Ми, родина Білого Володимира Михайловича, звертаємося до Вас із проханням розглянути питання щодо присвоєння найвищого державного звання Героя України (посмертно) нашому батькові, чоловікові, синові — Білому Володимиру Михайловичу, 14 червня 1978 року народження, уродженцю Кіровоградської області, села Володимирівка.
Білий Володимир Михайлович проходив військову службу у складі 79 окремої десантно-штурмової бригади на посаді гранатометника. Він був відданим воїном, який мужньо та самовіддано захищав територіальну цілісність і незалежність України.
19 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання на Покровському напрямку Володимир Михайлович зник безвісти. До березня 2025 року він вважався зниклим, після чого був повернений на щиті в рамках обміну.
Згодом стало відомо, що після виконання бойового завдання він потрапив у полон, де зазнав жорстоких катувань та загинув від рук російських окупантів.
За проявлену мужність, відвагу та вірність військовій присязі Білий Володимир Михайлович нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Для нас він був не лише воїном, а й люблячим батьком, чоловіком і сином, опорою родини та людиною з великим серцем.
Його стійкість, героїзм і самопожертва є прикладом незламності українського духу. Він віддав своє життя за свободу, незалежність і майбутнє України.
Як родина, ми просимо вшанувати його подвиг на найвищому державному рівні.
З огляду на виняткову мужність, відданість державі та героїчну загибель, просимо присвоїти Білому Володимиру Михайловичу звання Героя України (посмертно).