№22/262786-еп
Прошу присвоїти звання Героя України ( посмертно) хороброму захиснику, сину, нашої Батьківщини. Старшому солдату 54 окремого розвідувального батальйону імені Михайла Тиші. Черков Володимир Вікторович ( 18.04.2001 р.н)
Автор (ініціатор): Мазур Наталія Вікторівна
Дата оприлюднення: 01 квітня 2026
ЧЕРКОВ ВОЛОДИМИР ВІКТОРОВИЧ
Старший солдат Черков Володимир Вікторович, позивний «Череп», загинув 21 лютого 2026 року в районі населеного пункту Михайлівське Сумського району Сумської області.
Йому було лише 24…
У 2020 році він став до лав війська. Спочатку була строкова служба, а вже 2 квітня 2021 року Володимир підписав контракт. Служив механіком-водієм відділення плавальних транспортерів взводу плавальних транспортерів роти плавальних машин понтонно-мостового батальйону військової частини А3814. Був відповідальним та витривалим. Він мав повернутися додому після завершення контракту, але повномасштабна війна перекреслила ці плани. Не вагаючись, Володимир залишився боронити країну, бо по-іншому не міг.Донецький, Харківський, Сумський та Луганський напрямки — його фронтові дороги були важкими й небезпечними.
За відданість і героїзм був неодноразово нагороджений грамотами та подяками, а також нагрудним знаком «Золотий хрест» та відзнакою «За сумлінну службу».Та війна безжальна. 21 лютого 2026 року внаслідок ворожого обстрілу поблизу села Михайлівське Сумської області Володимир отримав поранення, несумісне з життям.
Старший солдат Черков Володимир Вікторович, позивний «Череп», загинув 21 лютого 2026 року в районі населеного пункту Михайлівське Сумського району Сумської області.
Йому було лише 24…
У 2020 році він став до лав війська. Спочатку була строкова служба, а вже 2 квітня 2021 року Володимир підписав контракт. Служив механіком-водієм відділення плавальних транспортерів взводу плавальних транспортерів роти плавальних машин понтонно-мостового батальйону військової частини А3814. Був відповідальним та витривалим. Він мав повернутися додому після завершення контракту, але повномасштабна війна перекреслила ці плани. Не вагаючись, Володимир залишився боронити країну, бо по-іншому не міг.Донецький, Харківський, Сумський та Луганський напрямки — його фронтові дороги були важкими й небезпечними.
За відданість і героїзм був неодноразово нагороджений грамотами та подяками, а також нагрудним знаком «Золотий хрест» та відзнакою «За сумлінну службу».Та війна безжальна. 21 лютого 2026 року внаслідок ворожого обстрілу поблизу села Михайлівське Сумської області Володимир отримав поранення, несумісне з життям.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Дячук Анастасія Павлівна
01 липня 2026
2.
Златін Наталя Петрівна
01 липня 2026
3.
Фещенко Наталія Анатоліївна
01 липня 2026
4.
Гутовська Стефанія Андріївна
01 липня 2026
5.
Левченко Мар'яна Віталіївна
01 липня 2026
6.
Лещенко Світлана Миколаївна
01 липня 2026
7.
Шелепко Анастасія Володимирівна
01 липня 2026
8.
Іскусних Марина Вікторівна
01 липня 2026
9.
Остапчук Юлія Вадимівна
01 липня 2026
10.
Дубина Альона Леонідівна
01 липня 2026
11.
Гера Марія Ігорівна
01 липня 2026
12.
Щербина Іванна Олександрівна
01 липня 2026
13.
Романова Марина Михайлівна
01 липня 2026
14.
Миколюк Світлана Володимирівна
01 липня 2026
15.
Лябах Ірина Анатоліївна
01 липня 2026
16.
Владимирська Катерина Юріївна
01 липня 2026
17.
Поповська Майя Леонідівна
30 червня 2026
18.
Гасілін Юрій Олександрович
30 червня 2026
19.
Романчук Галина Богданівна
30 червня 2026
20.
Проць Юля Романівна
30 червня 2026
21.
Аксюта Тетяна Петрівна
30 червня 2026
22.
Добра Лариса Віталіївна
30 червня 2026
23.
Дзизиль Віра Олександрівна
30 червня 2026
24.
Трампольська Ксенія Олегівна
30 червня 2026
25.
Божик Марія Володимирівна
30 червня 2026
26.
Сидорак Тетяна Андріївна
30 червня 2026
27.
Міненко Оксана Вікторівна
30 червня 2026
28.
Палій Оксана Борисівна
30 червня 2026
29.
Мантач Анастасія Анатоліївна
30 червня 2026
30.
Гарас Марія Вікторівна
30 червня 2026