№22/262854-еп
Петиція щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) Сергєєву Юрію Миколайовичу
Автор (ініціатор): Сєргєєва Наталія Юріївна
Дата оприлюднення: 03 квітня 2026
Шановний Пане Президент! Звертаюся до Вас з проханням присвоїти моєму батькові Старшому солдату Національної гвардії України Сергєєву Юрію Миколайовичу звання Героя України нажаль (посмертно)
Народився Юрій Сергєєв на Вінниччині 02 листопада 1984 року. Потім сім’я переїхала до Бердичева, де він навчався в школі №3, а потім в ПТУ №4. Там Юрій отримав професію зварювальника, яка була поруч з ним до самої мобілізації.з мирним життям Юрій розлучився у травні 2023-го. Зі зварювальника перетворився на старшого навідника обслуги міномета 4-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії України. У складі нацгвардійців доблесно бив ворога, не даючи тому розповзтися його рідною Україною.
Де б Юрій не працював, на металобазі, обшивці пунктів прийому металолому чи на різноманітних будівництвах та індивідуальних замовленнях, завжди старався робити все на совість. Робота з металом була не тільки професією, але й і хобі, і пристрастю.
Двадцять років тому зустрів свою долю та створив сім’ю, в якій незабаром з’явилась маленька донечка. Нещодавно, прибувши у коротку відпустку з фронту вони з дружиною відсвяткували цей ювілей.
Юрій працював з металом аж поки в країну не прийшла війна. Оскільки він не служив строкову службу, то спочатку у військкомат його не викликали, але коли прийшла пора – він не сперечався, і 23 травня минулого року був мобілізований.
За велінням долі Юрій попав не в ЗСУ, а в нацгвардію, легендарну бригаду, яка першою зустріла агресорів на Гостомельському аеродромі, виганяла їх з Київщини, а згодом її батальйони були перекинуті на схід, під Бахмут.
Бригада створювалась і воювала по стандартам НАТО, а в рамках «Гвардії наступу» була перейменована в «Рубіж». Саме тоді до гвардійців долучився Юрій Сергєєв. Побратими лише найкращими словами згадували свого «Талісманчика», його веселу вдачу, хоробрість та мужність.
Представник частини на траурному мітингу повідомив, що воїна було представлено до військової нагороди, яка тепер буде, на жаль, вважатись посмертною. 22 січня 2024 року гранатометник Юрій Сергєєв загинув від артилерійського обстрілу.
Народився Юрій Сергєєв на Вінниччині 02 листопада 1984 року. Потім сім’я переїхала до Бердичева, де він навчався в школі №3, а потім в ПТУ №4. Там Юрій отримав професію зварювальника, яка була поруч з ним до самої мобілізації.з мирним життям Юрій розлучився у травні 2023-го. Зі зварювальника перетворився на старшого навідника обслуги міномета 4-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії України. У складі нацгвардійців доблесно бив ворога, не даючи тому розповзтися його рідною Україною.
Де б Юрій не працював, на металобазі, обшивці пунктів прийому металолому чи на різноманітних будівництвах та індивідуальних замовленнях, завжди старався робити все на совість. Робота з металом була не тільки професією, але й і хобі, і пристрастю.
Двадцять років тому зустрів свою долю та створив сім’ю, в якій незабаром з’явилась маленька донечка. Нещодавно, прибувши у коротку відпустку з фронту вони з дружиною відсвяткували цей ювілей.
Юрій працював з металом аж поки в країну не прийшла війна. Оскільки він не служив строкову службу, то спочатку у військкомат його не викликали, але коли прийшла пора – він не сперечався, і 23 травня минулого року був мобілізований.
За велінням долі Юрій попав не в ЗСУ, а в нацгвардію, легендарну бригаду, яка першою зустріла агресорів на Гостомельському аеродромі, виганяла їх з Київщини, а згодом її батальйони були перекинуті на схід, під Бахмут.
Бригада створювалась і воювала по стандартам НАТО, а в рамках «Гвардії наступу» була перейменована в «Рубіж». Саме тоді до гвардійців долучився Юрій Сергєєв. Побратими лише найкращими словами згадували свого «Талісманчика», його веселу вдачу, хоробрість та мужність.
Представник частини на траурному мітингу повідомив, що воїна було представлено до військової нагороди, яка тепер буде, на жаль, вважатись посмертною. 22 січня 2024 року гранатометник Юрій Сергєєв загинув від артилерійського обстрілу.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Грищенко Катерина Віталіївна
03 квітня 2026
2.
Дичик Аліна Василівна
03 квітня 2026
3.
Костюк Ірина Михайлівна
03 квітня 2026
4.
Вичегжаніна Олена Володимирівна
03 квітня 2026
5.
Рудченко Наталія Володимирівна
03 квітня 2026
6.
Семенько Ангеліна Іванівна
03 квітня 2026
7.
Ковальчук Ірина Федорівна
03 квітня 2026
8.
Турчин Олена Григорівна
03 квітня 2026
9.
Радченко Світлана Михайлівна
03 квітня 2026
10.
Саско Юлія Миколаївна
03 квітня 2026
11.
Демчук Леонід Миколайович
03 квітня 2026
12.
Смирнитська Майя Борисівна
03 квітня 2026
13.
Яковенко Аліна Павлівна
03 квітня 2026
14.
Качанова Ірина Федорівна
03 квітня 2026
15.
Миргородська Валентина Данилівна
03 квітня 2026
16.
Бабинюк Олександра Іванівна
03 квітня 2026
17.
Козаченко Олена Андріївна
03 квітня 2026
18.
Залетний Олексій Олексійович
03 квітня 2026
19.
Чорненька Аліна Сергіївна
03 квітня 2026
20.
Безштанько Інна Миколаївна
03 квітня 2026
21.
Філь Тетяна Олександрівна
03 квітня 2026
22.
Париш Любов Григорівна
03 квітня 2026
23.
Бруй Яна Василівна
03 квітня 2026
24.
Купренко Олеся Сананівна
03 квітня 2026
25.
Грабенко Крістіна Миколаївна
03 квітня 2026
26.
Барбунова Алла Володимирівна
03 квітня 2026
27.
Лукашенко Катерина Вікторівна
03 квітня 2026
28.
Пришляк Дарія Миколаївна
03 квітня 2026
29.
Петрова Анастасія Петрівна
03 квітня 2026
30.
Кравчук Олена Анатоліївна
03 квітня 2026
208
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 91 день
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.