Президенту України
Володимиру Зеленському
про присвоєння звання Героя України (посмертно)
Шановний пане Президенте!
Просимо Вас розглянути питання щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) Фоменко Богдану Олександровичу, 5 вересня 1985 року народження, уродженцю села Волошинівка Баришівського району Київської області, який віддав своє життя за свободу, незалежність і територіальну цілісність України.
З початком повномасштабного вторгнення рф у 2022 році Богдан Олександрович повернувся з-за кордону. Спочатку допомагав як волонтер, але згодом став на захист Батьківщини.
З 22 липня 2022 року проходив військову службу у складі Збройних Сил України. Служив стрільцем 2 роти 15 окремого стрілецького батальйону «Суми» (в/ч А7099), виконуючи бойові завдання на Сумському напрямку та державному кордоні.
У подальшому проходив службу у складі 117 окремої важкої механізованої бригади (в/ч А4674), де обіймав посади номера обслуги, водія, а згодом — командира відділення. Брав участь у бойових діях на Оріхівському та Покровському напрямках. Також проходив військове навчання в Чехії, на полігоні в Рівному та у Великій Британії, де завершив курси сержантського лідерства.
З жовтня 2024 року проходив службу у складі 17 окремої важкої механізованої бригади (в/ч А3283) на посаді головного сержанта — командира міномета. Виконував бойові завдання на Куп’янському та Сумському напрямках.
За час служби Богдан Олександрович зарекомендував себе як мужній, відповідальний і відданий військовослужбовець, справжній лідер, який користувався повагою серед побратимів. Його професіоналізм, рішучість та самовідданість були відзначені численними нагородами, серед яких:
подяки за старанність, ініціативу та зразкове виконання обов’язків;
подяка за мужність і героїзм під час виконання бойових завдань;
грамота за особисту мужність та захист державного суверенітету України;
відзнака «За сумлінну службу»;
відзнака 15 ОСБ «Народжені бути вільними».
20 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу села Павлівка Богдан Олександрович проявив виняткову мужність і самопожертву — ціною власного життя врятував своїх побратимів. До останнього подиху він залишався вірним військовій присязі та українському народові.
Його подвиг є прикладом справжнього героїзму, сили духу та безмежної любові до України.
З огляду на викладене, просимо Вас присвоїти Фоменко Богдану Олександровичу звання Героя України (посмертно) як гідне вшанування його подвигу та самопожертви.