Присвоєння почесного звання Героя України (посмертно)

ПЕТИЦІЯ
про присвоєння звання «Герой України» (ПОСМЕРТНО)
Заколодному Денису Анатолійовичу (15.07.1997 — 27.01.2026)
Позивний "ТАКСИСТ"
Командир третього відділення перехоплювачів БпЛА, другого взводу перехоплювачів БпЛА, батареї перехоплювачів БпЛА, зенітного ракетного дивізіону військової частини А1376
Просимо Президента України присвоїти звання Героя України (посмертно) Заколодному Денису Анатолійовичу — вірному сину українського народу, мужньому та відважному воїну, який віддав своє життя за свободу і незалежність України.
Я, дружина загиблого Захисника України Заколодного Дениса Анатолійовича — Яна Вікторівна, звертаюся не просто з проханням — я звертаюся з болем, який не стихає ні на мить, і з вірою в справедливість.
Мій чоловік став на захист України у 2016 році, коли війна тільки починала забирати найкращих. Він був учасником АТО.
У 2022 році він брав безпосередню участь в обороні міста Бахмут — одному з найгарячіших напрямків фронту, де точилися запеклі бої за кожен метр української землі. Там він проявив незламність духу, витримку та справжній героїзм, залишаючись вірним військовій присязі та своєму народові.
Він не ховався від війни — він пішов їй назустріч, щоб захистити свою країну, свою родину, кожного з нас.
Він був командиром відділення.
Він був другом, братом для своїх побратимів.
Він не просто служив — він жив цією боротьбою. Був опорою, силою і прикладом. Людиною честі та гідності.
27 січня 2026 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Козача Лопань Харківського району Харківської області, Денис загинув внаслідок прямого влучання ворожого FPV-дрона разом із побратимом. В одну мить війна забрала в мене коханого чоловіка, у родини — сина, брата, у побратимів — найкращого друга, у України — вірного Захисника.
Він віддав найцінніше — своє життя.
Щоб жили ми.
Для держави він — воїн.
Для побратимів — брат.
Для мене — він цілий світ.
Мій світ зруйнувався в той день. І цей біль залишиться зі мною назавжди. Але разом із ним — гордість, яка сильніша за біль.
Я прошу не просто нагороду.
Я прошу справедливість.
Я прошу визнати те, що вже є правдою — він ГЕРОЙ.
Заколодний Денис Анатолійович заслуговує на звання «Герой України» (ПОСМЕРТНО), бо до останнього подиху боронив Україну і віддав за неї своє життя.
Не дайте його імені зникнути.
Не дайте його подвигу залишитися лише болем родини.
Нехай його ім’я звучить як символ мужності.
Як приклад для поколінь.
Як ім’я Героя України.
Він загинув за нас.
Тепер наш обов’язок — не дати забути про нього.
Вічна пам’ять. Вічна любов. Вічна слава.
Герої не вмирають