Президент!
Звертаємося до Вас із глибоким болем та щирим проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) солдату Калушу Віктору Миколайовичу, 13 червня 1984 року народження, уродженцю села Ситниця Луцького району Волинської області, який віддав найдорожче — своє життя — за свободу, незалежність і майбутнє нашої держави.
Калуш Віктор Миколайович проходив військову службу на посаді помічника гранатометника 2 механізованої роти 2 батальйону 115 окремої механізованої бригади (військова частина А4053). У червні 2025 року він свідомо став на захист України, маючи п’ятеро неповнолітніх дітей, які потребували батьківської турботи. Проте любов до Батьківщини та почуття обов’язку виявилися сильнішими за страх.
22 грудня 2025 року Віктор Калуш прийняв свій останній бій у районі населеного пункту Зелений Гай Ізюмського району Харківської області. У ході бойових дій він був смертельно поранений внаслідок ураження ворожим дроном. До останньої миті залишався вірним військовій присязі та своєму обов’язку перед Україною.
Віктор був не лише відданим воїном, а й людиною великого серця. Він неодноразово ризикував власним життям, допомагаючи побратимам, підтримуючи їх у найважчі моменти та рятуючи їхні життя. Його мужність, самопожертва і незламність є прикладом справжнього українського Героя.
Його загибель стала страшною трагедією для родини. Мати, Ніна Филимонівна, втратила останнього з трьох синів. П’ятеро дітей залишилися без люблячого батька, який був для них опорою, захистом і прикладом. Це біль, який неможливо виміряти словами. Це рана, яка ніколи не загоїться.
Разом із родиною втрату понесла і вся Україна. Ми втратили мужнього Захисника, який не сховався, не відступив і не зрадив — а до останнього подиху стояв за свою державу, за свій народ, за майбутнє своїх дітей і всіх українців.
З огляду на його відвагу, самопожертву, вірність присязі та вагомий внесок у захист територіальної цілісності України, просимо Вас удостоїти Калуша Віктора Миколайовича найвищої державної нагороди — звання Героя України (посмертно).
Це буде не лише визнанням його подвигу, а й знаком вдячності всім українським воїнам, які щодня віддають свої життя за нашу свободу.
З повагою,
родина загиблого.
щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) Калушу Віктору Миколайовичу
Шановний пане Президент!
Звертаємося до Вас із глибоким болем та щирим проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) солдату Калушу Віктору Миколайовичу, 13 червня 1984 року народження, уродженцю села Ситниця Луцького району Волинської області, який віддав найдорожче — своє життя — за свободу, незалежність і майбутнє нашої держави.
Калуш Віктор Миколайович проходив військову службу на посаді помічника гранатометника 2 механізованої роти 2 батальйону 115 окремої механізованої бригади (військова частина А4053). У червні 2025 року він свідомо став на захист України, маючи п’ятеро неповнолітніх дітей, які потребували батьківської турботи. Проте любов до Батьківщини та почуття обов’язку виявилися сильнішими за страх.
22 грудня 2025 року Віктор Калуш прийняв свій останній бій у районі населеного пункту Зелений Гай Ізюмського району Харківської області. У ході бойових дій він був смертельно поранений внаслідок ураження ворожим дроном. До останньої миті залишався вірним військовій присязі та своєму обов’язку перед Україною.
Віктор був не лише відданим воїном, а й людиною великого серця. Він неодноразово ризикував власним життям, допомагаючи побратимам, підтримуючи їх у найважчі моменти та рятуючи їхні життя. Його мужність, самопожертва і незламність є прикладом справжнього українського Героя.
Його загибель стала страшною трагедією для родини. Мати, Ніна Филимонівна, втратила останнього з трьох синів. П’ятеро дітей залишилися без люблячого батька, який був для них опорою, захистом і прикладом. Це біль, який неможливо виміряти словами. Це рана, яка ніколи не загоїться.
Разом із родиною втрату понесла і вся Україна. Ми втратили мужнього Захисника, який не сховався, не відступив і не зрадив — а до останнього подиху стояв за свою державу, за свій народ, за майбутнє своїх дітей і всіх українців.
З огляду на його відвагу, самопожертву, вірність присязі та вагомий внесок у захист територіальної цілісності України, просимо Вас удостоїти Калуша Віктора Миколайовича найвищої державної нагороди — звання Героя України (посмертно).
Це буде не лише визнанням його подвигу, а й знаком вдячності всім українським воїнам, які щодня віддають свої життя за нашу свободу.
З повагою,
родина загиблого.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Супрунець Дмитро Сергійович
26 травня 2026
2.
Данилів Наталія Василівна
25 травня 2026
3.
Ющак Оксана Юріївна
25 травня 2026
4.
Хомік Галина Григорівна
25 травня 2026
5.
Павлішак Ольга Зеновіївна
25 травня 2026
6.
Чорпіта Ірина Сергіївна
25 травня 2026
7.
Прокудіна Олена Віталіївна
25 травня 2026
8.
Громова Таміла Сергіївна
25 травня 2026
9.
Сахнюк Оксана Іванівна
25 травня 2026
10.
Кривошлик Ірина Вікторівна
25 травня 2026
11.
Приймачок Аліна Вадимівна
25 травня 2026
12.
Яцюра Лариса Василівна
25 травня 2026
13.
Суханова Альона Олександрівна
25 травня 2026
14.
Залужна Оксана Володимирівна
25 травня 2026
15.
Безпалько Катерина Володимирівна
25 травня 2026
16.
Тарасова Наталія Іванівна
25 травня 2026
17.
Лобасюк Ольга Миколаївна
25 травня 2026
18.
Савчук Юлія Петрівна
24 травня 2026
19.
Вовчок Людмила Ігорівна
24 травня 2026
20.
Фізер Віталіна Олексіївна
24 травня 2026
21.
Волошина Юлія Анатоліївна
24 травня 2026
22.
Волянська Наталія Миколаївна
23 травня 2026
23.
Здерко Ярослава Іванівна
23 травня 2026
24.
Рурак Тетяна Миколаївна
23 травня 2026
25.
Антонюк Ірина Миколаївна
23 травня 2026
26.
Манчур Юлія Олегівна
22 травня 2026
27.
Беспала Людмила Степанівна
22 травня 2026
28.
Ареп'єва Кристина Іванівна
22 травня 2026
29.
Ситар Яніна Богданівна
22 травня 2026
30.
Ахметзянова Оксана Миколаївна
22 травня 2026
2988
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 37 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.