№22/263242-еп
Я дружина штаб-сержанта Романишена Олександра Анатолійовича звертаюсь до Вас з проханням присвоїти звання Героя України (посмертно)
Автор (ініціатор): Кохман Світлана Ігорівна
Дата оприлюднення: 14 квітня 2026
Петиція про присвоєння звання Героя України (посмертно)
Звертаємося з проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) Романишену Олександру Анатолійовичу, 24 березня 1983 року народження.
Олександр Романишен все своє життя присвятив служінню Україні. Він був мужнім, добрим і щирим, відповідально ставився до виконання військового обов'язку та завжди залишався вірним Присязі українському народові. За час служби зарекомендував себе як зразковий військовослужбовець.
В листопаді 2003 року закінчив 15 навчальний прикордонний загін Державної прикордонної служби України і отримав кваліфікацію "інструктор розшукового собаки Прик.зас. ІІІ класу".
У 2016 році Олександр підписав контракт з військовою частиною 4150.
У 2017 році пройшов курс фахової підготовки інженерно-саперних спеціальностей і здобув кваліфікацію сапер (розмінування) І класу. Після навчання Олександр Романишен у цій же частині виконував обов'язки головного сержанта командира інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу інженерної роти.
У 2019 році був відправлений у відр
ядження до військової частини А1119 м. Калинівка Вінницької області з метою виконання завдань з розмінування території. Після цього відрядження отримав статус Учасника бойових дій.
У листопаді 2019 року був відзначений почесним нагрудним знаком начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України "За взірцевість у військовій службі" ІІІ ступеня.
У листопаді 2020 року був нагороджений медаллю "10 років сумлінної служби".
У листопаді 2024 року був переведений у військову частину А7400 на посаду командира штурмового відділення штурмового взводу штурмової роти.
09 січня 2025 року під час виконання бойового завдання в Курській області, н.п. Дар'їно, та беручи участь у стрілецькому бою, Олександр Романишен зник безвісти. Він до останнього залишався відданим своїй державі та побратимам.
5 березня 2026 року індентифікований по ДНК та визнаний загиблим слідчими органами.
Для сім'ї, родини і знайомих він був не просто воїном, а й турботливим батьком, люблячим чоловіком, дбайливим сином, людиною великого серця, опорою і прикладом справжньої мужності та честі. Його втрата - це невимовний біль, але водночас і гордість за його героїзм.
Мужність, самопожертва та відданість Олександра Романишена заслуговують на найвищу державну нагороду. Його подвиг назавжди залишиться у пам'яті українського народу.
Просимо гідно вшанувати пам'ять Романишена Олександра Анатолійовича та присвоїти йому звання героя України ( посмертно).
Звертаємося з проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) Романишену Олександру Анатолійовичу, 24 березня 1983 року народження.
Олександр Романишен все своє життя присвятив служінню Україні. Він був мужнім, добрим і щирим, відповідально ставився до виконання військового обов'язку та завжди залишався вірним Присязі українському народові. За час служби зарекомендував себе як зразковий військовослужбовець.
В листопаді 2003 року закінчив 15 навчальний прикордонний загін Державної прикордонної служби України і отримав кваліфікацію "інструктор розшукового собаки Прик.зас. ІІІ класу".
У 2016 році Олександр підписав контракт з військовою частиною 4150.
У 2017 році пройшов курс фахової підготовки інженерно-саперних спеціальностей і здобув кваліфікацію сапер (розмінування) І класу. Після навчання Олександр Романишен у цій же частині виконував обов'язки головного сержанта командира інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу інженерної роти.
У 2019 році був відправлений у відр
ядження до військової частини А1119 м. Калинівка Вінницької області з метою виконання завдань з розмінування території. Після цього відрядження отримав статус Учасника бойових дій.
У листопаді 2019 року був відзначений почесним нагрудним знаком начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України "За взірцевість у військовій службі" ІІІ ступеня.
У листопаді 2020 року був нагороджений медаллю "10 років сумлінної служби".
У листопаді 2024 року був переведений у військову частину А7400 на посаду командира штурмового відділення штурмового взводу штурмової роти.
09 січня 2025 року під час виконання бойового завдання в Курській області, н.п. Дар'їно, та беручи участь у стрілецькому бою, Олександр Романишен зник безвісти. Він до останнього залишався відданим своїй державі та побратимам.
5 березня 2026 року індентифікований по ДНК та визнаний загиблим слідчими органами.
Для сім'ї, родини і знайомих він був не просто воїном, а й турботливим батьком, люблячим чоловіком, дбайливим сином, людиною великого серця, опорою і прикладом справжньої мужності та честі. Його втрата - це невимовний біль, але водночас і гордість за його героїзм.
Мужність, самопожертва та відданість Олександра Романишена заслуговують на найвищу державну нагороду. Його подвиг назавжди залишиться у пам'яті українського народу.
Просимо гідно вшанувати пам'ять Романишена Олександра Анатолійовича та присвоїти йому звання героя України ( посмертно).
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Візінська Галина Василівна
15 квітня 2026
2.
Галишина Ангеліна Вікторівна
15 квітня 2026
3.
Гавренкова Вікторія Володимирівна
15 квітня 2026
4.
Фігєль Ярослава Іллівна
15 квітня 2026
5.
Шепеляк Марина Петрівна
15 квітня 2026
6.
Вітровий Василь Богданович
15 квітня 2026
7.
Курчик Світлана Францівна
15 квітня 2026
8.
Шаталюк Катерина Володимирівна
15 квітня 2026
9.
Курінна Ірина Валентинівна
15 квітня 2026
10.
Соханська Галина Михайлівна
15 квітня 2026
11.
Гордієнко-Зінов'єва Людмила Володимирівна
15 квітня 2026
12.
Баришпол Богдана Дмитрівна
14 квітня 2026
13.
Герман Дар'я Володимирівна
14 квітня 2026
14.
Ольхова Іванна Олександрівна
14 квітня 2026
15.
Александрович Олена Михайлівна
14 квітня 2026
16.
Максимів Іванна Іванівна
14 квітня 2026
17.
Серафим Леся Григорівна
14 квітня 2026
18.
Стадник Дмитро Васильович
14 квітня 2026
19.
Максимишин Віталій Віталійович
14 квітня 2026
20.
Попик Іванна Романівна
14 квітня 2026
21.
Шунь Ірина Володимирівна
14 квітня 2026
22.
Максютенко Людмила Анатоліївна
14 квітня 2026
23.
Огагіна Валерія Вікторівна
14 квітня 2026
24.
Афанасєв Святослав Валерійович
14 квітня 2026
25.
Поліновська Олена Вікторівна
14 квітня 2026
26.
Купренко Олеся Сананівна
14 квітня 2026
27.
Грицик Сергій Михайлович
14 квітня 2026
28.
Ковальчук Ірина Михайлівна
14 квітня 2026
29.
Межова Ксенія Олександрівна
14 квітня 2026
30.
Кравець Любов Миколаївна
14 квітня 2026
462
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 91 день
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.