№22/263464-еп
Присвоєння звання Героя України (посмертно) капітану ЗСУ Рудакову Ігорю Васильовичу.
Автор (ініціатор): Юрчишина Жанна Анатоліївна
Дата оприлюднення: 20 квітня 2026
ПЕТИЦІЯ
Пане Президенте!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) з удостоєнням ордена «Золота Зірка» капітану Збройних Сил України Рудакову Ігорю Васильовичу (11.09.1970 – 18.01.2024).
Ігор Васильович присвятив захисту Батьківщини значну частину свого життя. Пройшовши шлях від строкової служби до офіцера Прикордонних військ, він завжди залишався вірним присязі. Влітку 2023 року, попри солідний вік (55 років) та серйозні проблеми зі здоров’ям (маючи лише одну нирку), він не залишився осторонь і знову став на захист України.
Бойовий шлях та професіоналізм:
Службу проходив у складі 144-ї окремої механізованої бригади та 82-ї окремої десантно-штурмової Буковинської бригади. Як начальник групи зв’язку та інформаційних систем, капітан Рудаков забезпечував безперебійне управління підрозділами на найгарячіших напрямках: Чернігівському, Покровському та Дніпропетровському. Побратими та командири згадують його як фахівця екстракласу — завдяки його знанням радіоінженера та відповідальності, зв’язок працював бездоганно навіть у найскладніших умовах.
Героїчний вчинок:
Свій останній подвиг Ігор Васильович здійснив поблизу селища Васильківка Синельниківського району. Під час жорстокого ворожого обстрілу загорілася будівля, де перебували військові. Не вагаючись ні секунди та нехтуючи власною безпекою, капітан Рудаков кинувся у полум’я, щоб врятувати свого командира. Він витяг пораненого офіцера з вогню, подарувавши йому шанс на життя, проте сам отримав травми та опіки, які виявилися несумісними з життям. Його серце зупинилося 18 січня.
Людина з великої літери:
Ігор був не лише взірцевим офіцером, а й людиною глибокої душі та енциклопедичних знань. У мирному житті — талановитий інженер, надійна опора для сестри та люблячий батько, який виховував доньку з інвалідністю з дитинства. Попри всі життєві виклики, він ніколи не скаржився. Його рішення піти на фронт було свідомим вибором чоловіка, який понад усе любив свою сім’ю та свій народ.
Капітан Ігор Рудаков віддав найдорожче — своє життя, врятувавши іншу людину. Його мужність, самопожертва та відданість Україні заслуговують на найвищу державну нагороду.
Пане Головнокомандувачу, просимо Вас вшанувати пам'ять вірного сина України та присвоїти капітану Рудакову Ігорю Васильовичу звання Героя України (посмертно).
Слава Україні! Героям Слава!
Пане Президенте!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) з удостоєнням ордена «Золота Зірка» капітану Збройних Сил України Рудакову Ігорю Васильовичу (11.09.1970 – 18.01.2024).
Ігор Васильович присвятив захисту Батьківщини значну частину свого життя. Пройшовши шлях від строкової служби до офіцера Прикордонних військ, він завжди залишався вірним присязі. Влітку 2023 року, попри солідний вік (55 років) та серйозні проблеми зі здоров’ям (маючи лише одну нирку), він не залишився осторонь і знову став на захист України.
Бойовий шлях та професіоналізм:
Службу проходив у складі 144-ї окремої механізованої бригади та 82-ї окремої десантно-штурмової Буковинської бригади. Як начальник групи зв’язку та інформаційних систем, капітан Рудаков забезпечував безперебійне управління підрозділами на найгарячіших напрямках: Чернігівському, Покровському та Дніпропетровському. Побратими та командири згадують його як фахівця екстракласу — завдяки його знанням радіоінженера та відповідальності, зв’язок працював бездоганно навіть у найскладніших умовах.
Героїчний вчинок:
Свій останній подвиг Ігор Васильович здійснив поблизу селища Васильківка Синельниківського району. Під час жорстокого ворожого обстрілу загорілася будівля, де перебували військові. Не вагаючись ні секунди та нехтуючи власною безпекою, капітан Рудаков кинувся у полум’я, щоб врятувати свого командира. Він витяг пораненого офіцера з вогню, подарувавши йому шанс на життя, проте сам отримав травми та опіки, які виявилися несумісними з життям. Його серце зупинилося 18 січня.
Людина з великої літери:
Ігор був не лише взірцевим офіцером, а й людиною глибокої душі та енциклопедичних знань. У мирному житті — талановитий інженер, надійна опора для сестри та люблячий батько, який виховував доньку з інвалідністю з дитинства. Попри всі життєві виклики, він ніколи не скаржився. Його рішення піти на фронт було свідомим вибором чоловіка, який понад усе любив свою сім’ю та свій народ.
Капітан Ігор Рудаков віддав найдорожче — своє життя, врятувавши іншу людину. Його мужність, самопожертва та відданість Україні заслуговують на найвищу державну нагороду.
Пане Головнокомандувачу, просимо Вас вшанувати пам'ять вірного сина України та присвоїти капітану Рудакову Ігорю Васильовичу звання Героя України (посмертно).
Слава Україні! Героям Слава!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Алексєєнко Людмила Олексіївна
20 квітня 2026
2.
Толочин Альона Андріївна
20 квітня 2026
3.
Томин Вікторія Василівна
20 квітня 2026
4.
Охрімчук Вікторія Русланівна
20 квітня 2026
5.
Приходько Юлія Миколаївна
20 квітня 2026
6.
Комар Юлія Романівна
20 квітня 2026
7.
Іващенко Сергій Віталійович
20 квітня 2026
8.
Іжаковська Людмила Йосипівна
20 квітня 2026
9.
Нестеренко Роман Анатолійович
20 квітня 2026
10.
Нікіфорова Тетяна Юріївна
20 квітня 2026
11.
Хмирова Ольга Віталіївна
20 квітня 2026
12.
Сенько Людмила Вікторівна
20 квітня 2026
13.
Григоренко Рита Іванівна
20 квітня 2026
14.
Груздова Наталія Володимирівна
20 квітня 2026
15.
Штельмах Микола Миколайович
20 квітня 2026
16.
Колесник Юлія Русланівна
20 квітня 2026
17.
Фриз Ольга Олександрівна
20 квітня 2026
18.
Гаркуша Ярослав Сергійович
20 квітня 2026
19.
Єрмоленко Анастасія Олександрівна
20 квітня 2026
20.
Волошина Аліна Юріївна
20 квітня 2026
21.
Лобода Олександра Володимирівна
20 квітня 2026
22.
Гуманенко Марта Мирославівна
20 квітня 2026
23.
Гапонюк Наталія Ярославівна
20 квітня 2026
24.
Качанова Ірина Федорівна
20 квітня 2026
25.
Ткаченко Оксана Леонідівна
20 квітня 2026
26.
Тіщенко Оксана Василівна
20 квітня 2026
27.
Чорнобай Алла Володимирівна
20 квітня 2026
28.
Столяренко Тетяна Олександрівна
20 квітня 2026
29.
Галич Лілія Михайлівна
20 квітня 2026
30.
Десятник Тарас Петрович
20 квітня 2026
49
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 91 день
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.