№22/263464-еп

Присвоєння звання Героя України (посмертно) капітану ЗСУ Рудакову Ігорю Васильовичу.

Автор (ініціатор): Юрчишина Жанна Анатоліївна
Дата оприлюднення: 20 квітня 2026
ПЕТИЦІЯ
Пане Президенте!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) з удостоєнням ордена «Золота Зірка» капітану Збройних Сил України Рудакову Ігорю Васильовичу (11.09.1970 – 18.01.2024).
Ігор Васильович присвятив захисту Батьківщини значну частину свого життя. Пройшовши шлях від строкової служби до офіцера Прикордонних військ, він завжди залишався вірним присязі. Влітку 2023 року, попри солідний вік (55 років) та серйозні проблеми зі здоров’ям (маючи лише одну нирку), він не залишився осторонь і знову став на захист України.
Бойовий шлях та професіоналізм:
Службу проходив у складі 144-ї окремої механізованої бригади та 82-ї окремої десантно-штурмової Буковинської бригади. Як начальник групи зв’язку та інформаційних систем, капітан Рудаков забезпечував безперебійне управління підрозділами на найгарячіших напрямках: Чернігівському, Покровському та Дніпропетровському. Побратими та командири згадують його як фахівця екстракласу — завдяки його знанням радіоінженера та відповідальності, зв’язок працював бездоганно навіть у найскладніших умовах.
Героїчний вчинок:
Свій останній подвиг Ігор Васильович здійснив поблизу селища Васильківка Синельниківського району. Під час жорстокого ворожого обстрілу загорілася будівля, де перебували військові. Не вагаючись ні секунди та нехтуючи власною безпекою, капітан Рудаков кинувся у полум’я, щоб врятувати свого командира. Він витяг пораненого офіцера з вогню, подарувавши йому шанс на життя, проте сам отримав травми та опіки, які виявилися несумісними з життям. Його серце зупинилося 18 січня.
Людина з великої літери:
Ігор був не лише взірцевим офіцером, а й людиною глибокої душі та енциклопедичних знань. У мирному житті — талановитий інженер, надійна опора для сестри та люблячий батько, який виховував доньку з інвалідністю з дитинства. Попри всі життєві виклики, він ніколи не скаржився. Його рішення піти на фронт було свідомим вибором чоловіка, який понад усе любив свою сім’ю та свій народ.
Капітан Ігор Рудаков віддав найдорожче — своє життя, врятувавши іншу людину. Його мужність, самопожертва та відданість Україні заслуговують на найвищу державну нагороду.
Пане Головнокомандувачу, просимо Вас вшанувати пам'ять вірного сина України та присвоїти капітану Рудакову Ігорю Васильовичу звання Героя України (посмертно).
Слава Україні! Героям Слава!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Славко Оксана Вікторівна
20 липня 2026
2.
Красношапка Ольга Володимирівна
20 липня 2026
3.
Сень Юлія Леонтіївна
20 липня 2026
4.
Гапончук Людмила Іванівна
20 липня 2026
5.
Йощенко Вікторія Вікторівна
20 липня 2026
6.
Климко Галина Михайлівна
19 липня 2026
7.
Андрусяк Ельвіра Сергіївна
19 липня 2026
8.
Янісєвич Анжела Юріївна
19 липня 2026
9.
Сидорчук Надія Володимирівна
19 липня 2026
10.
Корінецька Катерина Юріївна
19 липня 2026
11.
Тлябічева Юлія В'ячеславівна
19 липня 2026
12.
Чолак Ірина Олександрівна
19 липня 2026
13.
Суркова Інна Вадимівна
19 липня 2026
14.
Сасовська Софія Юріївна
19 липня 2026
15.
Харчук Владислава Миколаївна
19 липня 2026
16.
Костинська Руслана Вікторівна
19 липня 2026
17.
Курій Тетяна Олександрівна
19 липня 2026
18.
Зільник Наталія Михайлівна
19 липня 2026
19.
Боханова Катерина Миколаївна
19 липня 2026
20.
Квашніна Олександра Володимирівна
18 липня 2026
21.
Монько Мирослава Володимирівна
18 липня 2026
22.
Горцуєва Людмила Володимирівна
18 липня 2026
23.
Задорожна Алла Вікторівна
18 липня 2026
24.
Єрешко Євгенія Олександрівна
18 липня 2026
25.
Жало Софія Володимирівна
18 липня 2026
26.
Люльчак Галина Романівна
18 липня 2026
27.
Чіляков Сергій Вікторович
18 липня 2026
28.
Щербина Олена Євгеніївна
17 липня 2026
29.
Іванова Дар'я Олександрівна
17 липня 2026
30.
Шпінь Олена Михайлівна
17 липня 2026
2165
голосів з 25000
необхідних
Не підтримано
Збір підписів завершено