Петиція про присвоєння звання Героя України (посмертно) Блудову Івану Миколайовичу старшому бойовому медику 3 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів в/ч А5196

Звертаємося до Президента України з проханням про присвоєння звання Героя України (посмертно) Блудову Івану Миколайовичу — відважному воїну та бойовому медику 3 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів в/ч А5196, який неодноразово рятував життя своїх побратимів, забезпечував їх евакуацію та віддав своє життя, захищаючи свободу і незалежність України.

Блудов Іван Миколайович, позивний «Річі». 06.01.1999 – 09.03.2026
У 2024 році він склав присягу на вірність України та служив у ДШВ. Того ж року виконував бойові завдання на Курському напрямку, де отримав осколкові поранення. Та попри поранення повернувся на службу.

У 2025 році був переведений до окремого батальйону безпілотних систем, де обіймав посаду старшого бойового медика. Пройшов фахову підготовку за напрямом бойового медика взводу, після чого йому було присвоєно звання молодшого сержанта.

09 березня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Гаврилівка, Синельникового району, Дніпропетровської області під час виконання бойового завдання, евакуації побратимів, Іван загинув внаслідок прямого влучання ворожого FPV-дрона.

Як бойовий медик, він неодноразово рятував життя своїх побратимів, діючи в умовах постійної небезпеки та під вогнем противника. Виконував евакуацію поранених із передових позицій, надавав невідкладну медичну допомогу та до останнього залишався відданим своєму обов’язку. Його професіоналізм, мужність і самопожертва врятували не одне життя.

Він вирізнявся високими моральними якостями, людяністю та глибоким почуттям відповідальності. Його життєвий шлях є прикладом гідності, честі та відданості своїм принципам.

Іван жив в старій добрій парадигмі "Бог, сім'я і Батьківщина". Йому було 27 років. Був працьовитою, самостійною та цілеспрямованою людиною. Він завжди допомагав своїй сім’ї та друзям. Був простим молодим хлопцем, який мав безліч мрій та бажань. Був веселим, любив рок, вмів прекрасно готувати. Він точно знав як хотів жити це життя. Залишався вірним своїй коханій до останнього подиху. Сильно і безперечно кохав і був коханим.

Він дуже сильно любив своїх побратимів. Це була його друга сім'я. Він завжди зідзвонювався з ними, спілкувався, цікавився хто де і як. Любов між побратимами на війні це особливий зв’язок, який народжується у випробуваннях і тримається на довірі, підтримці та готовності віддати все заради іншого. Вона проявляється не в словах, а в діях, у прикритті, у простягнутій руці, у мовчазному розумінні без пояснень. Це братерство стає силою, яка допомагає вистояти навіть у найтемніші моменти.

Там, на небі, вони знову разом підтримують один одного, як і тут, тільки вже без болю і війни.