№22/263464-еп
Присвоєння звання Героя України (посмертно) капітану ЗСУ Рудакову Ігорю Васильовичу.
Автор (ініціатор): Юрчишина Жанна Анатоліївна
Дата оприлюднення: 20 квітня 2026
ПЕТИЦІЯ
Пане Президенте!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) з удостоєнням ордена «Золота Зірка» капітану Збройних Сил України Рудакову Ігорю Васильовичу (11.09.1970 – 18.01.2024).
Ігор Васильович присвятив захисту Батьківщини значну частину свого життя. Пройшовши шлях від строкової служби до офіцера Прикордонних військ, він завжди залишався вірним присязі. Влітку 2023 року, попри солідний вік (55 років) та серйозні проблеми зі здоров’ям (маючи лише одну нирку), він не залишився осторонь і знову став на захист України.
Бойовий шлях та професіоналізм:
Службу проходив у складі 144-ї окремої механізованої бригади та 82-ї окремої десантно-штурмової Буковинської бригади. Як начальник групи зв’язку та інформаційних систем, капітан Рудаков забезпечував безперебійне управління підрозділами на найгарячіших напрямках: Чернігівському, Покровському та Дніпропетровському. Побратими та командири згадують його як фахівця екстракласу — завдяки його знанням радіоінженера та відповідальності, зв’язок працював бездоганно навіть у найскладніших умовах.
Героїчний вчинок:
Свій останній подвиг Ігор Васильович здійснив поблизу селища Васильківка Синельниківського району. Під час жорстокого ворожого обстрілу загорілася будівля, де перебували військові. Не вагаючись ні секунди та нехтуючи власною безпекою, капітан Рудаков кинувся у полум’я, щоб врятувати свого командира. Він витяг пораненого офіцера з вогню, подарувавши йому шанс на життя, проте сам отримав травми та опіки, які виявилися несумісними з життям. Його серце зупинилося 18 січня.
Людина з великої літери:
Ігор був не лише взірцевим офіцером, а й людиною глибокої душі та енциклопедичних знань. У мирному житті — талановитий інженер, надійна опора для сестри та люблячий батько, який виховував доньку з інвалідністю з дитинства. Попри всі життєві виклики, він ніколи не скаржився. Його рішення піти на фронт було свідомим вибором чоловіка, який понад усе любив свою сім’ю та свій народ.
Капітан Ігор Рудаков віддав найдорожче — своє життя, врятувавши іншу людину. Його мужність, самопожертва та відданість Україні заслуговують на найвищу державну нагороду.
Пане Головнокомандувачу, просимо Вас вшанувати пам'ять вірного сина України та присвоїти капітану Рудакову Ігорю Васильовичу звання Героя України (посмертно).
Слава Україні! Героям Слава!
Пане Президенте!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) з удостоєнням ордена «Золота Зірка» капітану Збройних Сил України Рудакову Ігорю Васильовичу (11.09.1970 – 18.01.2024).
Ігор Васильович присвятив захисту Батьківщини значну частину свого життя. Пройшовши шлях від строкової служби до офіцера Прикордонних військ, він завжди залишався вірним присязі. Влітку 2023 року, попри солідний вік (55 років) та серйозні проблеми зі здоров’ям (маючи лише одну нирку), він не залишився осторонь і знову став на захист України.
Бойовий шлях та професіоналізм:
Службу проходив у складі 144-ї окремої механізованої бригади та 82-ї окремої десантно-штурмової Буковинської бригади. Як начальник групи зв’язку та інформаційних систем, капітан Рудаков забезпечував безперебійне управління підрозділами на найгарячіших напрямках: Чернігівському, Покровському та Дніпропетровському. Побратими та командири згадують його як фахівця екстракласу — завдяки його знанням радіоінженера та відповідальності, зв’язок працював бездоганно навіть у найскладніших умовах.
Героїчний вчинок:
Свій останній подвиг Ігор Васильович здійснив поблизу селища Васильківка Синельниківського району. Під час жорстокого ворожого обстрілу загорілася будівля, де перебували військові. Не вагаючись ні секунди та нехтуючи власною безпекою, капітан Рудаков кинувся у полум’я, щоб врятувати свого командира. Він витяг пораненого офіцера з вогню, подарувавши йому шанс на життя, проте сам отримав травми та опіки, які виявилися несумісними з життям. Його серце зупинилося 18 січня.
Людина з великої літери:
Ігор був не лише взірцевим офіцером, а й людиною глибокої душі та енциклопедичних знань. У мирному житті — талановитий інженер, надійна опора для сестри та люблячий батько, який виховував доньку з інвалідністю з дитинства. Попри всі життєві виклики, він ніколи не скаржився. Його рішення піти на фронт було свідомим вибором чоловіка, який понад усе любив свою сім’ю та свій народ.
Капітан Ігор Рудаков віддав найдорожче — своє життя, врятувавши іншу людину. Його мужність, самопожертва та відданість Україні заслуговують на найвищу державну нагороду.
Пане Головнокомандувачу, просимо Вас вшанувати пам'ять вірного сина України та присвоїти капітану Рудакову Ігорю Васильовичу звання Героя України (посмертно).
Слава Україні! Героям Слава!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Молчанова Інна Олександрівна
22 червня 2026
2.
Чепельова Тетяна Вікторівна
22 червня 2026
3.
Поліщук Дарія Євгенівна
22 червня 2026
4.
Пінчук Юлія Миколаївна
20 червня 2026
5.
Капац Ілля Сергійович
19 червня 2026
6.
Сусла Юлія Володимирівна
19 червня 2026
7.
Муцин Галина Ігорівна
19 червня 2026
8.
Щур Ольга Василівна
19 червня 2026
9.
Онопрієнко Марія Василівна
19 червня 2026
10.
Падун Ірина Валеріївна
19 червня 2026
11.
Дашевська Алла Михайлівна
19 червня 2026
12.
Бобко Тетяна Ігорівна
18 червня 2026
13.
Турега Роман Васильович
18 червня 2026
14.
Гусаківська Оксана Володимирівна
18 червня 2026
15.
Когадько Ігор Іванович
18 червня 2026
16.
Шевченко Світлана Валеріївна
18 червня 2026
17.
Бобир Анна Сергіївна
17 червня 2026
18.
Придня Жанна Олексіївна
17 червня 2026
19.
Сич Богдана Валеріївна
17 червня 2026
20.
Терещенко Наталія Юріївна
17 червня 2026
21.
Кара Дарія Володимирівна
17 червня 2026
22.
Ярмоленко Ірина Леонідівна
17 червня 2026
23.
Слісаренко Ганна Григорівна
16 червня 2026
24.
Ніколаєнко Ольга Олександрівна
16 червня 2026
25.
Селіна Олена Валентинівна
16 червня 2026
26.
Сириця Наталія Віталіївна
15 червня 2026
27.
Подгайна Вікторія Олександрівна
15 червня 2026
28.
Коробова Вероніка Василівна
14 червня 2026
29.
Тимошенко Ольга Петрівна
14 червня 2026
30.
Литвиненко Наталія Миколаївна
14 червня 2026
1923
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 28 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.