№22/262958-еп

Просимо присвоїти звання Героя України (посмертно) солдату Зінченку Андрію Вікторовичу — військовослужбовцю Збройних Сил України, який віддано служив Батьківщині та загинув під час виконання бойового завдання 10 вересня 2024 року в Луганській області. Андрій Зінченко двічі ставав на захист України — у 2015 році та після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Виконуючи обов’язки лінійного наглядача відділення зв’язку, він забезпечував життєво важливу комунікацію для військових підрозділів, ризикуючи власним життям. Його відданість, мужність і самопожертва є прикладом справжнього героїзму та заслуговують на найвище державне визнання.

Автор (ініціатор): Зінченко Олена Андріївна
Дата оприлюднення: 07 квітня 2026
Шановний пане Президенте!
Я, донька Зінченко Олена Андріївна, загиблого військовослужбовця Зінченка Андрія Вікторовича, звертаюся до Вас із проханням присвоїти моєму батькові найвище державне звання — Герой України (посмертно) за його мужність, самопожертву та вірність українському народові.
Андрій Вікторович Зінченко народився 9 червня 1977 року в селі Буряківка Чорнобильського району Київської області. Його дитинство було затьмарене трагедією — після аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році родина була змушена покинути рідний дім і переселитися до села Королівка на Макарівщині.
Саме там пройшли його юнацькі роки, там він здобув освіту, сформувався як людина праці, честі та гідності. Після школи працював у колгоспі, не цурався жодної роботи, завжди був відповідальним і щирим.
У рідному селі він створив сім’ю, одружившись із Валентиною. Разом вони виховали двох дітей — мене(доньку Олену) та мого брата(сина Петра). Для нас він був не просто батьком — він був прикладом сили, турботи і справжнього чоловіка.
У 2015 році, коли Україна потребувала захисту, мій батько без вагань став на її оборону. Після демобілізації у 2016 році повернувся до мирного життя, працював у підприємстві «Аґрус розсадник», але з початком повномасштабного вторгнення у 2022 році знову став до лав захисників.
Солдат Андрій Зінченко служив лінійним наглядачем відділення зв’язку батальйону матеріального забезпечення 67-ї окремої механізованої бригади. Він сумлінно виконував свої обов’язки, забезпечуючи зв’язок, від якого залежали життя побратимів і успіх бойових операцій.
10 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Невське Луганської області мій батько зник безвісти.
Ми чекали. Вірили. Молилися.
Та 9 березня 2026 року було офіційно встановлено, що він загинув у бою того ж дня.
Мій батько був звичайною людиною — але в найважчий час став Героєм. Він віддав своє життя за Україну, за наше майбутнє, за свободу кожного з нас.
Прошу Вас вшанувати його подвиг та присвоїти йому звання Героя України (посмертно).
Вічна пам’ять і слава Герою.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Дворська Вікторія Віталіївна
13 квітня 2026
2.
Максимчук Олександр Олександрович
13 квітня 2026
3.
Василевська Ольга Станіславівна
13 квітня 2026
4.
Гарасюк Ярослав Федорович
13 квітня 2026
5.
Жаборецький Микола Анатолійович
13 квітня 2026
6.
Педченко Тетяна Григорівна
13 квітня 2026
7.
Махненко Дарія Анатоліївна
13 квітня 2026
8.
Гульок Сергій Анатолійович
13 квітня 2026
9.
Іфрім Вікторія Сергіївна
13 квітня 2026
10.
Задоя Світлана Миколаївна
13 квітня 2026
11.
Дубчак Ірина Володимирівна
13 квітня 2026
12.
Гадомська Вікторія Олександрівна
13 квітня 2026
13.
Пінчук Яна Володимирівна
13 квітня 2026
14.
Фірманюк Лілія Олегівна
13 квітня 2026
15.
Єгоров Олександр Миколайович
13 квітня 2026
16.
Мандебура Ірина Олександрівна
13 квітня 2026
17.
Дробишевська Уляна Олексіївна
13 квітня 2026
18.
Максимів Марія Ігорівна
13 квітня 2026
19.
Гаврук Наталія Миколаївна
13 квітня 2026
20.
Дима Надія Дмитрівна
13 квітня 2026
21.
Сидорук Галина Петрівна
13 квітня 2026
22.
Дисюк Жанна Іллівна
13 квітня 2026
23.
Рудченко Наталія Володимирівна
13 квітня 2026
24.
Рибак Світлана Федорівна
13 квітня 2026
25.
Базелюк Іванна Ярославівна
13 квітня 2026
26.
Каришин Марина Миколаївна
13 квітня 2026
27.
Мельничук Оксана Георгіївна
13 квітня 2026
28.
Дубовик Валентина Олександрівна
13 квітня 2026
29.
Романів Наталія Вячеславівна
13 квітня 2026
30.
Коваль Геннадій Михайлович
13 квітня 2026
1158
голосів з 25000
необхідних
Статус: Триває збір підписів
Залишилося 85 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.