№22/262854-еп
Петиція щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) Сергєєву Юрію Миколайовичу
Автор (ініціатор): Сєргєєва Наталія Юріївна
Дата оприлюднення: 03 квітня 2026
Шановний Пане Президент! Звертаюся до Вас з проханням присвоїти моєму батькові Старшому солдату Національної гвардії України Сергєєву Юрію Миколайовичу звання Героя України нажаль (посмертно)
Народився Юрій Сергєєв на Вінниччині 02 листопада 1984 року. Потім сім’я переїхала до Бердичева, де він навчався в школі №3, а потім в ПТУ №4. Там Юрій отримав професію зварювальника, яка була поруч з ним до самої мобілізації.з мирним життям Юрій розлучився у травні 2023-го. Зі зварювальника перетворився на старшого навідника обслуги міномета 4-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії України. У складі нацгвардійців доблесно бив ворога, не даючи тому розповзтися його рідною Україною.
Де б Юрій не працював, на металобазі, обшивці пунктів прийому металолому чи на різноманітних будівництвах та індивідуальних замовленнях, завжди старався робити все на совість. Робота з металом була не тільки професією, але й і хобі, і пристрастю.
Двадцять років тому зустрів свою долю та створив сім’ю, в якій незабаром з’явилась маленька донечка. Нещодавно, прибувши у коротку відпустку з фронту вони з дружиною відсвяткували цей ювілей.
Юрій працював з металом аж поки в країну не прийшла війна. Оскільки він не служив строкову службу, то спочатку у військкомат його не викликали, але коли прийшла пора – він не сперечався, і 23 травня минулого року був мобілізований.
За велінням долі Юрій попав не в ЗСУ, а в нацгвардію, легендарну бригаду, яка першою зустріла агресорів на Гостомельському аеродромі, виганяла їх з Київщини, а згодом її батальйони були перекинуті на схід, під Бахмут.
Бригада створювалась і воювала по стандартам НАТО, а в рамках «Гвардії наступу» була перейменована в «Рубіж». Саме тоді до гвардійців долучився Юрій Сергєєв. Побратими лише найкращими словами згадували свого «Талісманчика», його веселу вдачу, хоробрість та мужність.
Представник частини на траурному мітингу повідомив, що воїна було представлено до військової нагороди, яка тепер буде, на жаль, вважатись посмертною. 22 січня 2024 року гранатометник Юрій Сергєєв загинув від артилерійського обстрілу.
Народився Юрій Сергєєв на Вінниччині 02 листопада 1984 року. Потім сім’я переїхала до Бердичева, де він навчався в школі №3, а потім в ПТУ №4. Там Юрій отримав професію зварювальника, яка була поруч з ним до самої мобілізації.з мирним життям Юрій розлучився у травні 2023-го. Зі зварювальника перетворився на старшого навідника обслуги міномета 4-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії України. У складі нацгвардійців доблесно бив ворога, не даючи тому розповзтися його рідною Україною.
Де б Юрій не працював, на металобазі, обшивці пунктів прийому металолому чи на різноманітних будівництвах та індивідуальних замовленнях, завжди старався робити все на совість. Робота з металом була не тільки професією, але й і хобі, і пристрастю.
Двадцять років тому зустрів свою долю та створив сім’ю, в якій незабаром з’явилась маленька донечка. Нещодавно, прибувши у коротку відпустку з фронту вони з дружиною відсвяткували цей ювілей.
Юрій працював з металом аж поки в країну не прийшла війна. Оскільки він не служив строкову службу, то спочатку у військкомат його не викликали, але коли прийшла пора – він не сперечався, і 23 травня минулого року був мобілізований.
За велінням долі Юрій попав не в ЗСУ, а в нацгвардію, легендарну бригаду, яка першою зустріла агресорів на Гостомельському аеродромі, виганяла їх з Київщини, а згодом її батальйони були перекинуті на схід, під Бахмут.
Бригада створювалась і воювала по стандартам НАТО, а в рамках «Гвардії наступу» була перейменована в «Рубіж». Саме тоді до гвардійців долучився Юрій Сергєєв. Побратими лише найкращими словами згадували свого «Талісманчика», його веселу вдачу, хоробрість та мужність.
Представник частини на траурному мітингу повідомив, що воїна було представлено до військової нагороди, яка тепер буде, на жаль, вважатись посмертною. 22 січня 2024 року гранатометник Юрій Сергєєв загинув від артилерійського обстрілу.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Захарко Іванна Мирославівна
24 травня 2026
2.
Савчук Юлія Петрівна
24 травня 2026
3.
Вовчок Людмила Ігорівна
24 травня 2026
4.
Мохорт Наталія Анатоліївна
24 травня 2026
5.
Єрмоченко Григорій Володимирович
24 травня 2026
6.
Віннік Ірина Петрівна
24 травня 2026
7.
Кривошлик Ірина Вікторівна
24 травня 2026
8.
Фізер Віталіна Олексіївна
24 травня 2026
9.
Волошина Юлія Анатоліївна
24 травня 2026
10.
Корольчук Федір Григорович
24 травня 2026
11.
Волянська Наталія Миколаївна
23 травня 2026
12.
Здерко Ярослава Іванівна
23 травня 2026
13.
Наставнюк Євгенія Валеріївна
23 травня 2026
14.
Здерко Світлана Іванівна
23 травня 2026
15.
Бідна Наталія Миколаївна
23 травня 2026
16.
Коханівська Юлія В'ячеславівна
23 травня 2026
17.
Беспала Людмила Степанівна
22 травня 2026
18.
Ареп'єва Кристина Іванівна
22 травня 2026
19.
Ситар Яніна Богданівна
22 травня 2026
20.
Ахметзянова Оксана Миколаївна
22 травня 2026
21.
Рустамова Людмила Рашидівна
22 травня 2026
22.
Миколюк Олена Сергіївна
22 травня 2026
23.
Фиденко Тетяна Василівна
22 травня 2026
24.
Андрусюк Ганна Вікторівна
22 травня 2026
25.
Костіна Оксана Вікторівна
22 травня 2026
26.
Кузан Марія Іванівна
22 травня 2026
27.
Гроза Мар'яна Олексіївна
21 травня 2026
28.
Гуз Тетяна Євгенівна
21 травня 2026
29.
Шамро Вікторія Онуфріївна
21 травня 2026
30.
Пилипець Наталія Андріївна
21 травня 2026
2416
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 40 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.