№22/262854-еп
Петиція щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) Сергєєву Юрію Миколайовичу
Автор (ініціатор): Сєргєєва Наталія Юріївна
Дата оприлюднення: 03 квітня 2026
Шановний Пане Президент! Звертаюся до Вас з проханням присвоїти моєму батькові Старшому солдату Національної гвардії України Сергєєву Юрію Миколайовичу звання Героя України нажаль (посмертно)
Народився Юрій Сергєєв на Вінниччині 02 листопада 1984 року. Потім сім’я переїхала до Бердичева, де він навчався в школі №3, а потім в ПТУ №4. Там Юрій отримав професію зварювальника, яка була поруч з ним до самої мобілізації.з мирним життям Юрій розлучився у травні 2023-го. Зі зварювальника перетворився на старшого навідника обслуги міномета 4-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії України. У складі нацгвардійців доблесно бив ворога, не даючи тому розповзтися його рідною Україною.
Де б Юрій не працював, на металобазі, обшивці пунктів прийому металолому чи на різноманітних будівництвах та індивідуальних замовленнях, завжди старався робити все на совість. Робота з металом була не тільки професією, але й і хобі, і пристрастю.
Двадцять років тому зустрів свою долю та створив сім’ю, в якій незабаром з’явилась маленька донечка. Нещодавно, прибувши у коротку відпустку з фронту вони з дружиною відсвяткували цей ювілей.
Юрій працював з металом аж поки в країну не прийшла війна. Оскільки він не служив строкову службу, то спочатку у військкомат його не викликали, але коли прийшла пора – він не сперечався, і 23 травня минулого року був мобілізований.
За велінням долі Юрій попав не в ЗСУ, а в нацгвардію, легендарну бригаду, яка першою зустріла агресорів на Гостомельському аеродромі, виганяла їх з Київщини, а згодом її батальйони були перекинуті на схід, під Бахмут.
Бригада створювалась і воювала по стандартам НАТО, а в рамках «Гвардії наступу» була перейменована в «Рубіж». Саме тоді до гвардійців долучився Юрій Сергєєв. Побратими лише найкращими словами згадували свого «Талісманчика», його веселу вдачу, хоробрість та мужність.
Представник частини на траурному мітингу повідомив, що воїна було представлено до військової нагороди, яка тепер буде, на жаль, вважатись посмертною. 22 січня 2024 року гранатометник Юрій Сергєєв загинув від артилерійського обстрілу.
Народився Юрій Сергєєв на Вінниччині 02 листопада 1984 року. Потім сім’я переїхала до Бердичева, де він навчався в школі №3, а потім в ПТУ №4. Там Юрій отримав професію зварювальника, яка була поруч з ним до самої мобілізації.з мирним життям Юрій розлучився у травні 2023-го. Зі зварювальника перетворився на старшого навідника обслуги міномета 4-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії України. У складі нацгвардійців доблесно бив ворога, не даючи тому розповзтися його рідною Україною.
Де б Юрій не працював, на металобазі, обшивці пунктів прийому металолому чи на різноманітних будівництвах та індивідуальних замовленнях, завжди старався робити все на совість. Робота з металом була не тільки професією, але й і хобі, і пристрастю.
Двадцять років тому зустрів свою долю та створив сім’ю, в якій незабаром з’явилась маленька донечка. Нещодавно, прибувши у коротку відпустку з фронту вони з дружиною відсвяткували цей ювілей.
Юрій працював з металом аж поки в країну не прийшла війна. Оскільки він не служив строкову службу, то спочатку у військкомат його не викликали, але коли прийшла пора – він не сперечався, і 23 травня минулого року був мобілізований.
За велінням долі Юрій попав не в ЗСУ, а в нацгвардію, легендарну бригаду, яка першою зустріла агресорів на Гостомельському аеродромі, виганяла їх з Київщини, а згодом її батальйони були перекинуті на схід, під Бахмут.
Бригада створювалась і воювала по стандартам НАТО, а в рамках «Гвардії наступу» була перейменована в «Рубіж». Саме тоді до гвардійців долучився Юрій Сергєєв. Побратими лише найкращими словами згадували свого «Талісманчика», його веселу вдачу, хоробрість та мужність.
Представник частини на траурному мітингу повідомив, що воїна було представлено до військової нагороди, яка тепер буде, на жаль, вважатись посмертною. 22 січня 2024 року гранатометник Юрій Сергєєв загинув від артилерійського обстрілу.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Деленько Мирослава Мирославівна
13 квітня 2026
2.
Груздюк Наталія Петрівна
13 квітня 2026
3.
Куликовська Марія Василівна
13 квітня 2026
4.
Федорова Олена Василівна
13 квітня 2026
5.
Кривошеєнко Наталія Іванівна
13 квітня 2026
6.
Гарбузенко Ольга Сергіївна
13 квітня 2026
7.
Садовник Ольга Іванівна
13 квітня 2026
8.
Дворська Вікторія Віталіївна
13 квітня 2026
9.
Кострубей Марія Миколаївна
13 квітня 2026
10.
Максимчук Олександр Олександрович
13 квітня 2026
11.
Василевська Ольга Станіславівна
13 квітня 2026
12.
Шовка Оксана Олександрівна
13 квітня 2026
13.
Гарасюк Ярослав Федорович
13 квітня 2026
14.
Педченко Тетяна Григорівна
13 квітня 2026
15.
Махненко Дарія Анатоліївна
13 квітня 2026
16.
Гульок Сергій Анатолійович
13 квітня 2026
17.
Іфрім Вікторія Сергіївна
13 квітня 2026
18.
Задоя Світлана Миколаївна
13 квітня 2026
19.
Пінчук Яна Володимирівна
13 квітня 2026
20.
Гаврук Наталія Миколаївна
13 квітня 2026
21.
Сидорук Галина Петрівна
13 квітня 2026
22.
Рибак Світлана Федорівна
13 квітня 2026
23.
Каришин Марина Миколаївна
13 квітня 2026
24.
Ковальчук Віта Дмитрівна
13 квітня 2026
25.
Мельничук Оксана Георгіївна
13 квітня 2026
26.
Романів Наталія Вячеславівна
13 квітня 2026
27.
Семичова Тетяна Іванівна
13 квітня 2026
28.
Дундюк Ксенія Володимирівна
13 квітня 2026
29.
Поломарчук Віталій Григорович
13 квітня 2026
30.
Герасимчик Тетяна Миколаївна
13 квітня 2026
1606
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 81 день
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.