№22/262696-еп
Присвоєння звання Героя України (посмертно) Калушу Віктору Миколайовичу
Автор (ініціатор): Купріян Максим Андрійович
Дата оприлюднення: 31 березня 2026
ПЕТИЦІЯ
щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) Калушу Віктору Миколайовичу
Шановний пане Президент!
Звертаємося до Вас із глибоким болем та щирим проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) солдату Калушу Віктору Миколайовичу, 13 червня 1984 року народження, уродженцю села Ситниця Луцького району Волинської області, який віддав найдорожче — своє життя — за свободу, незалежність і майбутнє нашої держави.
Калуш Віктор Миколайович проходив військову службу на посаді помічника гранатометника 2 механізованої роти 2 батальйону 115 окремої механізованої бригади (військова частина А4053). У червні 2025 року він свідомо став на захист України, маючи п’ятеро неповнолітніх дітей, які потребували батьківської турботи. Проте любов до Батьківщини та почуття обов’язку виявилися сильнішими за страх.
22 грудня 2025 року Віктор Калуш прийняв свій останній бій у районі населеного пункту Зелений Гай Ізюмського району Харківської області. У ході бойових дій він був смертельно поранений внаслідок ураження ворожим дроном. До останньої миті залишався вірним військовій присязі та своєму обов’язку перед Україною.
Віктор був не лише відданим воїном, а й людиною великого серця. Він неодноразово ризикував власним життям, допомагаючи побратимам, підтримуючи їх у найважчі моменти та рятуючи їхні життя. Його мужність, самопожертва і незламність є прикладом справжнього українського Героя.
Його загибель стала страшною трагедією для родини. Мати, Ніна Филимонівна, втратила останнього з трьох синів. П’ятеро дітей залишилися без люблячого батька, який був для них опорою, захистом і прикладом. Це біль, який неможливо виміряти словами. Це рана, яка ніколи не загоїться.
Разом із родиною втрату понесла і вся Україна. Ми втратили мужнього Захисника, який не сховався, не відступив і не зрадив — а до останнього подиху стояв за свою державу, за свій народ, за майбутнє своїх дітей і всіх українців.
З огляду на його відвагу, самопожертву, вірність присязі та вагомий внесок у захист територіальної цілісності України, просимо Вас удостоїти Калуша Віктора Миколайовича найвищої державної нагороди — звання Героя України (посмертно).
Це буде не лише визнанням його подвигу, а й знаком вдячності всім українським воїнам, які щодня віддають свої життя за нашу свободу.
З повагою,
родина загиблого.
щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) Калушу Віктору Миколайовичу
Шановний пане Президент!
Звертаємося до Вас із глибоким болем та щирим проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) солдату Калушу Віктору Миколайовичу, 13 червня 1984 року народження, уродженцю села Ситниця Луцького району Волинської області, який віддав найдорожче — своє життя — за свободу, незалежність і майбутнє нашої держави.
Калуш Віктор Миколайович проходив військову службу на посаді помічника гранатометника 2 механізованої роти 2 батальйону 115 окремої механізованої бригади (військова частина А4053). У червні 2025 року він свідомо став на захист України, маючи п’ятеро неповнолітніх дітей, які потребували батьківської турботи. Проте любов до Батьківщини та почуття обов’язку виявилися сильнішими за страх.
22 грудня 2025 року Віктор Калуш прийняв свій останній бій у районі населеного пункту Зелений Гай Ізюмського району Харківської області. У ході бойових дій він був смертельно поранений внаслідок ураження ворожим дроном. До останньої миті залишався вірним військовій присязі та своєму обов’язку перед Україною.
Віктор був не лише відданим воїном, а й людиною великого серця. Він неодноразово ризикував власним життям, допомагаючи побратимам, підтримуючи їх у найважчі моменти та рятуючи їхні життя. Його мужність, самопожертва і незламність є прикладом справжнього українського Героя.
Його загибель стала страшною трагедією для родини. Мати, Ніна Филимонівна, втратила останнього з трьох синів. П’ятеро дітей залишилися без люблячого батька, який був для них опорою, захистом і прикладом. Це біль, який неможливо виміряти словами. Це рана, яка ніколи не загоїться.
Разом із родиною втрату понесла і вся Україна. Ми втратили мужнього Захисника, який не сховався, не відступив і не зрадив — а до останнього подиху стояв за свою державу, за свій народ, за майбутнє своїх дітей і всіх українців.
З огляду на його відвагу, самопожертву, вірність присязі та вагомий внесок у захист територіальної цілісності України, просимо Вас удостоїти Калуша Віктора Миколайовича найвищої державної нагороди — звання Героя України (посмертно).
Це буде не лише визнанням його подвигу, а й знаком вдячності всім українським воїнам, які щодня віддають свої життя за нашу свободу.
З повагою,
родина загиблого.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Снитюк Світлана Василівна
01 квітня 2026
2.
Улянченко Світлана Анатоліївна
01 квітня 2026
3.
Гордієнко-Зінов'єва Людмила Володимирівна
01 квітня 2026
4.
Томашук Андрій Сергійович
01 квітня 2026
5.
Фігєль Ярослава Іллівна
01 квітня 2026
6.
Баришпол Богдана Дмитрівна
01 квітня 2026
7.
Сазонова Марія Борисівна
01 квітня 2026
8.
Сур'як Анастасія Богданівна
01 квітня 2026
9.
Бабенко Артем Степанович
31 березня 2026
10.
Ярмольський Денис Романович
31 березня 2026
11.
Журба Наталія Володимирівна
31 березня 2026
12.
Ткачук Богдана Миколаївна
31 березня 2026
13.
Постолюк Вікторія Іванівна
31 березня 2026
14.
Куцарський Руслан Сергійович
31 березня 2026
15.
Ткаченко Оксана Леонідівна
31 березня 2026
16.
Мороз Анна Сергіївна
31 березня 2026
17.
Давидюк Дарина Романівна
31 березня 2026
18.
Поліщук Олена Григорівна
31 березня 2026
19.
Ковальчук Давид Васильович
31 березня 2026
20.
Міцкевич Дар'я Дмитрівна
31 березня 2026
21.
Одіноченко Ксенія Олександрівна
31 березня 2026
22.
Шум Іванна Олександрівна
31 березня 2026
23.
Дмитренко Інна Олександрівна
31 березня 2026
24.
Пітик Наталія Миколаївна
31 березня 2026
25.
Волкова Ілона Петрівна
31 березня 2026
26.
Руда Яна Станіславівна
31 березня 2026
27.
Міщук Руслана Володимирівна
31 березня 2026
28.
Шпонарська Ольга Петрівна
31 березня 2026
29.
Козаченко Олена Андріївна
31 березня 2026
30.
Повх Юстина Олексіївна
31 березня 2026
300
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 92 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.