№22/263400-еп
Присвоєння звання героя України (посмертно) Кулешову Олексію Сергійовичу
Автор (ініціатор): Руденко Аліна Олексіївна
Дата оприлюднення: 17 квітня 2026
Прошу Президента України розглянути питання щодо присвоєння звання Герой України (посмертно) військовослужбовцю Кулешову Олексію Сергійовичу, 20 жовтня 1973 року народження, військовослужбовцю 108-ї окремої бригади територіальної оборони, військова частина А7036.
У найтяжчий для України час Олексій Сергійович без вагань став на захист Батьківщини, прийнявши свій військовий обов’язок з честю, гідністю та відданістю українському народові.
Лише на шостий день після призову, 06 січня 2026 року, під час виконання військового обов’язку він трагічно загинув внаслідок удару авіаційної бомби, віддавши за свободу та незалежність України найцінніше — власне життя.
Попри короткий термін служби, його вчинок став проявом справжньої мужності та самопожертви. Він не ховався, не уникав відповідальності, не відступив перед небезпекою, а став до лав захисників України тоді, коли цього найбільше потребувала держава.
Олексій Сергійович був не лише Захисником України, а й гідною людиною, яку поважали всі, хто його знав. Він закінчив Павлоградський машинобудівний технікум за спеціальністю гірнича справа, після чого проходив строкову службу в армії у Полтавській області. Пізніше працював майстром на шахті ім. Сташкова, де здобув повагу колег завдяки професіоналізму, порядності та людяності.
Був нагороджений Знаком пошани міста Павлоград за заслуги перед громадою.(посмертно)
Він був люблячим батьком доньки та сина, турботливим дідусем двох онучок, яких безмежно любив. Для своєї родини був опорою, захистом та прикладом справжнього чоловіка.
Олексій Сергійович був доброю, м’якою та чуйною людиною. Він ніколи не проходив повз чужу біду, завжди допомагав тим, хто цього потребував, і жив за принципами честі, людяності та справедливості.
Його родина вже несе тяжкий тягар цієї війни — зять Олексія Сергійовича понад два роки перебуває у ворожому полоні після бойових дій на Запорізькому напрямку. Попри біль та переживання за рідних, Олексій Сергійович сам став на захист України.
Для родини надзвичайно важливо, щоб пам’ять про нього жила в серцях людей, щоб його подвиг і його ім’я не були забуті, щоб Україна пам’ятала, якою світлою, мужньою та гідною людиною він був.
Його самопожертва, відданість Україні, сила духу та готовність віддати життя за Батьківщину заслуговують на найвище державне визнання.
Просимо присвоїти Кулешову Олексію Сергійовичу звання Герой України (посмертно).
У найтяжчий для України час Олексій Сергійович без вагань став на захист Батьківщини, прийнявши свій військовий обов’язок з честю, гідністю та відданістю українському народові.
Лише на шостий день після призову, 06 січня 2026 року, під час виконання військового обов’язку він трагічно загинув внаслідок удару авіаційної бомби, віддавши за свободу та незалежність України найцінніше — власне життя.
Попри короткий термін служби, його вчинок став проявом справжньої мужності та самопожертви. Він не ховався, не уникав відповідальності, не відступив перед небезпекою, а став до лав захисників України тоді, коли цього найбільше потребувала держава.
Олексій Сергійович був не лише Захисником України, а й гідною людиною, яку поважали всі, хто його знав. Він закінчив Павлоградський машинобудівний технікум за спеціальністю гірнича справа, після чого проходив строкову службу в армії у Полтавській області. Пізніше працював майстром на шахті ім. Сташкова, де здобув повагу колег завдяки професіоналізму, порядності та людяності.
Був нагороджений Знаком пошани міста Павлоград за заслуги перед громадою.(посмертно)
Він був люблячим батьком доньки та сина, турботливим дідусем двох онучок, яких безмежно любив. Для своєї родини був опорою, захистом та прикладом справжнього чоловіка.
Олексій Сергійович був доброю, м’якою та чуйною людиною. Він ніколи не проходив повз чужу біду, завжди допомагав тим, хто цього потребував, і жив за принципами честі, людяності та справедливості.
Його родина вже несе тяжкий тягар цієї війни — зять Олексія Сергійовича понад два роки перебуває у ворожому полоні після бойових дій на Запорізькому напрямку. Попри біль та переживання за рідних, Олексій Сергійович сам став на захист України.
Для родини надзвичайно важливо, щоб пам’ять про нього жила в серцях людей, щоб його подвиг і його ім’я не були забуті, щоб Україна пам’ятала, якою світлою, мужньою та гідною людиною він був.
Його самопожертва, відданість Україні, сила духу та готовність віддати життя за Батьківщину заслуговують на найвище державне визнання.
Просимо присвоїти Кулешову Олексію Сергійовичу звання Герой України (посмертно).
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Молчанова Інна Олександрівна
22 червня 2026
2.
Чепельова Тетяна Вікторівна
22 червня 2026
3.
Поліщук Дарія Євгенівна
22 червня 2026
4.
Голіздра Аліна Романівна
22 червня 2026
5.
Жмур Ірина Петрівна
21 червня 2026
6.
Молдавчук Іван Юрійович
20 червня 2026
7.
Пінчук Юлія Миколаївна
20 червня 2026
8.
Регета Любов Станіславівна
19 червня 2026
9.
Павлів Катерина Андріївна
19 червня 2026
10.
Сусла Юлія Володимирівна
19 червня 2026
11.
Муцин Галина Ігорівна
19 червня 2026
12.
Халтурін Роман Євгенович
19 червня 2026
13.
Онопрієнко Марія Василівна
19 червня 2026
14.
Яремчук Антоніна Михайлівна
19 червня 2026
15.
Падун Ірина Валеріївна
19 червня 2026
16.
Дашевська Алла Михайлівна
19 червня 2026
17.
Бобко Тетяна Ігорівна
18 червня 2026
18.
Турега Роман Васильович
18 червня 2026
19.
Золотарьова Валентина Василівна
18 червня 2026
20.
Гусаківська Оксана Володимирівна
18 червня 2026
21.
Венгер Наталія Володимирівна
18 червня 2026
22.
Когадько Ігор Іванович
18 червня 2026
23.
Бурчак Анна-Марія Юріївна
18 червня 2026
24.
Шевченко Світлана Валеріївна
18 червня 2026
25.
Данюк Анжеліка Петрівна
17 червня 2026
26.
Гладка Наталія Стефанівна
17 червня 2026
27.
Бобир Анна Сергіївна
17 червня 2026
28.
Ярошенко Надія Іванівна
17 червня 2026
29.
Макарчук Олена Леонідівна
17 червня 2026
30.
Придня Жанна Олексіївна
17 червня 2026
1961
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 25 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.