№22/263242-еп
Я дружина штаб-сержанта Романишена Олександра Анатолійовича звертаюсь до Вас з проханням присвоїти звання Героя України (посмертно)
Автор (ініціатор): Кохман Світлана Ігорівна
Дата оприлюднення: 14 квітня 2026
Петиція про присвоєння звання Героя України (посмертно)
Звертаємося з проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) Романишену Олександру Анатолійовичу, 24 березня 1983 року народження.
Олександр Романишен все своє життя присвятив служінню Україні. Він був мужнім, добрим і щирим, відповідально ставився до виконання військового обов'язку та завжди залишався вірним Присязі українському народові. За час служби зарекомендував себе як зразковий військовослужбовець.
В листопаді 2003 року закінчив 15 навчальний прикордонний загін Державної прикордонної служби України і отримав кваліфікацію "інструктор розшукового собаки Прик.зас. ІІІ класу".
У 2016 році Олександр підписав контракт з військовою частиною 4150.
У 2017 році пройшов курс фахової підготовки інженерно-саперних спеціальностей і здобув кваліфікацію сапер (розмінування) І класу. Після навчання Олександр Романишен у цій же частині виконував обов'язки головного сержанта командира інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу інженерної роти.
У 2019 році був відправлений у відр
ядження до військової частини А1119 м. Калинівка Вінницької області з метою виконання завдань з розмінування території. Після цього відрядження отримав статус Учасника бойових дій.
У листопаді 2019 року був відзначений почесним нагрудним знаком начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України "За взірцевість у військовій службі" ІІІ ступеня.
У листопаді 2020 року був нагороджений медаллю "10 років сумлінної служби".
У листопаді 2024 року був переведений у військову частину А7400 на посаду командира штурмового відділення штурмового взводу штурмової роти.
09 січня 2025 року під час виконання бойового завдання в Курській області, н.п. Дар'їно, та беручи участь у стрілецькому бою, Олександр Романишен зник безвісти. Він до останнього залишався відданим своїй державі та побратимам.
5 березня 2026 року індентифікований по ДНК та визнаний загиблим слідчими органами.
Для сім'ї, родини і знайомих він був не просто воїном, а й турботливим батьком, люблячим чоловіком, дбайливим сином, людиною великого серця, опорою і прикладом справжньої мужності та честі. Його втрата - це невимовний біль, але водночас і гордість за його героїзм.
Мужність, самопожертва та відданість Олександра Романишена заслуговують на найвищу державну нагороду. Його подвиг назавжди залишиться у пам'яті українського народу.
Просимо гідно вшанувати пам'ять Романишена Олександра Анатолійовича та присвоїти йому звання героя України ( посмертно).
Звертаємося з проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) Романишену Олександру Анатолійовичу, 24 березня 1983 року народження.
Олександр Романишен все своє життя присвятив служінню Україні. Він був мужнім, добрим і щирим, відповідально ставився до виконання військового обов'язку та завжди залишався вірним Присязі українському народові. За час служби зарекомендував себе як зразковий військовослужбовець.
В листопаді 2003 року закінчив 15 навчальний прикордонний загін Державної прикордонної служби України і отримав кваліфікацію "інструктор розшукового собаки Прик.зас. ІІІ класу".
У 2016 році Олександр підписав контракт з військовою частиною 4150.
У 2017 році пройшов курс фахової підготовки інженерно-саперних спеціальностей і здобув кваліфікацію сапер (розмінування) І класу. Після навчання Олександр Романишен у цій же частині виконував обов'язки головного сержанта командира інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу інженерної роти.
У 2019 році був відправлений у відр
ядження до військової частини А1119 м. Калинівка Вінницької області з метою виконання завдань з розмінування території. Після цього відрядження отримав статус Учасника бойових дій.
У листопаді 2019 року був відзначений почесним нагрудним знаком начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України "За взірцевість у військовій службі" ІІІ ступеня.
У листопаді 2020 року був нагороджений медаллю "10 років сумлінної служби".
У листопаді 2024 року був переведений у військову частину А7400 на посаду командира штурмового відділення штурмового взводу штурмової роти.
09 січня 2025 року під час виконання бойового завдання в Курській області, н.п. Дар'їно, та беручи участь у стрілецькому бою, Олександр Романишен зник безвісти. Він до останнього залишався відданим своїй державі та побратимам.
5 березня 2026 року індентифікований по ДНК та визнаний загиблим слідчими органами.
Для сім'ї, родини і знайомих він був не просто воїном, а й турботливим батьком, люблячим чоловіком, дбайливим сином, людиною великого серця, опорою і прикладом справжньої мужності та честі. Його втрата - це невимовний біль, але водночас і гордість за його героїзм.
Мужність, самопожертва та відданість Олександра Романишена заслуговують на найвищу державну нагороду. Його подвиг назавжди залишиться у пам'яті українського народу.
Просимо гідно вшанувати пам'ять Романишена Олександра Анатолійовича та присвоїти йому звання героя України ( посмертно).
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Козак Іванна Антонівна
12 травня 2026
2.
Шостацька Ірина Олександрівна
12 травня 2026
3.
Можар Наталія Миколаївна
12 травня 2026
4.
Кобринська Ольга Мирославівна
12 травня 2026
5.
Ляхович Михайло Григорович
12 травня 2026
6.
Башта Домініка Богданівна
12 травня 2026
7.
Єфімова Олена Леонідівна
12 травня 2026
8.
Сіденко Олена Іванівна
12 травня 2026
9.
Цимбалюк Валентина Іванівна
12 травня 2026
10.
Федосюк Наталія Євгенівна
12 травня 2026
11.
Труфанова Олена Юріївна
12 травня 2026
12.
Євченко Світлана Миколаївна
12 травня 2026
13.
Шевченко Тетяна Миколаївна
12 травня 2026
14.
Коломійцева Ніна Миколаївна
12 травня 2026
15.
Коломієць Вікторія Федорівна
12 травня 2026
16.
Лозинська Ольга Володимирівна
12 травня 2026
17.
Муляр Анатолій Федорович
12 травня 2026
18.
Чудік Валентина Миколаївна
12 травня 2026
19.
Прокопенко Ірина Альбертівна
12 травня 2026
20.
Войтечко Ірина Миронівна
12 травня 2026
21.
Пушкаренко Ганна Володимирівна
12 травня 2026
22.
Цвик Лідія Євгенівна
11 травня 2026
23.
Бернадзіковський Ярослав Олександрович
11 травня 2026
24.
Бережник Станіслав Олександрович
11 травня 2026
25.
Дем'янчук Тетяна Василівна
11 травня 2026
26.
Шуптар Оксана Іванівна
11 травня 2026
27.
Нестеренко Віра Степанівна
11 травня 2026
28.
Гула Ольга Іванівна
11 травня 2026
29.
Смик Галина Петрівна
11 травня 2026
30.
Палагунич Ярослав Мирославович
11 травня 2026
6286
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 64 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.