№22/263464-еп
Присвоєння звання Героя України (посмертно) капітану ЗСУ Рудакову Ігорю Васильовичу.
Автор (ініціатор): Юрчишина Жанна Анатоліївна
Дата оприлюднення: 20 квітня 2026
ПЕТИЦІЯ
Пане Президенте!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) з удостоєнням ордена «Золота Зірка» капітану Збройних Сил України Рудакову Ігорю Васильовичу (11.09.1970 – 18.01.2024).
Ігор Васильович присвятив захисту Батьківщини значну частину свого життя. Пройшовши шлях від строкової служби до офіцера Прикордонних військ, він завжди залишався вірним присязі. Влітку 2023 року, попри солідний вік (55 років) та серйозні проблеми зі здоров’ям (маючи лише одну нирку), він не залишився осторонь і знову став на захист України.
Бойовий шлях та професіоналізм:
Службу проходив у складі 144-ї окремої механізованої бригади та 82-ї окремої десантно-штурмової Буковинської бригади. Як начальник групи зв’язку та інформаційних систем, капітан Рудаков забезпечував безперебійне управління підрозділами на найгарячіших напрямках: Чернігівському, Покровському та Дніпропетровському. Побратими та командири згадують його як фахівця екстракласу — завдяки його знанням радіоінженера та відповідальності, зв’язок працював бездоганно навіть у найскладніших умовах.
Героїчний вчинок:
Свій останній подвиг Ігор Васильович здійснив поблизу селища Васильківка Синельниківського району. Під час жорстокого ворожого обстрілу загорілася будівля, де перебували військові. Не вагаючись ні секунди та нехтуючи власною безпекою, капітан Рудаков кинувся у полум’я, щоб врятувати свого командира. Він витяг пораненого офіцера з вогню, подарувавши йому шанс на життя, проте сам отримав травми та опіки, які виявилися несумісними з життям. Його серце зупинилося 18 січня.
Людина з великої літери:
Ігор був не лише взірцевим офіцером, а й людиною глибокої душі та енциклопедичних знань. У мирному житті — талановитий інженер, надійна опора для сестри та люблячий батько, який виховував доньку з інвалідністю з дитинства. Попри всі життєві виклики, він ніколи не скаржився. Його рішення піти на фронт було свідомим вибором чоловіка, який понад усе любив свою сім’ю та свій народ.
Капітан Ігор Рудаков віддав найдорожче — своє життя, врятувавши іншу людину. Його мужність, самопожертва та відданість Україні заслуговують на найвищу державну нагороду.
Пане Головнокомандувачу, просимо Вас вшанувати пам'ять вірного сина України та присвоїти капітану Рудакову Ігорю Васильовичу звання Героя України (посмертно).
Слава Україні! Героям Слава!
Пане Президенте!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) з удостоєнням ордена «Золота Зірка» капітану Збройних Сил України Рудакову Ігорю Васильовичу (11.09.1970 – 18.01.2024).
Ігор Васильович присвятив захисту Батьківщини значну частину свого життя. Пройшовши шлях від строкової служби до офіцера Прикордонних військ, він завжди залишався вірним присязі. Влітку 2023 року, попри солідний вік (55 років) та серйозні проблеми зі здоров’ям (маючи лише одну нирку), він не залишився осторонь і знову став на захист України.
Бойовий шлях та професіоналізм:
Службу проходив у складі 144-ї окремої механізованої бригади та 82-ї окремої десантно-штурмової Буковинської бригади. Як начальник групи зв’язку та інформаційних систем, капітан Рудаков забезпечував безперебійне управління підрозділами на найгарячіших напрямках: Чернігівському, Покровському та Дніпропетровському. Побратими та командири згадують його як фахівця екстракласу — завдяки його знанням радіоінженера та відповідальності, зв’язок працював бездоганно навіть у найскладніших умовах.
Героїчний вчинок:
Свій останній подвиг Ігор Васильович здійснив поблизу селища Васильківка Синельниківського району. Під час жорстокого ворожого обстрілу загорілася будівля, де перебували військові. Не вагаючись ні секунди та нехтуючи власною безпекою, капітан Рудаков кинувся у полум’я, щоб врятувати свого командира. Він витяг пораненого офіцера з вогню, подарувавши йому шанс на життя, проте сам отримав травми та опіки, які виявилися несумісними з життям. Його серце зупинилося 18 січня.
Людина з великої літери:
Ігор був не лише взірцевим офіцером, а й людиною глибокої душі та енциклопедичних знань. У мирному житті — талановитий інженер, надійна опора для сестри та люблячий батько, який виховував доньку з інвалідністю з дитинства. Попри всі життєві виклики, він ніколи не скаржився. Його рішення піти на фронт було свідомим вибором чоловіка, який понад усе любив свою сім’ю та свій народ.
Капітан Ігор Рудаков віддав найдорожче — своє життя, врятувавши іншу людину. Його мужність, самопожертва та відданість Україні заслуговують на найвищу державну нагороду.
Пане Головнокомандувачу, просимо Вас вшанувати пам'ять вірного сина України та присвоїти капітану Рудакову Ігорю Васильовичу звання Героя України (посмертно).
Слава Україні! Героям Слава!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Винарська Ольга Леонідівна
12 липня 2026
2.
Миланець Ірина Іванівна
12 липня 2026
3.
Трібе Владислав Сергійович
12 липня 2026
4.
Толвай Яна Юріївна
12 липня 2026
5.
Божик Марія Володимирівна
12 липня 2026
6.
Кашицька Ірина Сергіївна
12 липня 2026
7.
Бойчук Діана Володимирівна
12 липня 2026
8.
Білошицька Оксана Олександрівна
12 липня 2026
9.
Мартинюк Любов Миколаївна
12 липня 2026
10.
Черкова Тетяна Миколаївна
12 липня 2026
11.
Крочук Юлія Вячеславівна
12 липня 2026
12.
Кабачій Іван Петрович
12 липня 2026
13.
Ковальчук Надія Павлівна
12 липня 2026
14.
Чохрій Юлія Ігорівна
12 липня 2026
15.
Голуб Олена Володимирівна
12 липня 2026
16.
Нітіфорова Юлія Олександрівна
11 липня 2026
17.
Мазур Степан Євгенович
11 липня 2026
18.
Чернель Богдана Олегівна
11 липня 2026
19.
Демченко Юлія Віталіївна
11 липня 2026
20.
Подлях Наталія Омелянівна
11 липня 2026
21.
Сербиненко Ярослава Вадимівна
11 липня 2026
22.
Митник Божена Романівна
11 липня 2026
23.
Нечай Ірина Сергіївна
11 липня 2026
24.
Марцинкевич Леся Олександрівна
11 липня 2026
25.
Домашенко Анна Володимирівна
11 липня 2026
26.
Дегтяр Юлія Миколаївна
11 липня 2026
27.
Герасимчук Іван Іванович
11 липня 2026
28.
Цилюрик Алла Василівна
11 липня 2026
29.
Філатова Тетяна Ігорівна
10 липня 2026
30.
Савчин Леся Осипівна
10 липня 2026
2078
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 8 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.