№22/263242-еп
Я дружина штаб-сержанта Романишена Олександра Анатолійовича звертаюсь до Вас з проханням присвоїти звання Героя України (посмертно)
Автор (ініціатор): Кохман Світлана Ігорівна
Дата оприлюднення: 14 квітня 2026
Петиція про присвоєння звання Героя України (посмертно)
Звертаємося з проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) Романишену Олександру Анатолійовичу, 24 березня 1983 року народження.
Олександр Романишен все своє життя присвятив служінню Україні. Він був мужнім, добрим і щирим, відповідально ставився до виконання військового обов'язку та завжди залишався вірним Присязі українському народові. За час служби зарекомендував себе як зразковий військовослужбовець.
В листопаді 2003 року закінчив 15 навчальний прикордонний загін Державної прикордонної служби України і отримав кваліфікацію "інструктор розшукового собаки Прик.зас. ІІІ класу".
У 2016 році Олександр підписав контракт з військовою частиною 4150.
У 2017 році пройшов курс фахової підготовки інженерно-саперних спеціальностей і здобув кваліфікацію сапер (розмінування) І класу. Після навчання Олександр Романишен у цій же частині виконував обов'язки головного сержанта командира інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу інженерної роти.
У 2019 році був відправлений у відр
ядження до військової частини А1119 м. Калинівка Вінницької області з метою виконання завдань з розмінування території. Після цього відрядження отримав статус Учасника бойових дій.
У листопаді 2019 року був відзначений почесним нагрудним знаком начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України "За взірцевість у військовій службі" ІІІ ступеня.
У листопаді 2020 року був нагороджений медаллю "10 років сумлінної служби".
У листопаді 2024 року був переведений у військову частину А7400 на посаду командира штурмового відділення штурмового взводу штурмової роти.
09 січня 2025 року під час виконання бойового завдання в Курській області, н.п. Дар'їно, та беручи участь у стрілецькому бою, Олександр Романишен зник безвісти. Він до останнього залишався відданим своїй державі та побратимам.
5 березня 2026 року індентифікований по ДНК та визнаний загиблим слідчими органами.
Для сім'ї, родини і знайомих він був не просто воїном, а й турботливим батьком, люблячим чоловіком, дбайливим сином, людиною великого серця, опорою і прикладом справжньої мужності та честі. Його втрата - це невимовний біль, але водночас і гордість за його героїзм.
Мужність, самопожертва та відданість Олександра Романишена заслуговують на найвищу державну нагороду. Його подвиг назавжди залишиться у пам'яті українського народу.
Просимо гідно вшанувати пам'ять Романишена Олександра Анатолійовича та присвоїти йому звання героя України ( посмертно).
Звертаємося з проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) Романишену Олександру Анатолійовичу, 24 березня 1983 року народження.
Олександр Романишен все своє життя присвятив служінню Україні. Він був мужнім, добрим і щирим, відповідально ставився до виконання військового обов'язку та завжди залишався вірним Присязі українському народові. За час служби зарекомендував себе як зразковий військовослужбовець.
В листопаді 2003 року закінчив 15 навчальний прикордонний загін Державної прикордонної служби України і отримав кваліфікацію "інструктор розшукового собаки Прик.зас. ІІІ класу".
У 2016 році Олександр підписав контракт з військовою частиною 4150.
У 2017 році пройшов курс фахової підготовки інженерно-саперних спеціальностей і здобув кваліфікацію сапер (розмінування) І класу. Після навчання Олександр Романишен у цій же частині виконував обов'язки головного сержанта командира інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу інженерної роти.
У 2019 році був відправлений у відр
ядження до військової частини А1119 м. Калинівка Вінницької області з метою виконання завдань з розмінування території. Після цього відрядження отримав статус Учасника бойових дій.
У листопаді 2019 року був відзначений почесним нагрудним знаком начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України "За взірцевість у військовій службі" ІІІ ступеня.
У листопаді 2020 року був нагороджений медаллю "10 років сумлінної служби".
У листопаді 2024 року був переведений у військову частину А7400 на посаду командира штурмового відділення штурмового взводу штурмової роти.
09 січня 2025 року під час виконання бойового завдання в Курській області, н.п. Дар'їно, та беручи участь у стрілецькому бою, Олександр Романишен зник безвісти. Він до останнього залишався відданим своїй державі та побратимам.
5 березня 2026 року індентифікований по ДНК та визнаний загиблим слідчими органами.
Для сім'ї, родини і знайомих він був не просто воїном, а й турботливим батьком, люблячим чоловіком, дбайливим сином, людиною великого серця, опорою і прикладом справжньої мужності та честі. Його втрата - це невимовний біль, але водночас і гордість за його героїзм.
Мужність, самопожертва та відданість Олександра Романишена заслуговують на найвищу державну нагороду. Його подвиг назавжди залишиться у пам'яті українського народу.
Просимо гідно вшанувати пам'ять Романишена Олександра Анатолійовича та присвоїти йому звання героя України ( посмертно).
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Редькович Ірина Юріївна
30 травня 2026
2.
Сауляк Марія Михайлівна
30 травня 2026
3.
Семенюк Тетяна Володимирівна
30 травня 2026
4.
Лернер Ельвіра Євгенівна
30 травня 2026
5.
Хурхач Наталія Ігорівна
30 травня 2026
6.
Бурхайло Вікторія Ігорівна
30 травня 2026
7.
Рябікін Ігор Сергійович
30 травня 2026
8.
Пономарьова Анна Ростиславівна
30 травня 2026
9.
Рябікін Данило Ігорович
30 травня 2026
10.
Рябікіна Олена Іванівна
30 травня 2026
11.
Жовтяк Любов Петрівна
30 травня 2026
12.
Музиченко Орислава Ярославівна
30 травня 2026
13.
Горбулінська Альона Сергіївна
30 травня 2026
14.
Черкевич Юлія Анатоліївна
30 травня 2026
15.
Харченко Світлана Вікторівна
30 травня 2026
16.
Луцюк Наталія Олександрівна
30 травня 2026
17.
Курас Лариса Петрівна
29 травня 2026
18.
Поган Юлія Олександрівна
29 травня 2026
19.
Штогріна Марина Петрівна
29 травня 2026
20.
Гульт Богдан Леонідович
29 травня 2026
21.
Главічка Вадим Анатолійович
29 травня 2026
22.
Ремезова Любов Павлівна
29 травня 2026
23.
Лозінський Андрій Миколайович
29 травня 2026
24.
Крюкова Катерина Андріївна
29 травня 2026
25.
Штанухіна Анастасія Сергіївна
29 травня 2026
26.
Головчук Мар'яна Юріївна
29 травня 2026
27.
Безпалько Катерина Володимирівна
29 травня 2026
28.
Таргонська Ірина Григорівна
29 травня 2026
29.
Добринюк Іванна Андріївна
29 травня 2026
30.
Петрушевська Альона Анатоліївна
29 травня 2026
7641
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 45 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.