№22/263012-еп
Він горів, але врятував інших — Присвоїти звання Героя України (посмертно) Піскунову Руслану Михайловичу
Автор (ініціатор): Піскунова Юлія Михайлівна
Дата оприлюднення: 08 квітня 2026
Петиція про присвоєння звання Героя України (посмертно)
Президенту України
Прошу присвоїти найвище державне звання Героя України (посмертно) Піскунову Руслану Михайловичу, солдату військової частини А0139.
Руслан народився 27 червня 1982 року. З перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну він без вагань став на захист Батьківщини. Він був не просто військовим — він був людиною великого серця, сином, батьком, чоловіком, братом, другом… Тією людиною, яка вірила в Україну і до останнього подиху стояла за неї.
Служив водієм-електриком відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів, був командиром екіпажу безпілотних літальних комплексів. Разом із побратимами виконував бойові завдання, стримуючи ворога і наближаючи нашу перемогу.
17 листопада 2025 року в районі Костянтинівки Донецької області ворожий дрон влучив у автомобіль, у якому перебував Руслан із побратимами. Удар спричинив сильне загоряння.
У ту страшну мить, коли шансів врятуватися майже не було, Руслан зробив те, що під силу лише справжньому Герою.
Будучи повністю охопленим полум’ям… він знайшов у собі сили вибігти і відкрити двері для побратимів, які не могли самостійно вибратися.
Він горів… але рятував інших.
Він страждав… але думав не про себе.
Цим вчинком він врятував життя.
24 листопада 2025 року його серце зупинилося від отриманих поранень…
Немає слів, які можуть передати біль цієї втрати. Але є правда, яку неможливо заперечити: Руслан віддав своє життя за інших. За своїх побратимів. За Україну. За кожного з нас.
Його подвиг — це більше, ніж мужність. Це приклад найвищої самопожертви, який назавжди залишиться в пам’яті.
Я прошу від імені родини, побратимів і всіх небайдужих: вшанувати його подвиг гідно.
Присвоїти Піскунову Руслану Михайловичу звання Героя України (посмертно).
Щоб його ім’я знала вся Україна.
Щоб його подвиг ніколи не був забутий.
Вічна пам’ять. Вічна слава Герою України.
Президенту України
Прошу присвоїти найвище державне звання Героя України (посмертно) Піскунову Руслану Михайловичу, солдату військової частини А0139.
Руслан народився 27 червня 1982 року. З перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну він без вагань став на захист Батьківщини. Він був не просто військовим — він був людиною великого серця, сином, батьком, чоловіком, братом, другом… Тією людиною, яка вірила в Україну і до останнього подиху стояла за неї.
Служив водієм-електриком відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів, був командиром екіпажу безпілотних літальних комплексів. Разом із побратимами виконував бойові завдання, стримуючи ворога і наближаючи нашу перемогу.
17 листопада 2025 року в районі Костянтинівки Донецької області ворожий дрон влучив у автомобіль, у якому перебував Руслан із побратимами. Удар спричинив сильне загоряння.
У ту страшну мить, коли шансів врятуватися майже не було, Руслан зробив те, що під силу лише справжньому Герою.
Будучи повністю охопленим полум’ям… він знайшов у собі сили вибігти і відкрити двері для побратимів, які не могли самостійно вибратися.
Він горів… але рятував інших.
Він страждав… але думав не про себе.
Цим вчинком він врятував життя.
24 листопада 2025 року його серце зупинилося від отриманих поранень…
Немає слів, які можуть передати біль цієї втрати. Але є правда, яку неможливо заперечити: Руслан віддав своє життя за інших. За своїх побратимів. За Україну. За кожного з нас.
Його подвиг — це більше, ніж мужність. Це приклад найвищої самопожертви, який назавжди залишиться в пам’яті.
Я прошу від імені родини, побратимів і всіх небайдужих: вшанувати його подвиг гідно.
Присвоїти Піскунову Руслану Михайловичу звання Героя України (посмертно).
Щоб його ім’я знала вся Україна.
Щоб його подвиг ніколи не був забутий.
Вічна пам’ять. Вічна слава Герою України.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Харченко Катерина Федорівна
08 липня 2026
2.
Марченко Юлія Олександрівна
08 липня 2026
3.
Хомич Галина Борисівна
08 липня 2026
4.
Мордіна Альона Ігорівна
08 липня 2026
5.
Очередько Юлія Володимирівна
08 липня 2026
6.
Полюхович Ірина Карпівна
08 липня 2026
7.
Мілчановська Ксенія Віталіївна
08 липня 2026
8.
Сорока Тетяна Михайлівна
08 липня 2026
9.
Штельмах Елла Едуардівна
08 липня 2026
10.
Нікітіна Ольга Сергіївна
08 липня 2026
11.
Шваб Наталія Анатоліївна
08 липня 2026
12.
Чернявська Анна Вікторівна
08 липня 2026
13.
Вишинська Інна Валеріївна
08 липня 2026
14.
Макаренко Марина Сергіївна
08 липня 2026
15.
Вежичаніна Софія Іванівна
08 липня 2026
16.
Трипуз Дарія Олександрівна
07 липня 2026
17.
Мирошник Вікторія Леонідівна
07 липня 2026
18.
Рикун Ірина Борисівна
07 липня 2026
19.
Кравченко Олеся Миколаївна
07 липня 2026
20.
Люлька Любов Юріївна
07 липня 2026
21.
Коржак Ірина Романівна
07 липня 2026
22.
Богославець Тетяна Миколаївна
07 липня 2026
23.
Самчик Олена Олександрівна
07 липня 2026
24.
Сологуб Юлія Анатоліївна
07 липня 2026
25.
Сапетна Ніна Михайлівна
07 липня 2026
26.
Бетюга Ольга Стефанівна
07 липня 2026
27.
Бичкова Юлія Юріївна
07 липня 2026
28.
Павликівська Валентина Миколаївна
07 липня 2026
29.
Розвадовська Ярина Олегівна
07 липня 2026
30.
Суханова Олена Владиславівна
07 липня 2026